Рішення № 10764486, 10.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р. Справа № 15/112/10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», пошт. адреса: 74900, м. Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 316, код ЄДРПОУ 35183681;

До відповідача 1: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1;

До відповідача 2: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2;

До відповідача 3: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 54052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3;

про: стягнення 9685,87 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_4 довіреність від 12.02.2010р.

Від відповідачів: представники не зявились.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 12.07.10 р. виконав.

Відповідно до абз. 2 п. 3.6. Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/289, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не зявились. Відзиви на позовну заяву до суду не надали, позов не оспорили. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за їх відсутністю.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

25.11.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі - позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір кредиту № ДК 272-108 (далі - Договір) на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 7 500,00 гривень.

Факт одержання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 314 від 25.11.2008 року на суму 7 500,00 грн.

Відповідач зобов'язався повернути вказану суму та проценти у строк до 16:00 години 12.11.2009 р. (пункти 2.1, 3.2. Договору) по частинам, згідно до графіку (Додаток № 1 до Договору), але до теперішнього часу свої зобов'язання не виконала.

Відповідач здійснив часткову виплату: основного боргу (тіло кредиту) в сумі 936,00 грн. та процентів 595,00 грн.

Заборгованість відповідача на 05 липня 2010 р. складає: по тілу кредиту 6564,00 грн., проценти 2 269,22 грн. Разом 8833,22 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З урахуванням даної норми, згідно розрахунків Позивача, сума 3% річних від простроченої суми складає 170,61 грн., сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 485,82 грн.

Відповідно до п 7.1 Договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

Таким чином, зобов'язання Відповідача перед Позивачем на момент подання позову до суду складають 9 685,87 грн., із них : 6 564,00 грн. сума основного боргу; 2 269,22 грн. відсотки за користування кредитом за період з 25.11.2008 р. по 12.11.2009 р.; 196,22 грн. пеня за порушення строків оплати по Договору за період з 22.01.2009 р. по 22.07.2009 р.; 170,61 грн. три проценти річних з простроченої суми за період з 13.11.2009 р. по 05.07.2010; 485,82 грн. сума збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.12.2009р. по 31.03.2010р.

На забезпечення виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем за Договором кредиту між приватними підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - Поручителі) і Позивачем був укладений Договір поруки № 226 від 25.11.2008 р. Умовами Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язується відповідати перед Фінансовою компанією за виконання Підприємцем зобов'язань у повному обсязі за Договором кредиту (пункт 1.1 Договору поруки). Згідно з пунктом 2.3 Договору поруки, у разі порушення Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, кредитор має право надіслати поручителям вимогу щодо виконання зобов'язань боржника за вказаним Договором.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання його зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання такої вимоги.

09.04.2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлено листи-вимоги № 83 и № 84 відповідно, щодо сплати заборгованості Підприємця, але Поручителі не виконали свої зобов'язання і не сплатили борг ОСОБА_1

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статі 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

До моменту подання позову до суду, не приймаючи до уваги неодноразові нагадування позивача про необхідність повернення всієї суми боргу відповідачі не прийняли жодних дій по поверненню залишеної суми кредиту, добровільно повернути гроші відмовилися.

Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 Договору поруки передбачена солідарна відповідальність Позичальника і Поручителів перед кредитором.

У частині 2 статті 196 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до вимог ст. 230 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1), з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2), та з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, (54052, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»в особі Таврійської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України», (пошт. адреса: 74900, м. Нова Каховка, пл. Ентузіастів, 1, к. 316, код ОКПО 34067398) заборгованість за договором кредиту ДК 272-108 від 25.11.2008 р і договором поруки №226 від 25.11.2008 р. в розмірі 9 685,87 грн., із них : 6 564,00 грн. сума основного боргу, 2 269,22 грн. відсотки за користування кредитом , 196,22 грн. пеня за порушення строків оплати по Договору, 170,61 грн. три проценти річних з простроченої суми, 485,82 грн. сума збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя