Постанова № 107636337, 01.12.2022, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4530/22

Провадження № 3/545/1723/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Гаврись В.В., адвоката Бовдир С.І., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з спеціально-технічною освітою, не одруженого, дітей не має, працюючого сторожем ТОВ Райспівніч, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому відповідно дост. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснені права

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

18.09.2022 о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 на ад Київ-Харків-Довжанський 324 км. керував транспортним засобом ЗАЗ TF699Р, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, ризька зміна забарвлення шкірного покрову обличчя), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожньогоруху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав в повному обсязі, вказав, що 17.09.2022 о 20:00 годині в нього зламався автомобіль, який він залишив біля с. Абазівка, неподалік блокпосту, а сам поїхав в м. Полтава, де залишився у свого приятеля ОСОБА_2 . 18.09.2022 він приїхав до свого автомобіля для того, щоб забрати документи. В цей час до нього підійшли працівники поліції, які попросили його «для галочки» свідчити проти себе та сказати, що він керував транспортним засобом та пив пиво напередодні приблизно один літр та відмовитися від проходження огляду за допомогою пристрою «Драгер» та у лікарні. Працівниками поліції не роз`яснювалися йому права, свідки не бачили, що він керував транспортним засобом.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Бовдир С.І. подав клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що протокол не може бути доказом у праві про адміністративне правопорушення. Працівниками поліції не надано жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Працівники поліції повинні були детально проінформувати ОСОБА_1 про сутність висунутої ними вимоги, порядок вчинення певних процесуальних дій та наслідки, які можуть для нього настати як у випадку проходження, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, чого зроблено не було. На відеозаписі не зафіксовано явних ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме як зазначено в протоколі: порушення координації рухів, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя. Також, не зафіксовано на відеозаписі, що ОСОБА_1 надавалась можливість скористатися правами, не запитувалось стосовно наявності в нього клопотань, не роз`яснялись наслідки проходження та наслідки відмови від проходження огляду. На долученому дискові із частковим записом не має жодних доказів, які б доводили факт керування автомобілем, рух автомобіля, що ОСОБА_1 був водієм, а так само відсутнє і належне роз`яснення наслідків дій ОСОБА_1 . Відеозапис не є безперервним і не містить повної інформації з моменту зупинки транспортного засобу до звернення складання протоколу про адміністративне правопорушення і його підписання свідками, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018.

Свідок ОСОБА_3 , який має дружні відносини з ОСОБА_1 , показав, що в середині вересня 2022 ОСОБА_1 йому зателефонував у вечірній час доби, та попросив його забрати біля блокпосту с. Абазівка. Він його забрав, потім вони переночували у нього вдома, увечері вживали пиво по 1-2 бокали. Наступного ранку він та ОСОБА_1 поїхали на блокпост с. Абазівка забрати автомобіль Гира, але приїхавши на місце, він з`ясував, що забув трос. Він бачив, як ОСОБА_4 пішов до свого автомобіля, що до Гира підійшов поліцейський. Подальший розвиток обставин він не спостерігав.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст.280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС У країни23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність заст. 130 КпАПнесуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно п. 2.5ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що підтверджується: протоколом серії ААД № 230400 від 18.09.2022 про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.09.2022, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відеозаписом на диску CD-R. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, доданий відеозапис події, та письмові пояснення свідків події ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , згідно яких вони були свідками того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі, що підтверджується також відеозаписом події.

Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах. В судовому засіданні був продемонстровані відеозаписи подій за участі ОСОБА_1 , вчинений за допомогою нагрудної камери нагляду поліцейського, з якого убачається, що ОСОБА_1 пропонувалося працівниками поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та проведення такого огляду у медичному закладі, на що він відмовився. На відеозапису та в письмових поясненнях ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, останній власноруч зазначив, що 18.09.2022, близько 11:00 год. він керував своїм транспортним засобом номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автомобільній дорозі Київ-Харків, де на блокпосту с. Абазівка був зупинений працівниками поліції, якими йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що він відмовився, оскільки вчора вживав пиво.

Суд критично відноситься до викладеної ОСОБА_1 в судовому засіданні версії щодо ходу подій у справі про адміністративне правопорушення, та до показань свідка ОСОБА_3 , який перебуває в дружніх відносинах з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що в судовому засіданні було підтверджено, що у передбаченому законом порядку працівником поліції пропонувалося проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння була зафіксована на відеозапису, в протоколі про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків, в протоколі зазначені ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, до протоколу додані письмові пояснення свідків. Ствердження ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, оговорив себе та взяв вину на себе, суд сприймає як надумані з метою уникнути відповідальності за вчинене з огляду на зміст доданого відеозапису події, продемонстрованого в судовому засіданні та на якому будь-яких обставин, які вказують на примушення ОСОБА_1 дати показання, не зафіксовано, натомість ОСОБА_1 надавав вільні відповіді на запитання особи, яка складала протокол, дана подія відбувалася в присутності свідків, про тиск з боку працівників поліції під час цієї дії ОСОБА_1 не заявляв, заявив про тиск лише після спливу 2 місяців після події при судовому розгляді справи, будь-яких скарг на працівників поліції щодо незаконного з ним поводження не подавав. Тому, у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_1 оговорив себе.

Також суд вважає за необхідне вказати таке.

ЗавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завданняКодексу України про адміністративні правопорушення. Безпека дорожнього руху в умовах постійного зростання кількості транспортних засобів і зростання кількості дорожньо-транспортних пригод є актуальним для всіх країн світу. Однією з основних причин дорожньо-транспортних пригод є перебування водія ТЗ в стані алкогольного сп`яніння. Такий вид порушників особливо небезпечний для суспільства в цілому, тому що людина не здатна належним чином виконувати покладені на нього обов`язки під час керування транспортним засобом, в неї обмежується оглядовість дороги, реакція, швидкість роботи мозку та інші важливі для водія фактори.

У рішенні по справі « О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, обставиною, що пом`якшує таке, суд визнає наявність двох малолітніх дітей.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33,34 КУпАП, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та пом`якшують відповідальність винного, вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 496,20 гривень.

Керуючись ст.130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на р/р UA048999980313050149000016001, отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення документу, що підтверджує право керування транспортним засобом - посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави в особі стягувачаДержавної судової адміністрації України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за Єдрпоу):37993783, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі496 гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ