Ухвала суду № 107650130, 30.11.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"30" листопада 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1120/22

Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,

розглядаючи справу

розглянувши заяву Коростишівської районної спілки споживчих товариств (01-44/1381/22 від 28.11.2022) про забезпечення позову у справі № 9061120/22 за позовом: Коростишівської районної спілки споживчих товариств

до Коростишівської міської ради

про скасування рішення №558 від 15.11.2022р. про передачу земельної ділянки у постійне користування,

Без виклику учасників судового процесу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення Коростишівської міської ради № 558 від 15.11.2022 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення норми ст. 123 ЗК України надав земельну ділянку, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві, площею 1,2276 га (кадастровий номер 1822510100:01:014:0189) у постійне користування КП "Коростишівський міський ринок" на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, затвердженої рішенням № 555 від 15.11.2022 року, попередньо не зареєструвавши право власності на неї. Також позивач зазначив, що за даною адресою також розташований цілісний майновий комплекс - Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", засновником якого є позивач, а оспорюване рішення № 558 від 15.11.2022 порушує право ПР "Кооперативний ринок" щодо користування нерухомим майном, переданим йому позивачем в оперативне управління для здійснення своєї діяльності.

Разом з позовом до суду подано заяву Коростишівської районної спілки споживчих товариств (01-44/1381/22 від 28.11.2022) про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить заборонити проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві, площею 1,2276 га (кадастровий номер 1822510100:01:014:0189).

Оцінивши в сукупності матеріали заяви, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, рішення Коростишівської міської ради № 558 від 15.11.2022 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування", яким визначено речові права (право постійного користування) щодо земельної ділянки, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві, площею 1,2276 га (кадастровий номер 1822510100:01:014:0189).

Як зазначалося раніше, ч. 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- акредитовані суб`єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Акредитованим суб`єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб`єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).

Судом досліджено подану позивачем Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з якого вбачається, що майновий комплекс по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві зареєстрований на праві власності за позивачем.

Тому, суд дійшов висновку, що реєстрація права постійного користування за КП "Коростишівський міський ринок" може мати, як наслідок порушення права позивача на даній земельній ділянці на обслуговування належного нерухомого майна і т.д.

Заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із державної реєстрацією речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, що є предметом спору, то судами обох інстанцій зазначено, що можливість вжиття відповідного заходу прямо передбачена ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Даний захід забезпечення позову є співмірними з заявленими позивачем вимогами, оскільки застосований захід забезпечення позову тимчасово унеможливлюють вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства, та спрямовані на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

До аналогічних висновків дійшов і Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, згідно з якою у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню. В такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Водночас, пункт 3 частини 1 статті 137 ГПК України чітко зазначає, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання, тобто в даному випадку такі дії мають бути більш конкретизовані.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача, а саме: заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві, площею 1,2276 га (кадастровий номер 1822510100:01:014:0189).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом спірного об`єкта нерухомого майна, буде адекватним заходом забезпечення позову, оскільки нерозривно пов`язаний з предметом позову та спрямований на запобігання можливим негативним наслідкам.

На момент розгляду цієї заяви у суду відсутня інформація, яка б свідчила про можливу шкоду, яка може бути завдана іншим особам в разі забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Коростишівської районної спілки споживчих товариств (01-44/1381/22 від 28.11.2022) про забезпечення позову у справі № 9061120/22.

2. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві, площею 1,2276 га (кадастровий номер 1822510100:01:014:0189).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 30.11.2022.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)

4 - Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 15-Б) (рек. з повід.)