Ухвала суду № 107623598, 29.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

29 листопада 2022 року м. Київ№ 640/22617/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач-1 та/або ВКДКА), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі - відповідач-2 та/або КДКА м. Києва) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-015/2021 від 29.05.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382;

- стягнути на користь позивача витрати понесені по сплаті судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 відкрито провадження у справі №640/22617/21 та ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.09.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382 на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Мотивуючи вказане клопотання представник КДКА м. Києва зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382. На переконання представника відповідача-2 положення частини 4 статті 122 КАС України до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, а підлягають до застосування строки, які встановлені положеннями Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які, у свою чергу недотримані ОСОБА_1 під час подання даного адміністративного позову.

Вирішуючи подане клопотання суд враховує наступне.

У відповідності до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин 3, 4 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У той же час, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналізуючи вказані обставини суд вказує, що законами можуть встановлюватись інші, ніж передбачені КАС України, строки звернення до суду.

Необхідно також наголосити, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосування строк на оскарження, який визначений приписами Закону №5076-VІ щодо рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем оскаржено рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Разом з цим, до суду із позовними вимогами в цій частині позивач звернувся 10.08.2021. У той же час рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382 ОСОБА_1 отримав 12.01.2021. Наведене підтверджується відповідною відміткою на заяві позивача про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, яка долучена представником відповідача-2 до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог. Окрім цього, факт отримання рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382 12.01.2021 підтверджується і позивачем у позовній заяві. Отже, на переконання суду, позивачем пропущеного строк звернення до суду в частині позовних вимог заявлених до відповідача-2.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Також суд вказує, що між правовими нормами КАС України та Закону №5076-VI відсутні колізії, адже тридцятиденний строк оскарження передбачений спеціальною нормою для даних правовідносин - Законом N5076-VI. У свою чергу, норми КАС України є загальними в даному випадку.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 11.09.1997 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини справа «Устименко проти України (заява №32053/13) (остаточне 29.01.2016) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Поряд з цим, згідно п. 41 Європейського суду з прав людини справа «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) від 03.04.2008 суд вказав наступне: «…правова система батьох країн - членів передбачачє можливість продовження строків, якщо для цього є обгрунтувані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреціних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від суддів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata..».

У справі «Каменівська проти України» (заява № 18941/04, Рішення від 30 серпня 2006 року) Європейський суд з прав людини вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що позивачем жодних заперечень щодо клопотання представника відповідча-2 до суду не надано. Докази відправлення КДКА м. Києва наведеного клопотання позивачу підтверджується матеріалами, зокрема фіскальним чеком від 28.09.2021 №ФН 3000432355. Також, матеріали справи не містять заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Отже, враховуючи вищенаведене судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду, у той час коли, матеріали справи свідчать про недотримання ним строків звернення до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382.

Таким чином, клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування строків звернення до суду в частині спірних правовідносин висловлено в постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №640/3026/19.

Керуючись 2-9, ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, 256, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382.

2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 12.11.2020 №382.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда