Ухвала суду № 10764146, 09.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

09.08.10

Суддя Ткаченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт Геліос», Миколаївська область, Очаківський район, м. Очаків, вул. Цокуренко, 125.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство ділових зв»язків», м. Миколаїв, вул. Московська, 54-а.

Про:Визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

                                                  в с т а н о в и в :

ТОВ «Форт Геліос»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство ділових зв»язків»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

У відповідності до п. 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повідомляємо вам, що у відповідності до Наказу Державного казначейства від 26.05.2010 № 169 «Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету»та листа ГУДКУ у Миколаївській області від 09.06.2010 року № 1061-4767/061-04/4 з 21.06.2010 року діють нові реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а саме: Одержувач: Держбюджет Центрального р-ну м. Миколаєва, ЄДРПОУ 23626096, банк отримувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, рахунок 31217264700006, код 22050003.

Вами при зверненні до суду не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки надана квитанція № QS998524 від 03.08.2010 року свідчить про зарахування коштів на р/р 31211259700006.

У відповідності до п. 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на ІТЗ судового процесу.

Крім того, вами при зверненні з вимогами немайнового (визнання договору купівлі-продажу дійсним) та майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) не подано доказів сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.

А саме квитанція від 03.08.2010 року № QS998484 свідчить про перерахування в доход держбюджету 462,06 грн. держмита. Тобто 460,00 грн. - за розгляд вимоги майнового характеру та 2,06 грн. –за розгляд вимоги немайнового характеру.

Слід зауважити, що у відповідності до приписів Декрету Кабінету Міністрів від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»ставка державного мита із заяв немайнового характеру встановлена у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн.

У відповідності до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Звертаємо увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

На підставі викладеного та керуючись п. 4, 10 статті 63 ГПК України, СУД

УХВАЛИВ:

1.          Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

2.          У відповідності з п.2 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” від 21.10.1993р. № 7-93 державне мито в сумі 462,06 грн., сплачене по квитанції від 03.08.2010 року № QS998484 підлягає поверненню.

3.          У відповідності до п. 13 Постанови КМУ від 21.12.2005 № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачені по квитанції № QS998524 від 03.08.2010 року, підлягають поверненню.

Суддя