Рішення № 107623711, 29.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 826/9864/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій»

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

третя особа Державна фіскальна служба України

про визнання протиправним та скасування наказу №768 від 31 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЧЗМК»), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач, Мінекономрозвитку), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної фіскальної служби України (далі по тексту - третя особа, ДФС України), у якому просило скасувати наказ Мінекономрозвитку №768 від 31 травня 2018 року про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності України - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, в частині застосування спеціальної санкції до ТОВ «ЧЗМК» (пункт 10 Додатку до наказу від 31 травня 2018 року №768).

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу у частині, що стосується позивача, оскільки за зовнішньоекономічними контрактами з ТОВ «Термостоп» та ТОВ «МГ Инжиниринг» позивач звертався до про стягнення заборгованості; стягнення відбувається в рамках виконавчого провадження з ТОВ «Термостоп» та ТОВ «МГ Инжиниринг», позивача включено у відповідні черги як кредитора; відповідачу направлялася інформація про вжиті заходи у сфері зовнішньоекономічної діяльності, документи та докази вжиття вичерпних заходів по поверненню валютної виручки. Позивач зазначив, що підставою для застосування санкцій відповідно до положень Господарського кодексу України є наявність скоєного правопорушення, а не наявність відповідного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ «ЧЗМК» про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

13 липня 2018 року судом постановлено ухвалу, якою відкрито провадження в адміністративній справі №826/9864/18 за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДФС України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому Мінекономрозвитку не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до положень законодавства у зв`язку з порушенням позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», про що зазначено у поданні ДФС України; вказано, що подання містить усі необхідні реквізити, а у відповідача відсутні повноваження перевіряти факти, викладені у поданні. Крім того, відповідач зазначив, що порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виявлене під час проведення документальної планової виїзної перевірки, здійсненої ГУ ДФС у Львівській області.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що підставою для застосування санкцій відповідно до положень Господарського кодексу України є наявність скоєного правопорушення, а не наявність відповідного подання; подання, на підставі якого винесено оскаржуваний наказ, не містить відомостей про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства; вказує, що винесені за наслідками проведеної ГУ ДФС у Львівській області перевірки податкові повідомлення-рішення оскаржуються у Львівському окружному адміністративному суді. Крім того, позивач повторно зазначає про безперспективність повернення валютної виручки від контрагентів ООО «Термоспот» та ООО «МГ «Инжиниринг». Також позивачем зазначено, що 21 червня 2018 року прийнято Закон України «Про валюту та валютні операції», який набрав чинності 07 липня 2018 року та введено в дію 07 лютого 2019 року, яким у статті 16 Прикінцевих та перехідних положень пункт 3підпункт «Д» у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» - статтю 37 виключено, тобто, законодавець скасовує даним Законом не лише режим індивідуального ліцензування, але й скасовуються терміни повернення валютної виручки в Україну.

У поясненнях Мінекономрозвитку зазначено, що подання ДФС України відповідає вимогам законодавства за формою та змістом, у зв`язку з чим за виявлене порушення до позивача оскаржуваним наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на підставах, передбачених статтею 37 закону; зазначено, що позивачем не заперечується факт не закриття у законодавчо встановлені строки експортних операцій по спірним контрактам.

У письмових поясненнях позивачем зазначено, що позивачем 25 вересня 2018 року подано заяви кредитора за вих. № 405, 406 до економічного суду міста Мінська Республіки Білорусь про визнання ТОВ «Терсмостоп» та ТОВ «МГ Инжиниринг» боржниками.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Наказом Мінекономрозвитку від 31 травня 2018 року №768 про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на підставі подань ДФС України вих. від 29 грудня 2017 року № 22220/5/99-99-14-06-02-16, вх. від 02 січня 2018 року №03/32-18, вих. від 16 січня 2018 року №702/5/99-99-14-06-02-16, вх. від 16 січня 2018 року №03/3813-18, вих. від 08 лютого 2018 року №1962/5/99-99-14-06-02-16, вх. від 09 лютого 2018 року №03/10184-18, вих. від 20 лютого 2018 року №2670/5/99-99-14-06-02-16, вх. від 20 лютого 2018 року №03/12491-18 з урахуванням матеріалів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу, у 90-денний строку з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зазначених у додатку до цього наказу; відповідно до пункту 10 додатку до вказаного наказу, до ТОВ «ЧЗКМ» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначений наказ в оскаржуваній частині, що стосується позивача, прийнято на підставі поданого ДФС України подання від 20 лютого 2018 року №2670/5/99-99-14-06-02-16 про застосування спеціальних санкцій, яким ДФС України на виконання спільної постанови КМУ та НБУ від 26 грудня 1995 року №1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» та відповідно до наказу Міністерства економіки України і ДПА України від 09 листопада 2006 року №340/672 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій», надає інформацію по 221 українському та 223 іноземних суб`єктах господарської діяльності для застосування спеціальних санкцій згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; у додатку до листа за №61 внесено до списку позивача по зовнішньоекономічним операціям з ТОВ «МГ Инжиниринг» (Білорусь) на виконання контракту від 11 серпня 2016 року №74 здійснено експорт решіткового настилу оцинкованого на загальну суму 6071,63 євро згідно з митною декларацією від 02 вересня 2016 року, граничний термін надходження валютної виручки 31 грудня 2016 року; кошти надійшли на валютний рахунок в сумі 3035,82 євро; та ТОВ «Термостоп» (Білорусь) по контракту від 05 жовтня 2016 року №89 здійснено експорт решіткового настилу оцинкованого на загальну суму 10684,72 дол. США згідно з митною декларацією від 24 листопада 2016 року; граничний термін надходження валютної виручки 24 березня 2017 року; валютна виручка не надійшла.

Мінекономрозвитку направило позивачу лист від 10 березня 2018 року №4102-13/9848-07, яким попереджено про можливість застосування спеціальних санкцій до позивача та запропоновано направити до 19 квітня 2018 року на адресу Мінекономрозвитку належним чином засвідчені копії матеріалів, які свідчать по усунення допущеного правопорушення станом на поточну дату, зокрема, вантажні митні декларації та/або банківські виписки про надходження матеріальних та/або валютних цінностей, довідки обслуговуючих банків про відсутність простроченої дебіторської заборгованості за експортно-імпортними операціями тощо.

Листом від 13 квітня 2018 року вих. №134, отриманого відповідачем 17 квітня 2018 року, позивачем подано інформацію про вжиті заходи ТДВ «ЧЗМК» із стягнення у судовому порядку заборгованості з ТОВ «МГ Инжиниринг» (Білорусь) та ТОВ «Термостоп» (Білорусь).

Вважаючи рішення відповідача щодо застосування санкції протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі по тексту - Закон № 959-ХІІ), чинної на момент виникнення спірних відносин, за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності може бути застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій. Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 959-ХІІ подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб`єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Частиною десятою статті 37 Закону №959-ХІІ передбачено, що якщо суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Процедура підготовки ДФС України подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій до Міністерства економіки України, розгляду цих подань Мінекономіки та передачі ним наказів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій визначена Порядком взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженим наказом ДПА України та Міністерства економіки України № 340/672 від 09 листопада 2006 року.

Вказаний Порядок містить аналогічні положення щодо форми та змісту подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, визначеного Законом №959-ХІІ.

Наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 затверджено Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону №959-ХІІ (далі - Положення № 52), яке визначає порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з підпункту 1.2 пункту 1 Положення № 52, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов`язані з ним закони України, зокрема, в разі порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до пункту 4.8. Положення № 52 про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», видається наказ Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

Відповідно до пункту 4.13 Положення № 52, якщо суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб`єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов`язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти Міністерству економічного розвитку і торгівлі України матеріали про їх скасування (зміна виду, тимчасове зупинення).

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України матеріали, що підтверджують вжиті ними заходи до приведення зовнішньоекономічної та пов`язаної з нею господарської діяльності у відповідність до норм чинного законодавства, та виходити до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення) дії санкцій (абзац 1 пункту 4.14 Положення №52).

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов`язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного Закону, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкцій (пункт 4.15 Положення № 52).

З метою уточнення інформації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміна виду, тимчасове зупинення) дії санкції (пункт 4.16 Положення № 52).

Підставою для видання наказу про застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій, передбачених частиною першою статті 37 Закону України № 959-ХІІ, є порушення певним суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності Закону України № 959-ХІІ та/або пов`язаних з ним законів, зокрема, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР та направлення визначених статтею 37 Закону № 959-ХІІ суб`єктами звернення відповідного подання.

Судом встановлено, що підставою для внесення ДФС України до Мінекономрозвитку України подання про включення позивача до переліку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності стала наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненою зовнішньоекономічними операціями позивача з такими контрагентами: з ТОВ «МГ Инжиниринг» (Білорусь) на виконання контракту від 11 серпня 2016 року №74 здійснено експорт решіткового настилу оцинкованого на загальну суму 6071,63 євро згідно з митною декларацією від 02 вересня 2016 року, граничний термін надходження валютної виручки 31 грудня 2016 року; кошти надійшли на валютний рахунок в сумі 3035,82 євро; та ТОВ «Термостоп» (Білорусь) по контракту від 05 жовтня 2016 року №89 здійснено експорт решіткового настилу оцинкованого на загальну суму 10684,72 дол. США згідно з митною декларацією від 24 листопада 2016 року; граничний термін надходження валютної виручки 24 березня 2017 року; валютна виручка не надійшла.

Вказані порушення встановлено за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ТДВ «ЧЗКМ» з дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року; за результатами перевірки було складено акт від 11 жовтня 2017 року №1684/13-01-14-10/01267395. Перевіркою встановлено порушення, зокрема статті 1 Закону №185 в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за експортовану продукцію по контрактах: від 11 серпня 2016 року №74, укладеному з ООО «МГ Инжиниринг» (Республіка Білорусь); від 31 січня 2014 року №10, укладеного з ООО «Центр-Трейд» (Російська Федерація); від 10 грудня 2015 року №101/2015, укладеного з «Firma Handlowo-uslugowa «TRE-MET» Krzysztof Trebicki (Республіка Польща); від 05 жовтня 2016 року № 89, укладеного з ООО «ТермоСтоп» (Республіка Білорусь).

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року №№ 0018831403, 0018841403, 0018851410, 0018861410, 0018871410, якими до підприємства застосовано штрафні санкції, відповідно, у сумах: за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності 95181,49 грн, за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб 1190,00 грн, за збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток (417723,00 + 2542,25) 420265,25 грн, за збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (179597,53+48999,38) 224496,91 грн, за зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (100923,00+25230,75) 126153,75 грн, що в загальному становить суму 867 287,40 гривень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року в адміністративній справі №813/4024/17, яке відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92294065) набрало законної сили 10 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2017 року №0018831403, 0018841403, 0018851410, 0018861410, 0018871410, винесені ГУ ДФС у Львівській області.

Водночас, суд зазначає, що скасування податкових повідомлень-рішень від 26 жовтня 2017 року №№ 0018831403, 0018841403, 0018851410, 0018861410, 0018871410 не свідчить про відсутність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненою зовнішньоекономічними операціями позивача з ТОВ «МГ Инжиниринг» (Білорусь) та ТОВ «Термостоп» (Білорусь), а матеріалами справи підтверджено наявність такої дебіторської заборгованості, про що також зазначає позивач та надає докази вчинення ним дій щодо примусового стягнення заборгованості.

Крім того, судом встановлено, що подання ДФС України, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного наказу, містило всі обов`язкові дані: назву і реквізити суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України, відомості про зміст правопорушення, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, назву і реквізити контрагента, іншу доцільну інформацію, що також не спростовано під час судового розгляду справи.

Як наслідок, у Мінекономрозвитку України не було передбачених законодавством підстав для відмови у застосуванні до позивача спеціальної санкції та її зміни в подальшому, оскільки подання ДФС за формою та змістом відповідали вимогам частини третьої статті 37 Закону № 959-XII. При цьому факт наявності порушень, на підставі яких винесено таке подання, позивачем не усунуто.

Оскільки підставою для скасування дії санкцій є усунення виявлених порушень законодавства України, які на час винесення рішення у даній справи не усунуті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені документально та нормативно.

Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звертатися до Мінекономрозвитку з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська