Рішення № 10763581, 05.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.08.10                                                                                           Справа № 31/84-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „Контракти-Аудит”, м. Львів

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів Львівської області

про:стягнення 3115,87 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:не з’явився;

від відповідача:Балацько М.В - представник. Представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „Контракти-Аудит”, м. Львів, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів Львівської області, надалі - відповідача, про стягнення заборгованості в сумі 3115,87 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.08.2010 р.

В судове засідання 05.08.2010 р. позивач не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача, що прибув в судове засідання, позовні вимоги визнав повністю, подав суду документи, що вимагались ухвалою суду.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 05.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 10.08.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем і відповідачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.02.2008 р. було укладено договір про абонентське обслуговування, відповідно до якого позивач зобов’язався надавати відповідачеві консультації з питань бухгалтерського обліку, оподаткування та права. Відповідно до п. 3.1 договору відповідач зобов’язувався щомісячно сплачувати позивачеві винагороду в розмірі 360,60 грн.

22.01.2009 р. між позивачем та відповідачем була укладена угода про дострокове розірвання договору № 4, відповідно до якої позивач і відповідач дійшли згоди із 22.01.2009 р. достроково розірвати укладений ними договір про абонентське обслуговування від 01.02.2008 р.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем станом на 20.04.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 2403,00 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

У відповідності до п. 5.2 договору у разі неналежного виконання зобов’язання по оплаті згідно п. 3 договору відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Виходячи з вищевикладеного та згідно п. 5.2 договору стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 281,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума інфляційних нарахувань становить 350,42 грн., а сума трьох процентів річних –98,95 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач позов визнав, доказів оплати боргу, пені, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „Контракти-Аудит”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш” (81750, вул. Стрийська, 15, м. Ходорів Львівської області; код ЄДРПОУ 00243010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аудиторська фірма „Контракти-Аудит” (79035, вул. Зелена, 109, к. 305, м. Львів; код ЄДРПОУ 20845165) основний борг в сумі 2403,00 грн., пеню в сумі 281,50 грн., інфляційні нарахування в сумі 350,42 грн., три проценти річних в сумі 98.95 грн., сплачене державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя