Рішення № 10764467, 10.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р. Справа № 3/78/10

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон-Прилад”

                              61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 15, к. 184

До:           Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”

01011, м. Київ, вул. Ветрова, 3

Відокремленого підрозділу “Южно-Української АЕС”Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”

55000,Миколаївська область, м.Южноукраїнськ

про:           стягнення заборгованості в сумі 984859,07 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Літвінов І.М., за довіреністю ;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 932140,08 грн.

основної заборгованості, 43510,51 грн. –інфляційних, 9571,05 грн. –3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору на постачання обладнання № ПУ-25436/Д3 від 16 жовтня 2009 р., норм Цивільного й Господарського законодавства України, та мотивовані тим, що сума за товар отриманий за видатковими накладними згідно договору на постачання обладнання до цього часу від відповідача не надійшла.

Відповідач у відзиві на позов повністю заперечує мотивуючи тим, що не міг своєчасно розрахуватися у зв’язку з тим, що Державним казначейством України не виконані зобов’язання по оплаті договору, отже, у відповідача згідно ст. 614 Цивільного кодексу України відсутня вина по невиконанню взятих на себе зобов’язань.

10.08.2010р. позивач заявою уточнив позов та остаточно просить суд стягнути з відповідача 932167,09 грн. боргу. Від стягнення штрафних санкцій позивач відмовляється.

Відповідно до правил п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

В судовому засіданні представник відповідача не прибув. Телеграмою просить суд розглянути справу без його участі.

Суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          16 жовтня 2009 року між сторонами був укладений договір на постачання обладнання №ПУ-25436-ДЗ, згідно умов якого, позивач, як постачальник, зобов’язався передати покупцю, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов’язання прийняти та сплатити обладнання по найменуванню, кількості, ціні згідно специфікацій №1,2. Загальна сума договору –932167,08грн. Умови оплати –по факту постачання. Оплата проводиться за рахунок коштів спеціального Фонду державного бюджету на 2009р. в сумі 898415,80 грн. Фінансування за рахунок державних коштів відокремленого підрозділу “Южно-Української АЕС” на суму 33751,28 грн. Строк дії договору до 31.12.2009 року.

          Матеріали справи свідчать, що за видатковими накладними:

№РН –0001052 від 21.12.09р. (872663,81 грн.);

№РН –0001053 від 15.12.09р. (33751,28 грн.);

№РН –0001078 від 21.12.09р. (25752,00 грн.)

позивач передав відповідачу, а останній прийняв, згідно довіреності №54 від 14.12.09р., товар на загальну суму 932167,09 грн.

          Відповідно до правил п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.03.10р. у зв’язку з несплатою відповідачем за вищевказаними накладними звернувся до останнього з претензією № 203 в якій відповідно до норм чинного законодавства вимагав погасити заборгованість та перерахувати штрафні санкції, як відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

          Докази належної відправки 16.03.10р. позивачем претензії та її отримання відповідачем 22.03.10р. містяться в матеріалах справи.

          Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без належного реагування.

          Відповідно з приписами ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          За правилами ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до розділу 7 договору сторони обумовили що, звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов'язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини. Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов'язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується довідкою органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати довідки, що підтверджують настання подій непереборної сили.

          Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов'язань.

          За приписами ст. 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Дослідивши надані відповідачем заперечення на позов та проаналізувавши норми матеріального права які регулюють спірне питання, суд дійшов висновку про помилковість розуміння боржником обсягу виконання взятих на себе зобов’язань.

          Ступень вини як критерій розміру відповідальності визначає суд та, на думку суду, по даній справі саме прострочення відповідача є наслідком дій, що мають ознаку вини.

          Кредитора за загальними правилами не цікавить система виробничих зв’язків боржника. Інтереси кредитора не можуть безпосередньо залежати від того, кому боржник доручив виконання замовлення. Вина третіх осіб перед боржником свідчить про вину самого боржника перед кредитором.

          Укладаючи договір, сторони приймають на себе обов’язки і відповідальність за їх виконання. Кредитор при цьому не повинен цікавитися виробничими, кадровими, організаційними та іншими можливостями боржника. Якщо боржник не виявив належної дбайливості щодо кадрового, організаційного, матеріального, виробничого й іншого забезпечення виконання зобов’язань він є винуватим і повинен нести відповідальність, зрозуміло за відсутністю підстав, які виключають вину.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за договором, відповідач же не надав суду докази які свідчать навіть про намір здійснити розрахунки з відповідачем за поставлене обладнання по договору.

          Таким чином, борг відповідача перед позивачем по договору ПУ-25436/Д3 від 16 жовтня 2009р. дійсно складає в розмірі 932167,09 грн.

          Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог які заявлені кредитором та їх задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви від 10.08.2010р. про уточнення позову.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01011, м. Київ, вул. Ветрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еталон-Прилад” (61036, м. Харків, вул. Ковтуна, 15, к. 184, код ЄДРПОУ 31342156) 932167,09грн. основного боргу, 9322 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення штрафних санкцій провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя