Рішення № 107620213, 30.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11999/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/11999/22 за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради, Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міжгірської селищної ради, Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, в якому просив:

- Визнати протиправною бездіяльність Міжгірської селищної ради щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на запит про надання публічної інформації від 28 грудня 2021 року;

- Зобов`язати Міжгірську селищну раду (90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, буд. 77, код ЄДРПОУ: 04350910) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , офіційна електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3) повну та достовірну інформацію на запит від 28.12.2021 року про земельні ділянки (як сформовані, так і несформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області та станом на дату звернення із даним запитом можуть бути передані Позивачу, як учаснику бойових дій, безоплатно у власність з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та/або для індивідуального дачного будівництва;

- Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на запит про надання публічної інформації від 28 грудня 2021 року;

- Зобов`язати Виконавчий комітет Міжгірської селищної ради (90000, Закарпатська обл., Міжгірсьсий р-н, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, буд. 77, код ЄДРПОУ: 04350910) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , офіційна електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повну та достовірну інформацію на запит від 28.12.2021 року про земельні ділянки (як сформовані, так і несформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області та можуть бути передані Позивачу, як учаснику бойових дій, безоплатно у власність з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та/або для індивідуального дачного будівництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 27 лютого 2020 року.

28 грудня 2021 року позивачем надіслано запит про надання публічної інформації на спільну електронну адресу відповідачів, в якому просив надати інформацію про земельні ділянки (як сформовані, так і несформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області та станом на дату звернення із даним запитом можуть бути передані позивачу.

Також у вказаному запиті повідомлялося про те, що позивач є учасником бойових дій, а також, інформацію позивач просив надати у вигляді графічних матеріалів, викопіювання або в інший зручний та зрозумілий спосіб.

Пунктом 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам бойових дій надається пільга, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

10 січня 2022 року надійшла відповідь на запит у формі листа секретаря Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області, про те, що на даний час та території Міжгірської селищної ради проводиться інвентаризація земель комунальної власності. Враховуючи, що вказані роботи не завершені і надати інформацію про земельні ділянки (як сформовані так і не сформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської селищної ради немає можливості.

Позивач таку відповідь вважає протиправною відмовою в наданні інформації на його запит. Бездіяльність відповідачів по ненаданню повної та достовірної інформації про земельні ділянки є протиправною та такою, що порушує його права, свободи та законні інтереси на доступ до публічної інформації.

Вичерпний перелік підстав для відмови в наданні інформації на запит наведенні в частині 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в свою чергу мотиви для відмови у наданні запитуваної інформації, наведені у листі секретаря Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 06.01.2022 № 02-11/14 не підпадають під перелік підстав визначених Законом.

Відповідачі заперечень проти позову не подали, хоча ухвалу суду від 15.07.2022 про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративні справі, отримали 22.09.2022 року.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 22.09.2022 року відкрито спрощенне позовне провадження в даній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

28 грудня 2021 року позивачем зі своєї офіційної електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було надіслано запит про надання публічної інформації на спільну електронну адресу Міжгірської селищної ради та Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, в якому просив надати інформацію про земельні ділянки (як сформовані, так і несформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської об`єднаної територіальної громади Хустського району Закарпатської області та станом на дату звернення із даним запитом можуть бути передані позивачу безоплатно у власність з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та/або для індивідуального дачного будівництва у порядку передбаченому ч. 6 га 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

10 січня 2022 року на офіційну електронну скриньку позивача із електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надійшла відповідь на запит у формі листа секретаря Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 06.01.2022 №02-11/14, про те, що на даний час та території Міжгірської селищної ради проводиться інвентаризація земель комунальної власності. Враховуючи, що вказані роботи не завершені і надати інформацію про земельні ділянки (як сформовані так і не сформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської селищної ради немає можливості.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на думку позивача відповідачі по суті вчинили протиправну бездіяльність щодо розгляду його запиту від 28.12.2021 року. Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог з наступних підстав:

Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно ст. 4 цього Закону, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно ст. 5 цього ж Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ст. 12 цього ж Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно ст. 13 цього ж Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

2. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

3. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

4. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно ст. 14 цього ж Закону, розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ст. 15 цього ж Закону, розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону;

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про:

їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

розклад роботи та графік прийому громадян;

вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.

4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим.

Згідно із ст. 19 цього ж Закону, оформлення запитів на інформацію.

1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

4. Письмовий запит подається в довільній формі.

5. Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

7. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов`язково зазначивши в запиті своє ім`я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Згідно із ст. 20 цього ж Закону, строк розгляду запитів на інформацію.

1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ст. 22 цього ж Закону, відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

6. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

7. У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Згідно із ст. 23 цього ж Закону, право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

2. Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено наступне, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 27 лютого 2020 року. Згідно із п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, має першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Відповідач на запит позивача надав відповідь, про те, що на даний час та території Міжгірської селищної ради проводиться інвентаризація земель комунальної власності. Враховуючи, що вказані роботи не завершені і надати інформацію про земельні ділянки (як сформовані так і не сформовані), які перебувають у комунальній власності Міжгірської селищної ради немає можливості.

Згідно із п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про землеустрій».

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований масив.

Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення, не менш як 75 відсотків земель якого належить одній або декільком особам на праві власності або користування, може проводитися за відсутності рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, або рішення сільської, селищної, міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади, на території якої розташований масив.

Підставою для проведення інвентаризації земель у разі, коли об`єктом інвентаризації є земельні ділянки, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини), або у разі прийняття організацією водокористувачів рішення про включення додаткової земельної ділянки до території обслуговування є договір, укладений між замовником технічної документації (далі - замовник) та виконавцем.

Проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок.

Суд зазначає, що відповідач (відповідачі), як розпорядник інформації у разі відмови в задоволенні запиту на інформацію повинен надати мотивовану підставу такої відмови.

Відповідачами не спростовано, а матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем вимог Закону щодо мотивованої підстави спірної відмови.

Відповідачами не надано ні позивачу, ні суду жодних належних та допустимих доказів проведення інвентаризація земель комунальної власності, про які запитував позивач.

Відтак позовні вимоги позивача про протиправну бездіяльність відповідачів щодо ненадання запитуваної інформації та зобов`язання надати запитування інформацію, підлягають задоволенню повністю.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжгірської селищної ради (90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір`я, вул Шевченка, буд.77), Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради (90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір`я, вул Шевченка, буд.77) про зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міжгірської селищної ради щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на запит про надання публічної інформації від 28 грудня 2021 року.

Зобов`язати Міжгірську селищну раду (90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, буд. 77, код ЄДРПОУ: 04350910) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повну та достовірну інформацію на запит від 28.12.2021 року.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Міжгірської селищної ради щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на запит про надання публічної інформації від 28 грудня 2021 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Міжгірської селищної ради (90000, Закарпатська обл., Міжгірсьсий р-н, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, буд. 77, код ЄДРПОУ: 04350910) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) повну та достовірну інформацію на запит від 28.12.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 30.11.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.