Рішення № 107650445, 02.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/9590/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант"

про стягнення 38 698,06 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" про стягнення 38 698,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника "Богдан А-09302", д.н. НОМЕР_1 була застрахована на підставі договору, укладеного у формі полісу №АР/9709158 в приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", тому позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому у розмірі 82 596,12 грн.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника "Богдан А-09302", д.н. НОМЕР_1 була також забезпечена ПрАТ "СК ""Глобал Гарант" за полісом №ЕР/203336093.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 38 698,06 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.09.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 92977523 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2022 року, а саме: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28-В.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 27.09.2022 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/9590/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З постанови Деснянського районного суду м. Києва справа №754/13658/21 від 11.10.2021 року вбачається, що 02.08.2021 року об 14 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Київ по пр. Маяковського, 34, керуючи маршрутним транспортним засобом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 , під час перестроювання не дав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Jeep Renegade», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП .

Згідно із матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Богдан А093 д.н НОМЕР_1 (номер кузова НОМЕР_3 ) була застрахована ОСОБА_2 (страхувальник) у приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9709158, строк дії договору з 25.05.2021 по 24.11.2021 включно, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн.. франшиза - 2 600,00 грн.

У зв`язку з цим, у порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про страхове відшкодування звернувся власник пошкодженого ТЗ Jeep Renegade, д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 .

Відповідно до звіту №508.22Е SOS_-220831-247042 автотоварознавчого дослідження від 08.10.2021 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Jeep Renegade, д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає (з ПДВ на запасні частини та матеріали: 12 168,37) 97 364,49 грн.

Згідно з страховим актом №260/037/-13883/21/1 від 03.11.2021 позивач вирішив виплатити (по договору страхування АР-9709158 від 30.04.2021, дата події 02.08.2021) страхове відшкодування в розмірі 82 596,12 грн.

03.11.2021 позивачем здійснено виплату ОСОБА_3 в розмірі 82 596,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20335 від 03.11.2021.

Водночас станом на дату ДТП (02.08.2021), цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Богдан А0202 д.н НОМЕР_4 (номер кузова НОМЕР_3 ) була застрахована у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203336083, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн.. франшиза - 2 600,00 грн.

У зв`язку з вищезазначеним позивач керуючись Порядком виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСУ від 26.02.2020 №464/2020, звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" з листом вих.. №7353/18 від 05.08.2021 в якому просив надати інформацію стосовно того, чи звертався будь хто з учасників події до страхової компанії ПрАТ «СК «Глобал Гарант» та чи проводилась виплата страхового відшкодування потерпілим по вищезазначеній події та чи діяв поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203336083 на момент настання вищезазначеної пригоди.

Як зазначено позивачем, відповіді від ПрАТ «СК «Глобал Гарант» отримано не було як і не було висловлено жодної зацікавленості в готовності приймати участь у врегулювання події.

Після здійснення виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача з претензією (заявою) вих. №9254 від 28.12.2021 на суму 41 298,06 грн. (помилково не врахувавши із зазначеного розміру суми франшизи в розмірі 2 600,00 грн.). Дана претензія направлена відповідачу 28.12.2021, що підтверджується відповідним фіскальним чеком (рекомендоване повідомлення №0408032112306).

Проте, будь-якої відповіді чи коштів від відповідача не надходило.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.20-1.1 ст.20-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

Відповідно до п.17.3 ст.17 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Поряд із цим у відповідності до п.14.2 ст.14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно яких страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням наведених вище приписів п.14.2. ст.14, п.17.3. ст.17, п.20-1.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Богдан (номер кузова НОМЕР_3 ), водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача (ПрАТ «СК «Глобал Гарант») на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203336083 та у позивача на підставі Полісу №АР-9709158, суд дійшов висновку, що особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є позивач та відповідач.

У відповідності до ст.540 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Також згідно з п.2.1 затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.20 №464/2020 "Порядок виконання зобов`язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Порядок), наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиний централізованій базі даних МТСБУ про інші внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов`язання при укладення внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування.

Вказаний Порядок є обов`язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюється на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.

Відповідно до п. 3.1 Порядку страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним Внутрішнім договором страхування, зобов`язаний (не залежно від наявності інших Внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом 1961 заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Згідно з п.3.2 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договори страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:

а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;

б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об`єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);

в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.

Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву.

Відповідно до п.5.1 Порядку страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.

Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.

Заява про страхове відшкодування та додатки до неї мають відповідати вимогам, передбачених статтею 35 Закону 1961. До зазначеної заяви мають також додаватися докази настання страхового випадку, документи на підставі яких визначеного розмір шкоди і факт проведення страхового відшкодування заявником. У разі якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов`язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.

Згідно з п.5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов`язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди за формулами:

а) якщо визначений розмір шкоди є у межах страхової суми за відповідний тип шкоди за будь-яким із Внутрішніх договорів страхування:

Ск = Св/Кс - Ф;

б) якщо розмір шкоди перевищує розмір страхової суми за відповідний тип шкоди за будь-яким із Внутрішніх договорів страхування, але не більший за сукупний розмір страхової суми за відповідний тип шкоди за усіма Внутрішніми договорами страхування:

Ск = (Св/Кс) - (Сш-Св)/Кс - Ф,

Де

Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика;

Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування;

Кс - кількість страховиків, які застрахували один об`єкт, на дату страхового випадку;

Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку;

Ф- розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 5.3 Порядку, страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов`язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.

Таким чином, сума страхового відшкодування становить 38 698,06 грн. (82 596,12 грн. (виплачена сума)/2 - 2600,00 (франшиза)).

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 38 698,06 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28-В, код ЄДРПОУ 30930046) на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) страхове відшкодування в розмірі 38 698 (тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 06 коп., судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий