Рішення № 107623989, 30.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/17492/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №262240009565 від 07.02.2022 року про відмову позивачу, у призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області врахувати стаж за вислугу років позивача для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», який на день звернення за призначенням пенсії (станом на 31.01.2022 року) становить 25 років 05 місяців 09 днів, із зарахуванням до вищенаведеного стажу за вислугу років період навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», денна форма навчання за державним замовленням з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року, на посаді курсанта згідно Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинної на період навчання), як календарна строкова військова служба в Збройних Силах, який складає 3 роки 11 місяців 10 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 31.01.2022 року позивачу пенсію за вислугою років згідно довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.12.2021 за № 21-801вих.21 про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», виданої для розрахунку пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами станом на 31.01.2022 року та проводити нарахування, виплату довічно і щомісячно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не враховано період навчання в Національній академії внутрішніх справ України з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року, як період військової служби, до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та внаслідок цього відповідачем необґрунтовано зроблено висновок щодо недостатності стажу, необхідного для призначення пенсії на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Відповідач заперечуючи проти позову, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII. Відповідно до частини першої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, у період з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі на посадах прокурорів не менше 15 років.

Згідно з частиною шостою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію, зараховується, зокрема, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою, військова служба, половина строку навчання на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992 до видів військової служби віднесено, зокрема, військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів. 31 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся через Веб-Портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, яким опрацьовано вказану заяву, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

За результатами розгляду заяви та наданих документів встановлено, що до страхового стажу позивача зараховано всі періоди.

Страховий стаж заявника становить 25 років 2 місяці 19 днів, стаж роботи за вислугу років становить 23 роки 03 місяці 23 дні, в тому числі стаж роботи на посаді прокурора -16 років 01 місяць 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697.

Згідно диплому від 23.06.2000 року серії НОМЕР_1 та довідки про навчання від 26.01.2022 № 46/02/373, ОСОБА_1 у 1996 році зарахований на денну форму навчання та у 2000 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України, здобувши кваліфікацію юриста за спеціальністю "Правознавство".

У військовому квитку від 15.07.2015 року серії НОМЕР_2 не зазначено період військової служби курсантом з присвоєнням спеціального звання рядового, тому відсутні законні підстави щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1996 року по 22.06.2000 року як періоду військової служби.

До стажу роботи за вислугу років зараховано періоди роботи з 03.08.2000 року по 31.01.2022 року (23 роки 3 місяці 23 дні, в тому числі половина строку навчання на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання (1 рік 10 місяців 22 дні).

На підставі вищевикладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 262240009565 від 07.02.2022 про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості вислуги років.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу з 31.01.2022 року пенсію за вислугу років згідно довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.12.2021 за № 21-801вих.21 про заробітну плату для призначення пенсії, ці вимоги відповідач вважає передчасними, оскільки Головним управлінням відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості вислуги років, а рішення про призначення позивачу пенсії за вислугу років з урахуванням/без врахування довідки про заробітну плату Головним управлінням ще не приймалося.

Також відповідач вважає, що суд не може перебирати на себе повноваження Пенсійного фонду України та призначати пенсію, оскільки це питання відноситься до дискреційних повноважень такого органу.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.144-146).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 (а.с.15-19).

Як убачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 позивач з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року був курсантом Національної академії внутрішніх справ України. Служив в органах внутрішніх справ України 3 роки 11 місяців 10 днів (а.с.20-30).

Згідно з наказами Національної академії внутрішніх справ України від 19 грудня 1998 року № 253 о/с, від 15 січня 2000 року № 3 о/с, від 22 червня 2000 року № 131 о/с позивачу відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України присвоювались спеціальні звання (а.с.36-38).

Відповідно до диплому серії НОМЕР_6 від 23 червня 2000 року позивач у 2000 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України і отримав освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (а.с.32-34).

31 січня 2022 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.120).

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Відповідач рішенням від 07 лютого 2022 року № 262240009565 відмовив позивачу в призначенні пенсії згідно пункту 1 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості вислуги років (а.с.119).

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві 03 травня 2022 року скерувало на адресу позивача листа за № 2600-0207-8/44490, в якому повідомило, що відповідно до статті 55-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років за наявності на день звернення вислуги років 25 років, у тому числі стажу роботи на посаді прокурорів не менше 15 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 25 років 2 місяці 19 днів, стаж за вислугу років становить 23 роки 3 місяці 23 дні, стаж роботи на посаді прокурорів становить 16 років 1 місяць 3 дні, тому було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років (а.с.103).

При цьому до стажу роботи за вислугу років не зараховано навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», денна форма навчання за державним замовленням з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, частиною першою статті 86 якого визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2020 року і пізніше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Частиною восьмою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які, в тому числі, безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами (частина тринадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 16 Закону України «Про прокуратуру», гарантії незалежності прокурора забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

Частиною шостою статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ, в редакції, яка діяла на час навчання у навчальному закладі системи МВС України, вбачається, що особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.

Згідно Переліку вищих закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 № 1410, Національна академія внутрішніх справ України входить до переліку вищих навчальних закладів МВС України та відноситься до вищих закладів, що входять до єдиної системи військової освіти.

Наказ Міністра внутрішніх справ України № 62 від 14.02.2008 "Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України" визначає, що статус "курсант" надається особам рядового та молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ (військовослужбовцям, що не мають звань офіцерів), які навчаються у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" зазначено, що навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, яким згідно п. 1 визначався порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Пунктом 2 зазначеного Положення передбачено, що особам присвоюються спеціальні звання, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ. Отже, до осіб начальницького складу органів внутрішніх справ відносяться особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно відповідні спеціальні звання, встановлені законодавством.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що період навчання в закладах Міністерства внутрішніх справ України особами рядового та начальницького складу прирівнюється до проходження ними військової служби.

Обґрунтовуючи відмову зарахувати стаж навчання позивача в закладі Міністерства внутрішніх справ України до вислуги років відповідач посилався, що у військовому квитку позивача від 15.07.2015 року серії НОМЕР_2 не зазначено період військової служби курсантом з присвоєнням спеціального звання рядового.

Разом з цим, з матеріалів справи убачається, що за час проходження служби позивачу були присвоєні такі звання:

- згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України від 19 грудня 1998 року № 253 о/с рядовому міліції ОСОБА_1 , курсанту 3 курсу слідчо-криміналістичного факультету присвоєно спеціальне звання - молодший сержант міліції (а.с.36);

- згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України від 15 січня 2000 року № 3 о/с молодшому сержанту міліції ОСОБА_1 , курсанту 4 курсу факультету № 3 присвоєно спеціальне звання - сержант міліції (а.с.36);

- згідно наказу Національної академії внутрішніх справ України від 22 червня 2000 року № 131 о/с сержанту міліції ОСОБА_1 , як випускнику Національної академії внутрішніх справ України, який отримав диплом освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство» по слідчо-криміналістичному факультету присвоєно спеціальне звання - лейтенант міліції (а.с.38).

Так, з наданої до матеріалів справи копії трудової книжки серії НОМЕР_5 убачається, що позивач з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року був курсантом Національної академії внутрішніх справ України. Служив в органах внутрішніх справ України 3 роки 11 місяців 10 днів (а.с.20-30).

Тобто, наявними у справі доказами підтверджується, що в період навчання позивача з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року у Національній академії внутрішніх справ України, позивачу були присвоєні відповідні спеціальні звання: молодший сержант міліції, сержант міліції, лейтенант міліції.

Таким чином, позивач відносився до осіб молодшого та середнього начальницького складу, тому суд дійшов висновку, що вказаний період прирівнюється до проходження ним військової служби та є підставою для зарахування до стажу роботи позивача за вислугу років.

З огляду на вищевикладене, рішення відповідача від 07.02.2022 року №262240009565 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити з 31.01.2022 року позивачу пенсію за вислугу років згідно довідки Полтавської обласної прокуратури від 16.12.2021 за № 21-801вих.21 про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», виданої для розрахунку пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами станом на 31.01.2022 року та проводити нарахування, виплату довічно і щомісячно, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту у даній справі буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 07.02.2022 року №262240009565 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 31.01.2022 року з зарахуванням до стажу за вислугу років позивача для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» період навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», денна форма навчання за державним замовленням з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року, на посаді курсанта згідно Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинної на період навчання), як календарну строкову військову службу в Збройних Силах, яка складає 3 роки 11 місяців 10 днів.

Відповідно до норм частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 14, 72-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 07.02.2022 року №262240009565.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.01.2022 року, з зарахуванням до стажу за вислугу років ОСОБА_1 для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» період навчання у вищому юридичному навчальному закладі - Національній академії внутрішніх справ України за спеціальністю «Правознавство», денна форма навчання за державним замовленням з 15.08.1996 року по 25.07.2000 року, на посаді курсанта згідно Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинної на період навчання), як календарну строкову військову службу в Збройних Силах, яка складає 3 роки 11 місяців 10 днів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 30 листопада 2022 року.

Суддя Т.О. Шувалова