Рішення № 10763762, 03.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.10                                                                                                     Справа№ 7/123

за позовом відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба»

до відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатські зорі «Санаторій»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 11860,02грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - не з”явився;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські Зорі «Санаторій»про стягнення заборгованості; ціна позову: 11860,02грн., в тому числі 10765,34грн. основного боргу, 1094,68грн. пені. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №19-к від 28.12.2006р. постачання м’ясо-ковбасних виробів, актом звіряння розрахунків станом на 30.04.2010р., накладними №38 від 05.01.2007р. на суму 2224,80грн., №60 від 12.01.2007р. на суму 914,40грн., №88 від 18.01.2007р. –883,08грн., №155 від 26.01.2007р. –859,20грн., №209 від 02.02.2007р. –381,60грн., №214 від 02.02.2007р. –177,84грн., №302 від 16.02.2010р. –210,90грн., №347 від 23.02.2007р. –200,4грн., №532 від 23.03.2007р. –1452,90грн., №654 від 05.04.2007р. –889,02грн., №745 від 20.04.2007р. –408,72грн., №799 від 27.04.2007р. –477,12грн., №847 від 04.05.2007р. –623,76грн., №910 від 11.05.2007р. –477,12грн., №920 від 11.05.2007р. –648,96грн., №930 від 15.05.2007р. –222грн., №938 від 15.05.2007р. –159,84грн., №954 від 18.05.2007р. –524,88грн., №1028 від 25.05.2007р. –815,16грн., №1053 від 01.06.2007р. –935,04грн., №1093 від 05.06.2007р. –192грн., №1134 від 08.06.2007р. –934,8грн., №1213 від 15.06.2007р. –1042,08ггрн., №1269 від 22.06.2007р. –1222,38грн., №1294 від 26.06.2007р. –453грн., №1321 від 29.06.2007р. –1480,38грн., №1376 від 06.07.2007р. –1655,4грн., №1404 від 10.07.2007р. –177,60грн., №1436 від 23.07.2007р. –2134,2грн., №1493 від 20.07.2007р. –1917,6грн., №1563 від 27.07.2007р. –1890,96грн., №1503 від 31.07.2007р. –864грн., №1624 від 03.08.2007р. –1858,44грн., №1686 від 10.08.2007р. –1696,2грн., №1716 від 14.08.2007р. –534грн., №1746 від 17.08.2007р. –1518грн., №1753 від 21.08.2007р. –960грн., №1779 від 24.08.2007р. –1776,12грн., №1853 від 31.08.2007р. –1606,32грн., №1944 від 11.09.2007р. –342грн., №1968 від 11.09.2007р. –1912,20грн., №2015 від 21.09.2007р. –326,50грн., №2063 від 25.09.2007р. – 469,2грн., №2091 від 28.09.2007р. –2315,52грн., №2112 від 02.10.2007р. –1926,24грн., №2167 від 09.10.2007р. –2029,20грн., №2195 від 12.10.2007р. –1043,88грн., №2216 від 16.10.2007р. –1959грн., №2284 від 23.10.2007р. –2066,64грн., №2318 від 30.10.2007р. –1926,24грн., №2374 від 02.11.2007р. –816грн., №2402 від 06.11.2007р. –2076грн., №2430 від 09.11.2007р. –204грн., №2492 від 16.11.2007р. –1261,8грн., даними банківських виписок Позивача, розрахунком виникнення дебіторської заборгованості згідно Договору, розрахунком пені, довідкою з ЄДРПОУ серії АА №220757, довідкою з ЄДРПОУ серії АА №216403, довідкою з ЄДРПОУ серії АА №002382, платіжними дорученнями з банківськими відмітками про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, довіреністю на право здійснення представництва, фіскальним поштовим чеком №7359 від 25.06.2010р., ст.ст.526, 530, 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/123 від 05.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16год. 25хв. 19.07.2010р. Розгляд справи відкладався з підстав та причин, зазначених в ухвалі гоподарського суду Львівської області №7/123 від 19.07.2010р., в тому числі у зв’язку з неявкою представника Відповідача та з метою забезпечення принципу змагальності.

19.07.2010 року представнику Позивача оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/123 від 05.07.2010р. та від 19.07.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представником Позивача протягом розгляду справи подано копію довіреності на право здійснення представництва та витягу з ЄДРПОУ серії АД №636229 станом на 05.07.2010р.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, явка визнана судом обов’язковою, про причини неявки суду не повідомив; Відповідачем вимоги ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконано, про причини невиконання не повідомлено.

16.07.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Відповідача про відстрочку виконання рішення строком до 30.06.2011року.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 10765,34грн. основного боргу.

28.12.2006р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір №19-к постачання м’ясо-ковбасних виробів (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов’язується виготовляти, постачати і передавати у власність Покупцю м’ясо-ковбасні вироби (далі –товар), а Покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п.4.1, 5.1 Договору, Покупець оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою у прайс-листах Постачальника на момент подання замовлення згідно накладних; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом десяти банківських днів з дня отримання продукції.

Згідно накладних №38 від 05.01.2007р. на суму 2224,80грн., №60 від 12.01.2007р. на суму 914,40грн., №88 від 18.01.2007р. –883,08грн., №155 від 26.01.2007р. –859,20грн., №209 від 02.02.2007р. –381,60грн., №214 від 02.02.2007р. –177,84грн., №302 від 16.02.2010р. –210,90грн., №347 від 23.02.2007р. –200,4грн., №532 від 23.03.2007р. –1452,90грн., №654 від 05.04.2007р. –889,02грн., №745 від 20.04.2007р. –408,72грн., №799 від 27.04.2007р. –477,12грн., №847 від 04.05.2007р. –623,76грн., №910 від 11.05.2007р. –477,12грн., №920 від 11.05.2007р. –648,96грн., №930 від 15.05.2007р. –222грн., №938 від 15.05.2007р. –159,84грн., №954 від 18.05.2007р. –524,88грн., №1028 від 25.05.2007р. –815,16грн., №1053 від 01.06.2007р. –935,04грн., №1093 від 05.06.2007р. –192грн., №1134 від 08.06.2007р. –934,8грн., №1213 від 15.06.2007р. –1042,08ггрн., №1269 від 22.06.2007р. –1222,38грн., №1294 від 26.06.2007р. –453грн., №1321 від 29.06.2007р. –1480,38грн., №1376 від 06.07.2007р. –1655,4грн., №1404 від 10.07.2007р. –177,60грн., №1436 від 23.07.2007р. –2134,2грн., №1493 від 20.07.2007р. –1917,6грн., №1563 від 27.07.2007р. –1890,96грн., №1503 від 31.07.2007р. –864грн., №1624 від 03.08.2007р. –1858,44грн., №1686 від 10.08.2007р. –1696,2грн., №1716 від 14.08.2007р. –534грн., №1746 від 17.08.2007р. –1518грн., №1753 від 21.08.2007р. –960грн., №1779 від 24.08.2007р. –1776,12грн., №1853 від 31.08.2007р. –1606,32грн., №1944 від 11.09.2007р. –342грн., №1968 від 11.09.2007р. –1912,20грн., №2015 від 21.09.2007р. –326,50грн., №2063 від 25.09.2007р. –469,2грн., №2091 від 28.09.2007р. –2315,52грн., №2112 від 02.10.2007р. –1926,24грн., №2167 від 09.10.2007р. –2029,20грн., №2195 від 12.10.2007р. –1043,88грн., №2216 від 16.10.2007р. –1959грн., №2284 від 23.10.2007р. –2066,64грн., №2318 від 30.10.2007р. –1926,24грн., №2374 від 02.11.2007р. –816грн., №2402 від 06.11.2007р. –2076грн., №2430 від 09.11.2007р. –204грн., №2492 від 16.11.2007р. – 1261,8грн., Позивачем протягом 2007 року поставлено Відповідачу товару на загальну суму 59707,14грн.

Відповідно до представлених доводів Позивача, Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар.

Згідно акту звіряння розрахунків між Сторонами, підписаного та скріпленого відбитками печаток Сторін, станом на 30.04.2010р., борг Відповідача перед Позивачем становить 10765,34грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в розмірі 10765,34грн., враховуючи акт звіряння розрахунків, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 10756,34грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 1094,68грн. пені.

Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок пені, розрахований за період з 18.11.2009р. по 17.05.2009р., вихідними даними для якого є сума боргу за відповідний період, терміни прострочення, дані облікових ставок НБУ. Загальна сума пені, відповідно до проведенного розрахунку, становить 1094,68грн.

Відповідно до п.9.2 Договору, Покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від несплаченої суми за кожен протермінований день.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалось вище, відповідно до п.5.1 Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом десяти банківських днів з дня отримання продукції.

Відповідно, нарахування пені в даному випадку може здійснюватись з врахуванням шести місяців від наступного дня по спливу десяти банківських днів з моменту кожної неоплаченої поставки. А з врахуванням даних мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, пеня за 2009р. по поставках товару за 2007р. нараховуватись не може.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі норми ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та положення п.5.1 Договору, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені за період з 18.11.2009р. по 17.05.2009р. до задоволення не підлягають.

Щодо відстрочення виконання рішення до 30.06.2011року.

16.07.2010р. до суду надійшла заява Відповідача про відстрочку виконання рішення суду по даній справі до 30.06.2011р.

В заяві Відповідач повідомляє, що плановий процес оздоровлення в санаторії розпочався 01.07.2010р., і, відповідно, поступлення коштів від оздоровлення відпочиваючих також будуть в основному з серпня місяця; станом на сьогоднішній день в санаторії завершуються підготовчі роботи до нового оздоровчого сезону; крім того, у зв’язку із затвердженням бюджету в середині року, в нашій державі оздоровлення громадян України по державному замовленню також зміщено в часі.

Проте, Позивачем не додано жодного доказу на підтвердження заявлених доводів та обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про відтермінування виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

03.08.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.08.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ст.ст.625, 629 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатські Зорі «Санаторій»(82186, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Модричі, вул. Курортна, 3, код ЄДРПОУ 01526767) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, б.18/7, ідентифікаційний код 31570412) 10765грн. 34коп. основного боргу, 107грн. 65коп. державного мита, 214грн. 76коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

3. В частині стягнення пені в розмірі 1094грн. 68коп., відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя