Рішення № 107650074, 17.11.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2022 Справа №905/531/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570)

до відповідача: приватного малого підприємства МОРІОН (84307, Донецька область, місто Краматорськ, провулок Земляний, 13А; код ЄДРПОУ 23112351)

про стягнення 1 178 356,18 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Пац Є.О. (довіреність №1118-К-Н-О від 14.03.2022)

від відповідача: Гур`єв В.М. (ордер АН№1074089 від 19.7.2022)

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного малого підприємства МОРІОН про стягнення 1 178 356,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду № Р-011922 від 07.02.2022 в частині повернення суми попередньої оплати після дострокового розірвання договору внаслідок форс-мажорних обставин.

Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що акт приймання будівельних робіт №1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, розрахунки загальновиробничих витрат до акту КВ-2в №1 та підсумкова відомість ресурсів були направлені без підпису з боку підрядника, без зазначення дати їх складання. Між тим, первинні бухгалтерські документи відповідачем надані не були, а з доданих до відзиву на позовну заяву не вбачається, що оплати стосуються матеріалів, які відповідач закуповував саме для будівельних робіт на відповідному об`єкті, або що він використав їх саме для виконання договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022. На думку позивача, сам по собі факт закупівлі матеріалів та виконання робіт, належних доказів чого відповідач не надав, в даному випадку не є підставою для неповернення суми попередньої оплати.

Представник відповідача під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву відповідач наголошував на тому, що на момент розірвання спірного договору свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме здійснив закупівлі матеріалів, виконав обумовлені договором роботи, та направив позивачу для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, який останній відмовився підписати у встановлений договором строк.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

07.02.2022 між акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі замовник) та приватним малим підприємством МОРІОН (далі підрядник) було укладено договір підряду № Р-011922 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується власними силами зі своїх матеріалів виконати роботу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Вид та місце виконання робіт, ціна, порядок та строки виконання зазначаються в додатку №1 до договору та кошторисі, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до пунктів 1 та 2 додатку №1 до договору предмет роботи: роботи з капітального ремонту приміщення площею 334,13кв.м. Місце виконання робіт: обл. Луганська, м. Сєверодонецьк, просп. Гвардійський, буд. 28б.

Згідно п. 2.10 договору у разі прийняття сторонами спільного рішення про припинення робіт замовник і підрядник оформлюють відповідний акт. В цьому випадку розмір оплати визначається на підставі такого акта пропорційно обсягу фактично виконаних підрядником робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт, що доручаються підряднику за цим договором, визначається на підставі договірної ціни, узгодженої сторонами та становить 2 945 890,45 (два мільйони дев`ятсот сорок п`ять тисяч вісімсот дев`яносто гривень) грн., в т.ч. ПДВ 490 981,74 грн. Договірна ціна визначається на підставі твердого кошторису, є незмінною і перегляду в бік підвищення не підлягає протягом усього строку дії договору.

Оплата за договором здійснюється на банківський рахунок підрядника у порядку визначеному у додатку 1 до договору (п. 3.2. договору).

Згідно пункту 5 додатку №1 до договору вартість включає: комплекс ремонтно-будівельних робіт з застосуванням матеріалів, обладнання та конструкцій згідно дефектного акту, що є невід`ємною частиною цього документу.

Приймання виконаних робіт здійснюється замовником у присутності представника підрядника (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору приймання оформляються актом здачі-приймання виконаних робіт, зокрема за формою КБ-2в (далі акт здачі-приймання виконаних робіт), підписаним сторонами. Після виконання робіт підрядник зобов`язаний надати замовнику оригінали документів (рахунок, акт здачі-приймання робіт), оформлених державною мовою і відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 із змінами та доповненнями.

Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником протягом 3-х робочих днів з дня пред`явлення їх до приймання за умови, якщо вони виконані підрядником якісно і в повному обсязі. У разі виявлення недоліків у виконаних роботах замовник не підписує акт до повного усунення недоліків підрядником. В цьому разі сторони можуть скласти акт з переліком необхідних доопрацювань, які підрядник зобов`язаний здійснити в строки, погоджені сторонами (п. 4.3 договору).

Відповідно до пункту 6 додатку №1 до договору порядок оплати та форма розрахунків:

- передоплату у розмірі 40% від ціни договору замовник здійснює впродовж 5 (п`яти) банківських днів на поточний рахунок підрядника з моменту надання рахунку-фактури підрядником;

- оплату у розмірі 30% від ціни договору замовник здійснює через 30 календарних днів після початку робіт за умови дотримання графіку на підставі наданого рахунку-фактури протягом 5 днів з дати отримання;

- оплату у розмірі 30% кінцевий розрахунок замовник здійснює по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та наданого рахунку-фактури підрядником. Оплата проводиться на рахунок, зазначений у договорі. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з рахунку замовника.

Відповідно до п. 6.2 договору якщо підрядник з будь-яких підстав (в тому числі не зі своєї вини) своєчасно не розпочав роботу, замовник має право відмовитися від договору та/або замовлених робіт, виконання яких не було розпочато. В цьому випадку підрядник повинен негайно повернути замовнику кошти, які були сплачені як передплата/аванс.

У разі порушення строків виконання робіт за цим договором понад 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % від повної вартості замовлених робіт. У разі прострочення понад 30 календарних днів, замовник має право відмовитися від замовлених робіт та позбавляється від обов`язку сплати за роботу підрядника, зокрема й ту, яка була фактично виконана. В цьому випадку замовник має право вимагати повернення сплати, якщо така була проведена (п. 6.3. договору).

Згідно п. 8.1 договору сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана не пізніше десяти робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин. Аналогічні умови застосовуються стороною у разі припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Відповідно до п. 8.2 договору в разі існування форс-мажорних обставин понад один місяць, будь-яка сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього договору. В такому разі сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) проінформувати іншу сторону про свою відмову від договору. Договір вважається розірваним з дня отримання стороною повідомлення про відмову іншої сторони від договору. В цьому випадку підрядник не має права вимагати оплати за роботу, яка була виконана до розірвання договору, а у випадку отримання попередньої оплати, підрядник зобов`язаний повністю повернути попередню оплату протягом 5 робочих днів з моменту розірвання.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року з моменту його підписання, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань обома сторонами. Щодо гарантійних обов`язків підрядника договір діє до закінчення гарантійних строків (п. 9.1. договору).

Згідно п. 10.1 договору підписання цього договору, як і будь-яких документів, пов`язаних з цим договором, може проводитись в електронному вигляді з проставленням кваліфікованого електронного підпису сторін. Сторони можуть проводити оформлення, обмін та підписання договору в електронному вигляді за допомогою сервісу Paperless на сайті http://paperless.com.ua.

Всі зміни та доповнення за цим договором вносяться шляхом укладання додаткових угод та додатків, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 10. 2. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 07.02.2022 на суму 1 178 356,18 грн.

В свою чергу, позивачем 10.02.2022 на виконання вимог пункту 6 додатку №1 до договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022 перераховано на рахунок відповідача попередню оплату на загальну суму 1 178 356,18 грн., що підтверджується меморіальним ордером №М2АО17R4HY від 10.02.2022 на суму 1 178 356,18 грн.

В подальшому, листом № Э.83.0.0.0/3-220418/3977 від 18.04.2022 з посиланням на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.07.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» позивач на підставі п. 8.2 договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022 повідомив про свою відмову від нього та просив відповідача повернути попередню оплату в розмірі 1 178 356,18 грн. протягом 5 робочих днів з дати отримання вказаного повідомлення.

У відповідь на вищезазначений лист відповідач листом № 18 від 22.04.2022 повідомив позивача про те, що аванс у розмірі 1 178 356,18 грн. на теперішній час є повністю використаним, а саме закуплено матеріалів приблизно на суму 891 238,00 грн. та виконано роботи на суму 347 873,27 грн., у зв`язку з чим неможливо повернути отриманий за договором аванс. На підтвердження вказаних обставин до листа додано акт форми КБ-2в, який разом із листом № 18 від 22.04.2022 був надісланий на електронну адресу позивача, зазначену у договорі підряду № Р-011922 від 07.02.2022.

Оскільки відповідач не повернув попередню оплату на загальну суму 1 178 356,18 грн. після розірвання договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022, позивач звернувся із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

За змістом статей 3, 15,16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору підряду №Р-011922 від 07.02.2022.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частиною першою та третьою статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, суд вказує, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним попередньої оплати, що підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером №М2АО17R4HY від 10.02.2022 на суму 1 178 356,18 грн.

В подальшому, позивач листом № Э.83.0.0.0/3-220418/3977 від 18.04.2022 повідомив про свою відмову від договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022 у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме оголошення військового стану на території України та проведенням активних бойових дій на території об`єкту, де мали проводитися підрядні роботи (м. Сєверодонецьк), та просив відповідача повернути попередню оплату в розмірі 1 178 356,18 грн. протягом 5 робочих днів з дати отримання вказаного повідомлення.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 8.2 договору в разі існування форс-мажорних обставин понад один місяць, будь-яка сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього договору. В такому разі сторона повинна письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) проінформувати іншу сторону про свою відмову від договору. Договір вважається розірваним з дня отримання стороною повідомлення про відмову іншої сторони від договору. В цьому випадку підрядник не має права вимагати оплати за роботу, яка була виконана до розірвання договору, а у випадку отримання попередньої оплати, підрядник зобов`язаний повністю повернути попередню оплату протягом 5 робочих днів з моменту розірвання.

Згідно п. 8.1 договору сторона, для якої склались форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов`язана не пізніше десяти робочих днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин. Аналогічні умови застосовуються стороною у разі припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Проаналізувавши умови договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022 суд дійшов висновку, що пунктами п. 8.1 та 8.2. договору сторони визначили випадок та порядок розірвання договору в односторонньому порядку, а саме: в разі існування форс-мажорних обставин понад один місяць, будь-яка сторона вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього договору шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення, до якого зобов`язана додати сертифікат Торгово-промислової палати України, яким засвідчене настання форс-мажорних обставин.

Тобто єдиним документом, який надає право стороні розірвати договір в односторонньому порядку, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує настання форс-мажорних обставин.

Відповідно приписів ст.14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У ст.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Суд зазначає, що позивачем не було дотримано вимог узгоджених сторонами пунктів 8.1. та 8.2 договору щодо односторонньої відмови від договору внаслідок форс-мажорних обставин, а саме не було додано сертифікату Торгово-промислової палати України до листа, яким відповідач відмовився від договору підряду № Р-011922 від 07.02.2022 в односторонньому порядку у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач у листі від 18.04.2022 №Э.83.0.0.0/3-220418/3977 як на підставу для односторонньої відмови від договору посилався на п. 8.2 договору, а саме на настання форс-мажорних обставин оголошення військового стану на території України та проведенням активних бойових дій на території об`єкту, де мали проводитися підрядні роботи (м. Сєверодонецьк). При цьому, до вказаного листа було додано лише лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.07.1, відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

Під час розгляду даної справи представник позивача зазначив, що акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" не зверталось до Торгово-промислової палати України за отриманням такого сертифікату, що відображено, зокрема, у протоколі судового засідання від 17.11.2022.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання обов`язку оплати за договором підряду № Р-011922 від 07.02.2022 позивачем не надано.

Враховуючи недотримання позивачем узгодженого пунктами 8.1. та 8.2 порядку односторонньої відмови від договору внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, а саме не надсилання на адресу відповідача відповідного сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили разом із листом від 18.04.2022 №Э.83.0.0.0/3-220418/3977 про односторонню відмову від договору, суд дійшов висновку, що договір підряду № Р-011922 від 07.02.2022 фактично на теперішній час є чинним, а відтак у відповідача відсутній обов`язок повернення грошових коштів в сумі 1 178 356,18 грн., отриманих від позивача в якості попередньої оплати за вказаним договором.

Наведені обставини зумовлюють висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до приватного малого підприємства МОРІОН про стягнення 1 178 356,18 грн. відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.11.2022 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2022.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова