Рішення № 10763163, 06.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

06.07.10                                                                                           Справа№ 7/101

за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів

до відповідача Славське комунальне водоканалізаційне підприємство

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,;

ціна позову: 31057,32грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Нирка М.М., головний спеціаліст (юрисконсульт), (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача –Кравчук П.І. –представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Державна екологічна інспекція в Львівській області звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Славського комунального водоканалізаційного підприємства про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,; ціна позову 31057,32грн.

Позовні вимоги обгрунтовані, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №41 від 26.02-03.03.2010 року, розрахунком розміру заподіяних збитків, претензією №03-1296 (#97) від 28.04.2010року, довідкою Відповідача про використання води №007 від 03.03.2010р.,постановою про накладення адміністративного стягнення №16 від 18.03.2010р., протоколом №010362 від 02.03.2010р. про накладення адміністративного стягнення, протоколами №396 від 02.07.2009р., №12 від 01.02.2010р., №123 від 09.03.2010р. вимірювання показників складу та властивостей проб води №396 від 02.07.2009р., актами відбору проб вод №396 від 02.07.2009р., №12 від 27.01.2010р., №123 від 02.03.2010р., підтвердженням відправки позовної заяви відповідачу, ст.ст.20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.111 Водного кодексу України, ст.ст.2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/101 від 09.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 20хв. 21.06.2010р. Ухвалою господарського суду Львівської області №№7/101 від 21.06.2010 року розгляд справи відкладався з підстав та причин, зазначених в ухвалі.

Представникам Позивача та Відповідача протягом розгляду справи оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/101 від 09.06.2010р. та від 21.06.2010р., які скеровані та отримані Сторонами (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень №4786965 та №4786973 від 09.06.2010р. (отримані 11.06.2010р.) та дані реєстрів вихіної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначено, що права та обовзки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяви про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано довіреність по справі та надано усні пояснення по справі.

Представник Відповідача 21.06.2010 року в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, вимог ухвали суду від 09.06.2010року по дланій справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

06.07.2010 року представник Відповідача Кравчук П.І. в судове засідання з’явився, подав в судовому засіданні довіреність по справі. Вимог ухвал господарського суду Львівської області №№7/101 від 09.06.2010р. та від 21.06.2010р. Відповідачем вдруге не виконано вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, не подано жодного із витребовуваних матеріалів, в тому числі відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні відповідачем усно заявлено клопотання про те, що дана справа не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому просить припинити провадження у справі. Проте, жодних доказів в обгрунтування своєї правової позиції суду не надав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

          Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

          Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону України «Про охорону навколишьного природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною підземних вод.

Відповідно до п. «З»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №41 від 26.02.-03.03.2010р., проведеної держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Львівській області Сирком І.В. та Савчин М.В. в присутності майстра ВКГ Михайлович В.М. та виконуючого обов»язків директора –майстра благоустрою Кащук Ю.Г., встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки, що приймають на очистку стічні води від житлового масиву і ряду установ смт.Славське, рахуються на балансі Славського КВКП. Скид стічних вод з очисних споруд здійснюється з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимих скидів, що призводить до забруднення поверхневих вод.

Згідно зазначеного акту перевірки, при обстеженні очисних споруд встановлено, що вони знаходяться в незадовільному стані, проводиться лише механічна очистка за рахунок періодичного відстоювання стоків. Бетонні конструкції зруйновані, ремонту не підлягають. Металеві конструкції та обладнання потребують заміни. Машинне відділення розкомплектоване, резервне обладнання відсутнє. На час перевірки очисні споруди повністю виведені з ладу, приймальні лотки знаходяться в незадовільному стані, мулові майданчики заповнені стічними водами. Очисні споруди потребують реконструкції чи капітального ремонту. Територія очисних споруд знаходиться в незадовільному стані, за рахунок підтоплення неочищеними стоками, вільного доступу до обстеження приймальної камери немає.

В акті перевірки також зазначено, що лабораторний контроль якості стічних вод, що скидаються в р.Опір підприємством не проводиться. Журнал обліку якості стічних вод що скидаються з очисних споруд ПОД-13 не ведеться, що є порушенням вимог ст.44 Водного кодексу України та наказу Держкомстату України від 27.07.1998 року №264. Також зазначено, що журнал обліку кількості стічних вод що подаютьс на очисні споруди та скидаються після очистки в р.Опір підприємством не ведеться, що є порушенням вимог ст.44 Водного кодексу України, облік ведеться розрахунковим методом по кількості спожитої води абонентами.

Підприємство щоквартально та щорічно звітується за формою №2-ТП.

Актом перевірки в тому числі встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Львівській області ведеться вибірковий контроль за якістю стічних вод, що скидаються з очисних споруд. За результатами проведених гідрохімічних аналізів від 02.07.2009 року №396 та від 01.02.2010 року №12 встановлено, що стічні води з очисних споруд скидаються в р.Опрір з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що призводить до забруднення поверхневих вод і є порушенням вимог ст.44, 70, 95, 110 Водного кодексу України.

Також, як зазначено в акті перевірки, за результатами перевірки за фактами виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства складено два протоколи про адміністративне правопорушення, а 18 березня 2010 року за №16 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

В матеріалах справи наявний протокол №010362 від 02.03.2010р. про адміністративне правопорушення, складений відносно Кащука Ю.Г., в.о.директора Славського КВКП за порушення ст.44 Водного кодексу України, в якому наявні пояснення Кащука Ю.Г., відповідно до яких порушення буде усунуто. Крім того, наявна постанова №16 від 18.03.2010р. про накладення адміністартивного стягнення на Кащука Ю.Г. за порушення ст.44 Водного кодексу України, згідно якої, за ст.60 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на Кащука Ю.Г. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136грн.

Відповідно до довідки, виданої Славським КВКП від 03.03.2010 року №007, підприємство з 03 липня 2009 року по 02 березня 2010 року прийнято на очистку 15815 м кубічних нечистот. Довідка підписана в.о.директора Славського коммунального водоканалізаційного підприємства Кащуком Ю.Г. та скріплена відбитком печатки підприємства.

Відповідно до розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок скиду забруднюючих речовин у р.Опір із зворотними водами з перевищенням гранично допустимого скиду із очисних споруд Славського КВКП, проведеним в тому числі на підставі акта перевірки №41 від 26.02.-03.03.2010 року, «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованої в Мінюсті України №767/16783 від 14.08.2009 року, наявних в матеріалах справи актів відбору проб та протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, розмір завданих державі збитків становить 31 057,32грн.

Відповідно до п.б ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; при використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню та виснаженню природних ресурсів.

Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч.1 ст.70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно ч.1 ст.153 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Відповідно до ч.1, п.«Є»ч.2, ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Крім того, відповідно ч.2 ст.111 Водного кодексу України, до абзацу 2 п.3 «Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природоохоронного законодавства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що у матеріалах справи відсутні та Відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння Відповідачем збитків чи заподіяння таких збитків у менших розмірах, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 31 057,32грн. заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства збитків підлягають до задоволення.

Згідно п.49 ст.6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; відповідно до п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно, стягнення заподіяних збитків повинно відбуватись у точній відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Щодо поданого клопотання відповідачем щодо припинення провадження у справі, у зв’язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в господарських судах України, суд зазначає наступне.

Підсудність справ адміністративним судам визначена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

В даному випадку спір виник не з приводу оскаржень рішень суб’єкта владних повноважень.

Крім того, Позивач у даному випадку пред'явив позов про відшкодування шкоди, яка заподіяна скидом Відопвідачем стічних вод з очисних споруд з перевищенням встановлених нормативів гранично-допустимих скидів, що призвело до забруднення поверхневих вод. Порядок відшкодування такої шкоди передбачається нормами Господарського кодексу України, Водного кодексу України.

Таким чином, правовідносини між сторонами виникли не з владних повноважень, а з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту. Оскільки такі правовідносини регулюються нормами Господарського кодексу України, то справи даної категорії не відносяться до адміністративної юрисдикції, а відносяться до господарської юрисдикції.

Враховуючи вищенаведене, судом відмовлено в усному клопотанні представника Відповідача.

06.07.2010 року, у відповідності до вимог ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.07.2010 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.ч.1, 2 ст.13, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, ч.2 ст.ст.83-85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст.16, 25, 44, 70, 111, Водного кодексу України, ст.ст.16, 20, 35, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, п.49 ст.6 , п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», положенням про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого Наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, «Порядком визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. №18, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Славського комунального водоканалізаційного підприємства (82660, Львівська обл., смт.Славське, вул. І.Франка,10, код ЄДРПОУ 32747220) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки всього в розмірі 31 057грн. 32коп, які зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду місцевого бюджету.

3.          Стягнути з Славського комунального водоканалізаційного підприємства (82660, Львівська обл., смт.Славське, вул. І. Франка,10, код ЄДРПОУ 32747220) в дохід державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 310грн. 57 коп. державного мита за подання позовної заяви до господарського суду, та в дохід державного бюджету (р/р 31212259700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22050000) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до вимог ст.116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя