Рішення № 10763376, 10.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

10.08.10                                                                                           Справа№ 15/137

          Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

секретар Качур Ю.

          за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

розглянув матеріали позовної заяви приватного підприємства “Львівська агенція художнього мистецтва”, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд”, м. Жовква, Львівська область про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження приміщеннями площею 396,8 кв.м. у м. Львів, вул. Лазнева, 3а, шляхом виселення ТзОВ “ЛьвівЦентрбуд”

та матеріали зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд”, м. Жовква, Львівська область до приватного підприємства “Львівська агенція художнього мистецтва”, м. Львів про визнання права власності на приміщеннями площею 396,8 кв.м. у м. Львів, вул. Лазнева, 3а

Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Львівська агенція художнього мистецтва”, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд”, м. Жовква, Львівська область, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження приміщеннями площею 396,8 кв.м. у м. Львів, вул. Лазнева, 3а, шляхом виселення ТзОВ “ЛьвівЦентрбуд”. Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд”, м. Жовква, Львівська область, подало зустрічну позовну заяву до приватного підприємства “Львівська агенція художнього мистецтва”, м. Львів, про визнання права власності на приміщеннями площею 396,8 кв.м. у м. Львів, вул. Лазнева, 3а.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.08.2010 р..

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача первісний позов підтримав, а зустрічний заперечив з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 29.06.2010 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу приміщень, за яким позивач придбав спірні приміщення. Згідно із п. 3.1. договору, продавець зобов’язався у 5-денний строк з моменту підписання договору виселитись з відчужуваного приміщення і звільнити його від власного рухомого майна. Не зважаючи на вимогу позивача у листі від 06.07.2010 р. відповідач цю умову договору не виконав. Просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному –відмовити.

Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав, з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в порушення умов договору позивач не сплатив суму договору, акт приймання-передачі приміщень сторонами підписаний не був, договір нотаріально не посвідчувався не зважаючи на пропозицію відповідача. відтак, такий договір є нікчемним. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний –задовольнити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Львівською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) 05.12.2008 р. був укладений договір оренди землі загальною площею 0,0474 га у м. Львові по вул. Лазневій, 3а для будівництва офісного центру із закладом торгівлі. Відповідно до свідоцтва про право власності №Г-01722 від 23.02.2006 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.02.2006 р., на вказаній земельній ділянці розташовувався належний відповідачу збірно-розбірний павільйон –кафе загальною площею 86,4 кв.м.. Як вбачається з технічного паспорта на будівлю літ. А-2 за адресою м. Львів, вул. Лазнева, 3а, станом на 25.06.2010 р. відповідачем було самовільно проведено добудову павільйону, внаслідок чого його площа збільшилась і становить 396,8 кв.м.

29.06.2010 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір купівлі-продажу приміщень, згідно із п. 1 якого продавець передає, а покупець приймає у власність приміщення загальною площею 396,8 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Лазнева, 3а і зобов’язується сплатити за них грошову суму (816000 грн. протягом п’яти банківських днів після підписання цього договору (п. п. 2.1., 2.2.)). У триденний строк після розрахунків сторони підписують акт приймання-передачі. (п. 2.3.). Продавець зобов’язується у п’ятиденний строк з моменту підписання цього договору виселитися з відчужуваного приміщення і звільнити його від власного рухомого майна (п. 3.1.).

Доказів виконання умов договору жодною з сторін суду не надано.

Як вбачається з зазначеного договору, він не був нотаріально посвідчений. Згідно із ч. 1 ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Згідно із ст. ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України. Відповідно, зазначений договір є нікчемним і таким, що не породив для сторін правових наслідків. Відтак, вимога позивача, яка ґрунтується на нікчемному правочині, не підлягає задоволенню, оскільки згідно із ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно із ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Жодних доказів належності спірних приміщень іншим особам суду не надано, як і доказів порушення реконструкцією прав інших осіб.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відтак, зустрічний позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд” право власності на приміщеннями площею 396,8 кв.м. у м. Львів, вул. Лазнева, 3а.

4.          Стягнути з приватного підприємства “Львівська агенція художнього мистецтва” (79005, м.Львів, вул.Шота Руставелі, 7, код ЄДРПОУ 36873660) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛьвівЦентрбуд” (80300, Львівська область, м.Жовква, вул.Б.Хмельницького, 8, код ЄДРПОУ 31020341) 8 160, 00 грн. державного мита та 326 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя