Ухвала суду № 107648594, 29.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9630/22

Провадження № 1-кп/761/2467/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/про призначення кримінального провадження до судового розгляду/

29 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_5,

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників ОСОБА_7 ОСОБА_8,ОСОБА_9,

при секретарі ОСОБА_10

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР №12021100000000014 від 13.01.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нехайки Драбіського району Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва 02.06.2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021100000000014 від 13.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою від 06 червня 2022 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального законодавства. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який спливає 08.10.2022 року. Свої клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні захисники ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду. Крім того сторона захисту також просила суд відмовити у клопотанні про продовження стрків запобіжного заходу, оскільки прокурором судовому засіданні не доведено наявність зазначених ризиків, крім того клопотали про зменшення визначеного розміру застави, або змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Заслухавши прокурора, думку захисників та обвинувачених, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду

Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Шевченківського районного суду м. Києва, підстав для його зупинення чи закриття не виявлено, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.

Обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України.

Мирова угода між стороною захисту та стороною обвинувачення під час досудового розслідування не укладалась.

Підстави для закриття провадження, передбачені п. 40-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, у суду відсутні.

Цивільний позов на стадії підготовчого судового засідання не подавався.

Крім того, суд заслухавши клопотання та доводи прокурора про продовження запобіжного заходу, думки захисників, обвинувачених, прийшов до наступних висновків.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченим не втратили своєї значущості, при цьому суд вбачає ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності їх вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, які є особливо тяжкими злочинами; незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки вони ще не допитувались судом.

Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів. Вказане свідчить, що обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть залишити місце проживання та зможуть спробувати переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 може бути застосований на більш м`який запобіжний захід. Так, на теперішній час триває судовий розгляд, крім того, не допитано свідків по даному провадженню, а тому суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.

Також, враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, відомості, які характеризують особи обвинувачених, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченим не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на теперішній час обвинуваченим є недоцільним змінювати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки після обрання та продовження запобіжного заходу не з`явилось нових суттєвих обставин щодо обставин кримінального провадження чи осіб обвинувачених, враховуючи те, що станом на даний час обставини не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу сторонами не надано, ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів.

Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченим раніше застосованого запобіжного заходу, та менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному ( на досудовому розслідуванні) судом розмірі, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2022 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 34,171, 178, 183, 197, 199, 206, 314 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021100000000014 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 січня 2021 рокупо обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 307 КК України, який відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 31 А, 08 грудня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_14, який діє в інтересах ОСОБА_4 , про передачу речового доказу, а саме автомобіля марки Skoda Fabia днз НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 визначити до 27 січня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 терміном на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , визначити до 27 січня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 визначити 27 січня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня проголошення, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_15