Рішення № 107650729, 14.11.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 Справа № 914/990/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства «ГАЛИЧБУДСЕРВІС», м. Новояворівськ, Львівська область

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення 4 710 059,68 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Степаняк І. В. адвокат;

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Обставини розгляду справи.

20.05.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів до Приватного підприємства «ГАЛИЧБУДСЕРВІС», м. Новояворівськ, Львівська область про стягнення 4 710 059,68 грн.

Ухвалою від 25.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2022.

Ухвалою від 20.06.2022 суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву до 30.06.2022 включно, відклав підготовче засідання на 04.07.2022.

04.07.2022 через канцелярію суду від Приватного підприємства «ГАЛИЧБУДСЕРВІС» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14107/22 від 04.07.2022).

Ухвалою від 04.07.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 08.08.2021.

05.08.2022 через канцелярію суду від Приватного підприємства «ГАЛИЧБУДСЕРВІС» надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх. №2485/22 від 05.08.2022).

Ухвалою від 08.08.2022 суд відклав підготовче засідання на 29.08.2022.

29.08.2022 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» співвідповідачем (вх. №2715/22 від 29.08.2022), клопотання про залучення третьої особи (вх. №2716/22 від 29.08.2022), клопотання про витребування доказів (вх. №17851/22 від 29.08.2022).

Ухвалою від 29.08.2022 суд залучив до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс» як співвідповідача, витребував у Головного управління Державної податкової служби у Львівській області інформацію та документи, відклав підготовче засідання на 26.09.2022

20.09.2022 через канцелярію суду від у Головного управління Державної податкової служби у Львівській області надійшла заява (вх. №19375/22 від 20.09.2022).

23.09.2022 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №19708/22 від 23.09.2022).

Ухвалою від 26.09.2022 суд відклав підготовче засідання на 10.10.2022.

Підготовче засідання, призначене на 10.10.2022 не відбулося, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги та відсутністю електричної енергії у приміщенні суду, що підтверджується актом про відключення електроенергії від 11.10.2022.

Ухвалою від 11.10.2022 суд відклав підготовче засідання на 20.10.2022.

30.09.2022 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 20238/22 від 30.09.2022).

04.10.2022 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо позову та відзиву (вх. №20433/22 від 04.10.2022).

Ухвалою від 20.10.2022 суд відклав підготовче засідання на 31.10.2022.

20.10.2022 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про зміну підстави позову (вх. № 3398/22 від 20.10.2022).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 31.10.2022 прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстави позову, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.11.2022.

14.11.2022 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» надійшла заява (вх. №23612/22 від 14.11.2022).

14.11.2022 через канцелярію суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із відрядженням уповноваженого представника та здійснення розгляду справи за участі представника позивача (вх. №23584/22 від 14.11.2022).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Позивачем до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, у зв`язку із чим суд не має можливості пересвідчитись у поважності причини відсутності представника позивача, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення та здійснює розгляд справи за відсутності представника позивача. Слід також зазначити, що позивачем не наведено обставин неможливості надання права на представництво інтересів позивача іншому представнику.

Заяви про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06.08.2021 транспортний засіб Mercedes-Benz Actros 4140, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить відповідачу-1 та яким керував ОСОБА_1 , зіткнувся із залізничним мостом, який перебуває на балансі позивача, внаслідок чого міст отримав пошкодження. Вказане ДТП відбулося з вини водія, який керував транспортним засобом, що підтверджується постановою Городоцького районного суду від 22.09.2021 у справі №441/1722/21. У зв`язку з пошкодженням залізничного моста, позивачу завдано збитки, розмір яких становить 4 710 059,68 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт. Також, на момент вказаного ДТП відповідачем-2 була застрахована цивільна відповідальність відповідача-1. Позивач звертався до відповідача-2 із заявою про виплату суми страхового відшкодування, однак відповідачем-2 у виплаті страхового відшкодування було відмовлено. Враховуючи наведене, представник позивача відповідно до ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, просив стягнути з відповідача-1 4 581 059,68 грн вартості робіт з відновлення моста, з відповідача-2 129 000,00 грн страхового відшкодування, а також покласти на відповідачів судові витрати.

В судових засіданнях представник відповідача-1 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у поданому відзиві, усних поясненнях. В своїх запереченнях зазначив, що водій ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем-1. 06.08.2021 водій ОСОБА_1 на достатній правовій підставі (п. 2.2. Правил дорожнього руху України) володів транспортним засобом Mercedes-Benz Actros 4140, ДНЗ НОМЕР_1 . Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з відповідачем-1 та був законним володільцем транспортного засобу, підстави для стягнення збитків з відповідача-1 відсутні.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву відповідач-2 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що позивач звертався до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування. У виплаті страхового відшкодування позивача було відмовлено з огляду на те, що ні винуватець ДТП, ні позивач не зверталися із повідомленням про настання страхового випадку. Згідно п. 37.1.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Оскільки на момент звернення позивача пошкоджене під час ДТП майно було відремонтовано, відповідач-2 був обмежений у праві залучити свого представника для визначення характеру та розміру збитку.

У поданих через канцелярію суду поясненнях на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, на момент ДТП він не перебував у трудових відносинах із відповідачем-1 та здійснював користування транспортним засобом відповідно до Правил дорожнього руху, тобто володів автомобілем на законній правовій підставі.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

06.08.2021 о 14 год. 15 хв. на автомобільній дорозі Т-1425 перехрестя с. Завидовичі - с. Мшана, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros 4140» (спеціальний вантажний бетононасос) д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 3.18 «Рух транспортних засобів яких перевищує 3.1 м, заборонено», допустив зіткнення з залізничним мостом, що призвело до пошкодження транспортного засобу та залізничного моста.

Відповідно до довідки ВСП «Львівська дистанція колії», залізобетонний міст під дві колії км 21+045 Львів-Мостиська знаходиться на балансі ВСП «Львівська дистанція колії» 01.01.1948, що підтверджується карткою обліку основних засобів типової форми ОЗ-6.

Згідно довідки №30212192745244474 про дорожньо-транспортну пригоду від 06.08.2021, транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros 4140» д.н.з. НОМЕР_1 належить Приватному підприємству «ГАЛИЧБУДСЕРВІС».

Між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс» та Приватним підприємством «ГАЛИЧБУДСЕРВІС» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №204765361).

За цим полісом застраховано транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_1 . Поліс діє з 00 год 00 хв 03.07.2021 до 02.07.2022 включно.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 22.09.2021 у адміністративній справі №441/1722/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як ствердив позивач, у 2021 році структурним підрозділом регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» було проведено роботи з відновлення пошкодженого залізничного моста.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (формиКБ-3) за листопад 2021 від 26.11.2021, листопад_3 2021 від 30.11.2021, грудень 2021 від 31.12.2021, актів приймання виконаних будівельних робіт №40 за серпень 2021 від 26.11.2021, №44 за вересень 2021, №48 за жовтень 2021 від 30.11.2021, №57 за грудень 2021 від 31.12.2021 вартість робіт з відновлення пошкодженого залізничного моста склала 4 710 059,68 грн.

20.07.2022 регіональна філія «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулася до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» із заявою про виплату страхового відшкодування №204765361, заподіяної внаслідок ДТП, яка відбулася 06.08.2021.

Листом за вих. №0791 від 13.09.2022 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс» повідомило регіональну філію «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відповідно до заяви Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вх. №19375/22 від 20.09.2022), згідно з даними ІС «Податковий блок» Приватним підприємством «Галичбудсервіс» (код ЄДРПОУ 39553703) у 2021 році не подавалося повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ). Згідно з поданими ПП «Галичбудсервіс» за 1-4 квартали 2021 року Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску гр-н ОСОБА_1 не значиться ні у відомостях про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, ні у відомостях про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ні у відомостях про трудові відносини осіб (прийняття, звільнення). Приватним підприємством «Галичбудсервіс» не сплачувалися єдиний соціальний внесок та податок з доходів фізичних осіб за липень 2021 року, серпень 2021 року, вересень 2021 року за ОСОБА_1 (3297904098).

З огляду на заподіяння позивачу збитків, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача-1 4 581 059,68 грн вартості робіт з відновлення моста, з відповідача-2 129 000,00 грн страхового відшкодування.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом з цим, суд зазначає, що аналіз загальних положень про відшкодування шкоди (ст.ст. 1166-1194 ЦК України) свідчить про те, що власник транспортного засобу відповідає за шкоду завдану особою, яка керувала транспортним засобом, у випадках, коли неправомірному заволодінню цією особою транспортним засобом сприяла недбалість його власника (ч. 4 ст. 1187 ЦК України) або перебування такої особи у трудових відносинах з власником та заподіяння шкоди під час виконання нею трудових обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

В свою чергу, відповідно до змісту ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Положеннями ст. 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Тобто правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

За змістом п. 2.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб автомобіля. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.

Водночас, під неправомірним заволодінням транспортним засобом необхідно розуміти умисне протиправне вилучення транспортного засобу з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі.

При цьому будь-яке фактичне володіння має розглядатися як правомірне, допоки протилежне не буде встановлено судом.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №610/2229/18.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом, на момент ДТП, внаслідок якої позивачу завдано збитки, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros 4140» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить відповідачу-1 на праві власності, не перебував у трудових відносинах з відповідачем-1, що підтверджується поясненнями відповідача-1, довідкою відповідача-1 за вих. №02-06/22 від 07.06.2022, витягом з штатного розпису відповідача-1 станом на 06.08.2021, заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вх. №19375/22 від 20.09.2022), поясненнями ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , на момент ДТП керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Actros 4140» д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п. 2.2 Правил дорожнього руху, тобто на момент ДТП, внаслідок якої позивачу завдано збитки, ОСОБА_1 володів транспортним засобом на правовій підставі.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення шкоди.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зважаючи на наведене, Приватне підприємство «ГАЛИЧБУДСЕРВІС» хоч і є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros 4140» д.н.з. НОМЕР_1 , тобто, власником джерела підвищеної небезпеки, проте, на момент вчинення ДТП вказаний транспортний засіб було передано на правовій підставі у володіння ОСОБА_1 , який не перебував у трудових відносинах із Приватним підприємством «ГАЛИЧБУДСЕРВІС», а тому на Приватне підприємство «ГАЛИЧБУДСЕРВІС» не може бути покладений обов`язок відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 4 581 059,68 грн.

Таким чином, позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача-1, відповідачем-1 спростована його вина у заподіянні шкоди майну позивача.

Також судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Mercedes-Benz Actros 4140» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Інтер-Поліс» (поліс №204765361).

Позивач звертався до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування, проте, у виплаті такого відшкодування позивачу було відмовлено.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно п. 22.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху (ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до п. 31.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Пунктом 37.1.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Згідно п. 33.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до п. 33-1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як встановлено судом, позивач не повідомляв відповідача-2 про настання страхового випадку та не залучав представника відповідача-2 для огляду пошкодженого майна, звернувся до відповідача-2 про виплату страхового відшкодування після завершення відновлювальних робіт без документального підтвердження стану майна на момент його пошкодження внаслідок ДТП. Наведене унеможливило огляд пошкодженого майна відповідачем-2 та його участь в об`єктивному визначенні розміру завданого збитку.

Слід також зазначити, що позивач отримав копію довідки №30212192745244474 про дорожньо-транспортну пригоду від 06.08.2021, у якій було відображено інформацію про страховика та страховий поліс, 19.10.2021. Як ствердив позивач, роботи щодо відновлення майна було завершено у грудні 2021, і лише 26.07.2022 він звернувся до відповідача-2 із заявою про виплату страхового відшкодування. Таким чином, позивач мав можливість до завершення відновлювальних робіт залучити представника відповідача-2 або уповноваженого ним представника для огляду пошкодженого майна.

Зважаючи на наведене, відповідач-2 правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, а тому підстави для задоволення позову щодо відповідача-2 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини позивача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 14.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку із відпусткою судді з 17.11.2022 по 24.11.2022, повне рішення складено та підписано 25.11.2022.

СуддяМазовіта А.Б.