Ухвала суду № 107623944, 30.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 листопада 2022 року м. Київ№ 640/17168/22Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Черникової А.О., розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 відкрито провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду клопотання від 19.10.2022, в якому просить залишити без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки. Клопотання обґрунтоване тим, що нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 та 2021 років в розмірі 1390,00 грн та 1 491,00 грн відповідно здійснено на підставі списків, наданих Національною академією Служби безпеки України. Зазначена виплата є регулярною, а тому про порушення своїх прав позивач дізнався саме з моменту отримання коштів. Отже перебіг строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати з моменту отримання коштів, а тому позивачем порушено строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 01.11.2022 суд зобов`язав позивача надати письмові пояснення щодо заявленого клопотання відповідача. Ухвалу отримано позивачем 07.11.2022, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням про вручення. Попередньо до позовної заяви позивачем було додано заяву про поновлення строку на звернення до суду, в якому посилався на необізнаність порушення його прав до отримання листа-відмови від 05.07.2022.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19).

Суд зазначає, що виплата грошової допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом в частині нарахування та виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020, 2021 роки слід обраховувати з 30 вересня 2020 та 2021 року відповідно.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21.

Строк звернення до суду щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020, 2021 роки сплинув 31.03.2021 та 31.03.2022 відповідно.

В той же час, до суду позивач звернувся 06.10.2022, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У заяві про поновлення строку звернення з позовом до суду позивачем не наведено обставин, як і не надано жодних належних і достатніх доказів, які надавали б підстави вважати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першою статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, відтак клопотання представника відповідача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Визнати підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення з позовом до суду, неповажними.

2. Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду задовольнити.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О.Черникова