Рішення № 107623546, 29.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 826/11715/15

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Дніпровському ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (далі також - ПАТ «Київський річковий порт», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 60 913, 19 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/11715/15 та запропоновано відповідачу в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року провадження в адміністративній справі №826/11715/15 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/15123/15.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року поновлено провадження у справі № 826/11715/15, замінено позивача у справі його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві); продовжено розгляд адміністративної справи одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 10 листопада 2022 року про поновлення провадження у справі, змінено назву відповідача з публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі також - ПраТ «Київський річковий порт», відповідач), а також сторонам був встановлений п`ятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання додаткових доказів, пояснень чи інших заяв по суті справи.

Незважаючи на отримання сторонами вказаної вище ухвали суду, суду не було надано заяв по суті справи щодо заявлених позовних вимог, зокрема, і щодо суми податкового боргу, яку контролюючий орган просить стягнути з товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 60 913, 19 грн внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов`язань.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначив, що по-перше, ним оскаржується в судовому порядку податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 26 вересня 2014 року № 0008801503, № 0008781503 та № 0008791503 на підставі яких, в тому числі, за відповідачем рахується податковий борг; а по-друге, позивач не наводить детального підрахунку податкового боргу у розмірах 31 045, 80 грн (за 2014 рік) та 19 800, 92 грн (за 2015 рік) відповідно та не зазначає, за який конкретно період наявна податкова заборгованість в заявленому розмірі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) знаходиться за адресою: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 70 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014-2015 року, якими платник податків самостійно визначив суми грошових зобов`язань, які підлягають сплати до бюджету у розмірі 47 560, 22 грн та 59 402, 79 грн відповідно.

Також позивачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року:

- 0008801503, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 170, 00 грн;

- 0008781503, яким до відповідача застосовано штраф за платежем земельний податок у розмірі 408, 23 грн;

- 0008791503, яким до відповідача застосовано штраф за платежем земельний податок у розмірі 9 488, 24 грн.

Контролюючим органом приймалась податкова вимога форми «Ю» від 12 грудня 2014 року № 4904-25, якою сума заборгованості відповідача визначена на рівні 11 229, 10 грн.

Вказана податкова вимога отримана платником податків 29 вересня 2014 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно даних податкового органу, станом на травень 2015 року за відповідачем рахується податковий борг за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 60 913, 19 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що податковий борг, який позивач просить стягнути з відповідача, у тому числі складається із грошових зобов`язань на загальну суму 10 066, 47 грн, які контролюючий орган визначив податковими повідомленнями-рішеннями від 26 вересня 2014 року № 0008801503, №0008781503 та № 0008791503.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року у справі № 826/15123/15 позов ПрАТ «Київський річковий порт» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року № 0008801503, № 0008781503, № 0008791503, прийняті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року по справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто апелянту.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2021 року.

Таким чином, грошові зобов`язання у розмірі 10 066, 47 грн не є узгодженими в розумінні ПК України, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо їх сплати, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Водночас, доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за самостійно визначеними грошoвими зобов`язаннями у загальному розмірі 50 846,72 грн суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов`язань у розмірі 50 846,72 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими деклараціями та обліковою карткою такого платника податків.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

При цьому, нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення податного боргу з платників податків.

У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов висновку про можливість частково задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи, що позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) до приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 70; код ЄДРПОУ 03150071) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Головного управління ДПС у м. Києві податковий борг у розмірі 50 846, 72 грн (п`ятдесят тисяч вісімсот сорок шість гривень сімдесят дві копійки).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк