Рішення № 107623324, 28.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ № 640/14195/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0352311206 від 26.04.2019 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 13 233,20 грн за податковою накладною № 2//6 від 22.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково зареєстрував згадану податкову накладну із зазначенням дати у 2018 році, у той час як господарська операція відбулась 20.02.2019, натомість, вірна дата накладної - 22.02.2019. Оскільки чинним законодавством не передбачена можливість виправляти дату поданої ПН, позивач відкоригував вартісні показники помилкової ПН до 0 та зареєстрував нову - належною датою. За висновком позивача, фактичного порушення податкового законодавства у вигляді затримки реєстрації ПН не відбулось, з огляду на що, оскаржуване ППР у згаданій частині протиправне.

У відзиві відповідач акцентує увагу на тому, що ПК не містить поняття «помилково зареєстровано», що позбавляє доводи позивача формально-юридичного змісту та робить правомірним застосування штрафу.

Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві та є платником податку на додану вартість.

За результатами камеральної перевірки, оформленої актом від 03.04.2019, контролюючим органом зроблено висновок про затримку реєстрації позивачем ПН/РК, серед яких ПН № 2//6 від 22.02.2018 на суму ПДВ 33 083,00 грн, зареєстрована 22.02.2019 із порушенням на 344 дні граничного строку реєстрації.

Щодо інших виявлених порушень, в межах даного позову заперечення не викладені, натомість, не є предметом спору.

У подальшому на адресу позивача направлено ППР № 0352311206 від 26.04.2019, якою застосовано штрафну санкцію у розмірі 23 665,61 грн, серед яких 13 233,20 - за порушення граничного строку реєстрації ПН № 2//6 від 22.02.2018.

Позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження, виклавши доводи, аналогічні підставам позову, у відповідь на яку, рішенням ДФС України від 23.07.2019 у скасуванні згаданого ППР відмовлено.

Не погодившись із таким нарахуванням штрафної санкції, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної (ПН)/розрахунку коригування (РК) відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено право контролюючого органу за результатами опрацювання податкової накладної/розрахунку коригування, за умови дотримання платником податків встановлених вимог зареєструвати, зупинити реєстрацію або не прийняти ПН/РК, про що повідомляється квитанцією.

Також п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно з підпунктом "б" п. 201.1 ст. 201 ПК України дата виписування податкової накладної належить до обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру, суд ставиться критично та до уваги не бере.

Так, згідно абзацу 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Із наданих позивачем матеріалів, зміст яких не заперечується відповідачем, убачається, що ПН № 2 від 22.02.2018, складена на постачання послуг за актом № 1 від 20.02.2019 на загальну суму 198 498,00 грн, з яких ПДВ 33 083,00 грн. Дана ПН зареєстрована 22.02.2019.

Того ж дня (22.02.2019) позивачем складено та зареєстровано РК № 4 від 22.02.2019 до ПН № 2 від 22.02.2018, якою відкориговані вартісні показники на повну суму зареєстрованої ПН, зокрема, ПДВ (-33 083,00 грн).

Разом з цим, 22.02.2019 зареєстровано ПН № 2 від 22.02.2019 складена на постачання послуг за актом № 1 від 20.02.2019 на загальну суму 198 498,00 грн, з яких ПДВ 33 083,00 грн.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування

коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, податкова накладна має бути зареєстрована у Єдиному реєстрі, податкових

накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, а саме з настанням однієї із подій: або зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, або відвантаження поставленого товару.

Тобто, обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає з моменту виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а податкові зобов`язання з податку на додану вартість виникають при здійсненні господарської операції яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість за правилом «першої події».

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що ПН складається на кожне повне або пасткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції, згідно п.120-1.1 ст.120-1 ПК України можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, згідно із вимогами ПК, скласти та зареєструвати ПН, а саме - в зв`язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Як вже зазначалось, ПН № 2 від 22.02.2018 складена за результатами надання послуг за актом від 20.02.2019, що є логічно неможливим, оскільки дата такого документа рівно на календарний рік випереджає дату направленої на реєстрацію ПН.

За даних обставин, розрахунок коригування направлений позивачем з метою нівелювання будь-якого впливу помилкової накладної на подальші розрахунки зареєстрованого кредиту та податкових зобов`язань, визначивши вартісні показники ПН № 2 від 22.02.2018 на рівні 0 грн.

За висновком суду, вищевикладене свідчить про допущення позивачем технічної помилки, виправлення якої унеможливлено чинним, на дату виникнення спірних правовідносин, законодавством.

Як зазначає відповідач, ПК України не містить поняття «помилкова накладна», у той же час, визначено, що помилки у накладних виправляються розрахунками коригування.

За такою ж формальною логікою відповідача, оскільки штрафна санкція розраховується, виходячи із заявленої суми ПДВ, ПН № 2 від 22.02.2018 після її коригування, містить показники « 0», натомість, 40 %, належний розрахунок штрафної санкції має становити: 0 грн * 40 % = 0 грн.

Між тим ПК України містить положення про відповідальність (Глава 11 ПК України), до якої також входить ст. 120-1 Кодексу.

Так, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109. 1 ст. 109 ПК України).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

Таким чином, склад податкового правопорушення містить наступні елементи: (1) суб`єкт, яким має бути платник податків або контролюючий орган, (2) об`єкт, тобто, правовідносини у сфері податкового законодавства, (3) суб`єктивна сторона, яка полягає в умисній або неумисній дій або бездіяльності, (4) об`єктивна сторона - така дія або бездіяльність має порушувати встановлений правопорядок та мати логічний зв`язок зі шкідливими наслідками

Конструкція норми п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачає можливість застосування санкції, у разі порушення платником граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

При цьому, початок відліку такого строку пов`язаний із датою ПН, виправити яку неможливо, з огляду на пряме застереження Наказу № 1307 та відсутності передбаченого порядку.

При цьому, сама по собі помилка в реквізиті ПН не є правопорушенням у розумінні ПК України, натомість, об`єктом правопорушення, у даному випадку, є право платника ПДВ на формування податкового кредиту протягом визначеного ПК України проміжку часу.

Як встановлено вище, ПН № 2 від 22.02.2018, вочевидь, не могла бути виписана та зареєстрована раніше 20.02.2019 (дата акту наданих послуг).

Таким чином, реальна дата, з якою слід пов`язувати початок відліку строку на формування ПН, натомість її реєстрацію, відбулась не раніше 20.02.2019.

За даних обставин, слід констатувати відсутність об`єкта податкового правопорушення у діях позивача, натомість, застосування штрафу в розмірі 13 233,20 грн є безпідставним, а підхід контролюючого органу слід розцінювати як прояв надмірного формалізму, який не узгоджується із завданнями та метою податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Зважаючи на доведення позивачем обставин, за яких виключається можливість притягнення його до відповідальності за допущену в реквізиті податкової накладної технічну помилку, суд убачає підстави для задоволення позову, шляхом часткового скасування ППР.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0352311206 від 26.04.2019 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 13 233,20 (тринадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 20 копійок за затримку реєстрації податкової накладної № 2//6 від 22.02.2018.

3. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Позивач: Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (пр-т Повітрофлотський, 39/1, м. Київ, код ЄДРПОУ: 05416892).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко