Рішення № 107622789, 30.11.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року справа № 580/5256/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Трепака О.І. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

03.11.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Трепака О.І. (20301, Черкаська обл., м.Умань, вул.Гайдамацька, 3/1, офіс 312) від імені ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 88% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.2019 на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21;

зобов`язання відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021 №33/44/1-Т-989/08-1637 та відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21 і здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 992,40грн та витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог закону зменшив відсоткове значення розміру пенсії під час здійснення її перерахунку з 01.12.2019 на підставі вказаної вище довідки.

Ухвалою суду від 08.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 08.11.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

21.11.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що за правилами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного вище Закону передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності вказаним Законом, а саме до 01.10.2011. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того часу, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії. Вказана норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до того моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків. Просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою та просив врахувати висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та від 03.09.2021 у справі №460/1904/19. Тому відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача. Звертає увагу суду на те, що за аналогічними позовними вимогами Шостим апеляційним адміністративним судом винесені постанови на його користь у справах №580/4684/21 від 24.11.2021, №580/4627/21 від 22.11.2021, №620/5740/21. Вказує на дискреційні повноваження.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Посвідченням від 16.06.2003 №042697 підтверджується, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів органів внутрішніх справ.

Згідно з висновком на пенсію за вислугу років позивач має право на пенсію за вислугу 28 років в розмірі 74% грошового забезпечення.

Посвідченням від 19.02.2008 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за вислугу років.

Згідно з таблицею перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2007 в пенсійній справі позивача вислуга років для нарахування пенсії становить 31 рік, розмір пенсії 88%.

Розрахунком пенсії за вислугу років від 09.08.2021 у пенсійній справі №N/A5063 підтверджується, що пенсія позивача призначена (обчислена) з 21.12.1993.Основний розмір пенсії 88% грошового забезпечення.

Даними автоматизованої системи «Діловодство» підтверджується, що на розгляді Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №580/6758/21 між тими ж сторонами. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021, яке набрало законної сили 25.11.2021, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної позивачу пенсії відповідно до ст.ст.51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021 №33/44/1-Т-989/08-1637. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок з 01.12.2019 пенсії позивачу на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021 №33/44/1-Т-989/08-1637 з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст.ст. 43,51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.12.2019

Для його виконання відповідач 29.06.2022 здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019, з 01.03.2022 та з 01.07.2022 із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 2500,00грн, оклад за військове звання 2000,00грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 2250,00грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. надбавка за специфічні умови проходження служби %, премія 71,06% - 9983,26 грн (всього 16733,26 грн). Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (31 рік вислуги).

Із листа відповідача від 13.10.2022 №6045-5888/Т-02/8-2300/22 суд установив, що позивач звертався до нього заявою щодо перерахунку та виплати пенсії на виконання рішення суду. Вказаним листом відповідач повідомив, що позивачу для виконання вказаного вище судового рішення проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 відповідно до вказаної вище довідки. Зобов`язань провести перерахунок пенсії з розрахунку 88% грошового забезпечення на нього рішенням суду не покладено. Тому з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення. Вважає, що рішення суду виконав.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Щодо строків звернення до суду з позовом та врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 03.09.2021 у справі №460/1904/19, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, на які посилається відповідач, не підлягають врахуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини справ та предмети не є подібними та стосувалися пропуску строку звернення до суду із позовами:

у справі №521/21851/16-а щодо зобов`язати відповідача негайно поновити права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 2-ї групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком;

у справі №460/1904/19 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з березня 2012 року до липня 2017 року на суму пенсії 114686,63 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

у справі №240/12017/19 щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому заборгованості з державної пенсії у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно із статтями 50, 54 Закону України від 28.02.91 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язання здійснити такий перерахунок та виплату заборгованості.

КАС України у цій справі застосовується в редакції, що діє з 15.12.2017, на підставі Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку (реєстр. №2314 від 25.10.2019). До вказаної дати процесуальні строки обчислювалися інакше. Тому судові рішення у справах, які вирішувалися за правилами, що діяли до 15.12.2017, не містять висновків про застосування норм щодо процесуальних строків, застосовних до цієї справи.

Оскільки перерахунок пенсії позивача на виконання вказаного вище судового рішення відповідач здійснив 29.06.2022 та позивач отримав відмову у перерахунку його пенсії у розмірі 88% грошового забезпечення у жовтні 2022 року, звернення позивачем у листопаді 2022 року до суду здійснене з дотриманням вимог ст.122 КАС України.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ) у чинній на дату виникнення спірних правовідносин редакції визначено умови перерахунку раніше призначених пенсій.

Зокрема, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до абзацу 18 ст.43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Тобто, підставою для перерахунку пенсії позивача є підвищення грошового забезпечення особи, що несе службу за прирівняною посадою.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року. Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами «80».

27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року. Пунктом 23 Розділу ІІ вказаного Закону внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Встановлені обставини доводять, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі вказаної вище довідки виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% грошового забезпечення, хоча під час її призначення встановлено 88%.

Для вирішення спору суд врахував висновки щодо застосування ст.ст.13, 63 Закону №2262-ХІІ у контексті норм законів №3668-VI і №1166-VII та постанови КМУ №103, викладені Верховним Судом (далі ВС) під час вирішення зразкової справи №240/5401/18 в постанові від 04.02.2019, яка набрала законної сили 16.10.2019 за наслідками її перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду. Вони обов`язкові для врахування відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ВС у вказаній справі вказав, що ст.13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №103 також не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

У п.29 наведеної постанови ВС зазначив, що системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

ВС у п.30 вказаної постанови дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Зважаючи на вказаний висновок, відповідач не мав правових і фактичних підстав зменшити з 88% грошового забезпечення до 70% відсоткове значення розміру основної пенсії позивача під час здійснення з 01.12.2019 її перерахунку на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21.

Отже, позовні вимоги в частині щодо визнання таких дій протиправними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з абз.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - ЗУ №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Для вирішення спору суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки щодо застосування вказаних вище норм Закону, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21 щодо подібних правовідносин.

Розглядаючи вказану справу, Верховний Суд зазначив:

«…16. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ.

17. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

18. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

19. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

20. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

21. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

22. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

23. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

24. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

25. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

26. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців...

29. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

..32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

33. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

34. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

35. Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.

36. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії ОСОБА_1, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним...».

Тому суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, у зв`язку з чим позивач має право на перерахунок його пенсії без обмеження її максимального розміру.

Для повного судового захисту прав позивача, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021 №33/44/1-Т-989/08-1637 та відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21 і здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 26.10.2022 в сумі 992,40 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повністю.

З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 30.09.2022 позивач уклав з адвокатом Трепаком О.І. договір №9/09/22 про надання правової (правничої) допомоги (далі Договір). Згідно з п.1 Договору адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту та здійснювати представництво при розгляді будь-яких справ (господарських, адміністративних, цивільних), які стосуються прав та обов`язків клієнта, з усіма процесуальними правами, наданими Законом стороні в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, а також надання правової допомоги та представництво в усіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм їх власності, при захисті прав та інтересів клієнта. Відповідно до п.4 Договору за надання правової допомоги та представлення інтересів клієнта відповідно до п.2 Договору він сплачує адвокату гонорар у розмірі, встановленому за домовленістю сторін.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 31.10.2022 №52 позивач на підставі вказаного вище Договору оплатив адвокату Трепаку О.І. 2000,00грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною п`ятою ст.134 КАС України КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат, та її розмір має бути обгрунтований.

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд врахував, що відповідач не подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд врахував, що позовна заява підписана зазначеним вище адвокатом. Також адвокатом завірені копії доданих до позовної заяви документів. Щодо зазначеної категорії справ наявна усталена судова практика (судове рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18). Особливостей іншого застосування норм права заявлені у цій справі спірні правовідносини не мають. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00грн. З огляду на результат вирішеного спору стягненню підлягає на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вся сума 2000,00грн.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Трепака О.І. від імені ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 88% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.2019 на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) перерахувати з 01.12.2019 пенсію ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 06.07.2021 №33/44/1-Т-989/08-1637 та відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 №580/6578/21 і здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою в сумі 992,40грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) та витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 2000,00грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 30.11.2022.