Рішення № 10762939, 02.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10                                                                                 Справа № 11/153

За позовом Приватного підприємства “Трейд-Комін”, м. Луганськ

до 1-го відповідача - Приватного підприємства “Трансгарант”, м. Луганськ

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями “Еконія”, м. Золотоноша Черкаської області

про стягнення 97 394 грн. 81 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Яковлєв С.І., дов. б/н від 23.04.2010;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з першого відповідача –ПП “Трансгарант”, на свою користь 500грн. 00 коп. за договором поруки від 03.01.2009;

- стягнення з другого відповідача –ТОВ Підприємства з іноземними інвестиціями “Еконія”, основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання умов договору про організацію перевезень № 88 від 02.01.2009 в сумі 78650 грн. 00коп., інфляційних нарахувань у розмірі 17031 грн. 25 коп. та 3 % річних у розмірі 1713 грн. 56 коп.

Відповідачі в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання за належними юридичними адресами ухвал господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Другим відповідачем суду надане письмове клопотання № 517 від 14.07.2010 про передачу справи № 11/153 за підсудністю до господарського суду Черкаської області.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позовну заяву позивачем подано до господарського суду Луганської області з урахуванням того, що місцезнаходженням першого відповідача за позовом –ПП «Трансгарант», є м. Луганськ. Право визначення відповідачів за позовом під час його подання належить виключно позивачеві, у господарського суду відсутні повноваження щодо зміни підсудності справи у випадку, якщо позивач скористався наданим йому правом самостійного визначення господарського суду, що розглядатиме спір.

В процесі судового розгляду позивачем суду надано письмову заяву б/н від 22.07.2010 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем до стягнення з першого відповідача заявлено заборгованість у розмірі 500 грн. 00 коп., до стягнення з другого відповідача заявлено заборгованість у розмірі 69650 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 6152 грн. 13 коп. та 3% річних у сумі 2042 грн. 16 коп.

Таким чином, у вказаній заяві позивачем викладено нову ціну позову –кінцеві позовні вимоги.

Відзив на позовну заяву по суті заявлених вимог, а також ніші витребувані господарським судом документи відповідач під час судового розгляду справи не надав, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.01.2009 між позивачем ат другим відповідачем у даній справі укладений договір № 88 про організацію перевезень (далі за текстом –договір № 88), відповідно до умов якого другий відповідач як Замовник зобов'язався надавати позивачеві як Перевізнику вантажі для виконання останнім перевезень вантажів згідно попередніх та погоджених по всіх питаннях замовлень до договору.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору № 88 розрахунки за автотранспортно-експедиторські послуги між Перевізником і Замовником виконуються по взаємно погодженому сторонами та вказаному у додатку (замовленні) порядку оплати. Підставою для проведення розрахунків за договором є підписаний сторонами ат скріплений їх печатками Акт наданих послуг, а також оригінали належним чином оформлених товарно –транспортних накладних з відмітками та підписами уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача, а також документів, передбачених пунктом 2.3.9 договору. Замовник у разі відсутності заперечень до Акту наданих послуг зобов'язаний сплатити вартість наданих Перевізником послуг протягом 14 банківських операційних днів з моменту підписання сторонами та скріплення їх печатками Актів наданих послуг.

03.01.2009 між позивачем у даній справі та першим відповідачем укладений договір поруки від 03.01.2009 (далі за текстом –договір поруки), відповідно до умов пункту 1.1. якого перший відповідач як Поручитель зобов'язався відповідати перед позивачем як Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ «Еконія»у частині боргу, що не перевищує 500 грн. 00 коп., яка може виникнути у ході виконання договору про організацію перевезень № 88 від 02.01.2009, що укладений між позивачем та другим відповідачем (Боржником).

Відповідно до пункту 4.1.1 договору поруки при порушенні Боржником зобов'язань перед Кредитором Поручитель зобов'язаний виконати за Боржника зобов'язання у розмірі, зазначеному у пункті 3.1 договору, у десятиденний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

На виконання умов укладеного позивачем та другим відповідачем договору № 88 позивачем у період з 18.06.2009 по 23.09.2009 надані автотранспортні послуги, які другим відповідачем своєчасно не сплачувалися. Заборгованість другого відповідача станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 78650 грн. 00 коп.

Факт надання обумовлених договором № 88 автотранспортних послуг підтверджений матеріалами справи та її фактичними обставинами зокрема, наявними у матеріалах справи Актами здачі –прийняття робіт (надання транспортно-експедиційних послуг) (а.с. 27 –40), наданими в судовому засіданні 02.08.2010 товарно –транспортними, видатковими накладними, рахунками –фактурами.

Крім того, факт надання позивачем обумовлених договором № 88 послуг другим відповідачем під час судового розгляду не спростовувався. Контррозрахунок суми позову відповідачем не наданий.

Матеріали справи містять лист позивача від 01.0-3.2010 (а.с. 41) на адресу першого відповідача з вимогою про сплату боргу за договором поруки у розмірі 500 грн. 00 коп.

Доказів надсилання (вручення) першому відповідачеві вказаного листа позивачем суду не надано.

Перший відповідач факт отримання листа позивача під час судового розгляду справи не підтвердив.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, а саме 11.06.2010 другим відповідачем на користь позивача перераховано 8500 грн. 00 коп. (а.с. 66), внаслідок чого сума заборгованості другого відвідача перед позивачем зменшилася та склала 69650 грн. 00 коп.

В процесі судового розгляду позивачем суду надано письмову заяву б/н від 22.07.2010 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем до стягнення з першого відповідача заявлено заборгованість у розмірі 500 грн. 00 коп., до стягнення з другого відповідача заявлено заборгованість у розмірі 69650 грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 6152 грн. 13 коп. та 3% річних у сумі 2042 грн. 16 коп.

          Заперечень по суті спору відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 1268/2568 (далі за текстом – Правила) договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

Відповідно до приписів пунктів 3.1, 3.8, 3.9 Правил договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим Договором.

Договір сторонами у справі було укладено шляхом обміну факсограмами, що відповідає приписам Правил та не суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема, статтям 205, 207 Кодексу.

Факт надання позивачем другому відповідачеві обумовлених договором № 88 послуг у вказаний у позові період підтверджений матеріалами справи, а саме зазначеними вище актами, товарно –транспортними ат видатковими накладними, та другим відповідачем у справі не спростований.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Умови оплати наданих послуг сформульовані у договорі № 88.

          На дату подання позивачем даного позову має місце прострочення відповідачем обов’язку з оплати послуг позивача, наданих відповідно з умовами договору № 88.

З урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимога позивача про стягнення з другого відповідача 69650 грн. 00 коп. заборгованості за надані автотранспортні послуги.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2042 грн. 16 коп. 3% річних та 6152 грн. 13 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, що підтверджено наданим позивачем суду розрахунком позовних вимог (а.с. 68-69).

Вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 500 грн. 00 коп. заборгованості за договором поруки задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Приписами ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Договором поруки його строк не визначений.

Доказів надсилання першому відповідачу вимоги по сплату боргу у строк, встановлений ст. 559 Цивільного кодексу України, позивачем не надано.

За таких обставин порука є припиненою, а вимоги позивача про стягнення з першого відповідача 500 грн. 00 коп. боргу є такими, які задоволенню не підлягають.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, у частині стягнення з другого відповідача 69650 грн. 00 коп. заборгованості, 2042 грн. 16 коп. 3% річних та 6152 грн. 13 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія», Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 24, код 35233190, на користь приватного підприємства «Трейд-Комін», м. Луганськ, вул. Павловська, 28/г, код 24850921, заборгованість у розмірі 69650 грн. 00 коп. заборгованості, 2042 грн. 16 коп. 3% річних та 6152 грн. 13 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, витрати зі сплати державного мита у розмірі 778 грн. 44 коп. та 188 грн. 63 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог до приватного підприємства «Трансгарант»відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення.

          Дата підписання повного рішення –04.08.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко