Рішення № 107620186, 23.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

справа №380/10510/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Іваненко В.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Гордієнко О.Ю.,

представника відповідача Марка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного сервісного центру МВС (вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109173) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного сервісного центру МВС, у якому просить суд:

-визнати протиправними дії Відповідача та зобов`язати провести обмін мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 на посвідчення водія нового зразка та занести дані про нього до Єдиного державного реєстру МВС.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою та пакетом документів про обмін посвідчення водія на право керування транспортними засобами на посвідчення водія нового зразка, на що отримав відмову, оформлену двома листами від 02.05.2022 та 31.05.2022. Згідно вказаних листів, відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС (станом на 22.04.2022) надане позивачем для обміну посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.04.2000 належить іншій особі, а за ОСОБА_1 жодного посвідчення водія не значиться. Така відмова, на думку позивача, є протиправною, оскільки у нього наявні оригінали документів з 1979 р. про проходження навчання, здавання екзаменів, в тому числі оригінал виданого позивачу у 2000 році посвідчення водія.

Ухвалою суду від 05.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою від 24.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до екзаменаційної картки водія ЄДР МВС, ОСОБА_1 отримав 11.12.1979 посвідчення водія НОМЕР_3 категорії «А», після чого 08.07.1980 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 категорії «В» у ВРЕР м. Севастополя. Інших відомостей немає. Також встановлено, що посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 06.08.1997 року категорія «С» видавалось Феодосійським МРЕВ громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, громадянин ОСОБА_3 провів заміну даного посвідчення і 20.08.1997 року отримав посвідчення водія НОМЕР_5 категорія «А», «В», «С». Відповідно попереднє посвідчення вважається недійсним. На підставі наведеного, в сервісному центрі МВС відсутні підстави для проведення обміну посвідчення водія громадянину ОСОБА_1 , категорій «А», «В», «С», «Д», «Е». З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.09.2022 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 27.09.2022.

14.09.2022 позивачем подано до суду заперечення на відзив, згідно якого позивач вважає, що відповідач у відзиві не навів жодного вагомого аргументу щодо підставності відмови позивачу у обміні водійського посвідчення, а факт видачі посвідчення водія за такою серією і номером іншій особі не свідчить про наявність порушень чинного законодавства.

27.09.2022 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 12.10.2022 для надання додаткових пояснень відповідачу та ознайомлення із запереченням.

12.10.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

12.10.2022 підготовче судове засідання відкладено на 26.10.2022 для ознайомлення позивача та його представника із доказами.

26.10.2022 в судовому засіданні позивачем подано заперечення на клопотання представника відповідача про долучення доказів, яке долучено до матеріалів справи. Протокольною ухвалою суду закінчено підготовче провадження, призначено судовий розгляд по суті на 08.11.2022.

08.11.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.11.2022.

23.11.2022 позивачем подано до суду доповнення до заперечення на клопотання на позовну заяву.

В судовому засіданні 23.11.2022 позивач та представник позивача позов підтримали, просять його задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши думку позивача та представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.03.2018 №0000141118, виданої Залізничним відділом соціального захисту населення Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

11.12.1979 року позивач, після проходження навчання, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 на керування транспортними засобами категорії «А» та талон попередження ААЩ-002043.

У 1980 році до посвідчення водія позивача додано інформацію про інші категорії транспортних засобів, право керування якими позивач отримав у зв`язку із здачею відповідних іспитів.

У 2000 році позивач повторно пройшов навчання, здав іспити та отримав нове посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 09.04.2000 ДАІ УМВС УВС м. Севастополя.

22.04.2022 позивач звернувся із заявою та пакетом документів до Територіального сервісного центру МВС №4641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС з метою обміну свого посвідчення водія на посвідчення водія нового зразка.

Отримавши усну відмову працівника сервісного центру МВС у обміні посвідчення водія, позивач звернувся до Територіального сервісного центру МВС №4641 із заявою від 22.04.2022, у якій просив надати мотивовану письмову відповідь про причини відмови йому в обміні водійського посвідчення.

Листом від 02.05.2022 №31/12-4641-476 Територіальний сервісний центр МВС №4641 повідомив позивача про те, що відповідно до п. 8 розділу 5 Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 року № 515, в оформленні та видачі посвідчення водія відмовляється у разі виявлення в документах, необхідних для оформлення та видачі посвідчення водія, недостовірних даних. Оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС (станом на 22.04.2022 року) надане позивачем для обміну посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.04.2000 року належить іншій особі, та за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 жодного посвідчення водія не значиться, внаслідок чого позивачу було відмовлено в обміні посвідчення.

На звернення позивача від 29.04.2022, листом від 31.05.2022 №31/13-К-112/ел Регіональний сервісний центр МВС повідомив, що на попереднє звернення позивача від 22.04.2022 надано відповідь 02.05.2022 №31/13-4641-476, внаслідок чого, відповідно до ч.3 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», розгляд звернення позивача від 29.04.2022 припинено.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Підстави та порядок видачі посвідчення водія регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 20 травня 2009 р. № 511) (далі Порядок №340).

Пунктом 2 Порядку №340 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 16 Порядку №340 посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Пунктом 25 Порядку №340 встановлено, що обмін посвідчення водія проводиться:

у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо);

у разі зміни персональних даних власника (прізвище, ім`я, по батькові, стать);

за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи тощо).

Відповідно до п. 27 Порядку №340 посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням.

Суд звертає увагу на те, що зазначене положення не містить норми, яка зобов`язує водія замінювати посвідчення водія на новий зразок.

Суд встановив, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 09.04.2000 року не має терміну дії, є чинним та надає позивачу право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до п. 28 Порядку №340 обмін посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, проводиться без складення іспитів, крім випадків, передбачених пунктом 25-1 цього Положення. Під час обміну посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подає документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування особи за умови подання:

паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (у разі відсутності в зазначених документах відомостей про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщені особи додатково подають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначено фактичне місце проживання, або пред`являють її відображення в електронній формі на Порталі Дія, зокрема з використанням мобільного додатка);

копії одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта);

документів, що підтверджують зміну персональних даних особи (у разі потреби);

дійсної на дату подання документів медичної довідки встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій.

Після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.

В обміні посвідчення водія відмовляється в разі, коли в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання (крім внутрішньо переміщених осіб, які подають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або пред`являють її відображення в електронній формі на Порталі Дія, зокрема з використанням мобільного додатка).

Порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС) встановлено нормами Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 року № 515 (далі Інструкція №515).

Пунктом 9 розділу І Інструкції №515 встановлено, що для складання іспитів та отримання, обміну або повернення посвідчення водія особа подає до ТСЦ МВС:

1) паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документ, що посвідчує особу);

2) копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

3) дійсну на дату подання документів медичну довідку, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій;

4) наявне посвідчення водія (у разі отримання права на керування транспортними засобами іншої категорії або його обміну);

5) свідоцтво (у разі його видачі до 19 жовтня 2019 року) або документ про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка;

6) документ, що підтверджує зміну персональних даних особи (за потреби).

Відповідно до п. 10 розділу І Інструкції №515 уповноважений працівник ТСЦ МВС перевіряє подані особою документи за ЄДР МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві. Факт видачі свідоцтва перевіряється за ЄДР МВС, а документа про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за Єдиною державною електронною базою з питань освіти.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивачем, з метою обміну водійського посвідчення, було подано до сервісного центру наступні документи: паспорт громадянина України, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із зазначенням фактичного місця проживання позивача, довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, дійсні на дату звернення до сервісного центру МВС медичні довідки встановленого зразка, водійське посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.04.2000 року.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем 22.04.2022 було подано до сервісного центру МВС всі документи для здійснення обміну водійського посвідчення, визначені пунктом 28 Порядку №340 та пунктом 9 розділу І Інструкції №515.

Відповідно до п. 8 розділу V Інструкції №515 в оформленні та видачі посвідчення водія відмовляється:

якщо особа не досягла встановленого віку, необхідного для оформлення та видачі посвідчення водія;

у разі не подання (або подання не в повному обсязі) документів, визначених пунктом 9 розділу I цієї Інструкції;

у разі подання документів з ознаками підробки;

у разі виявлення в документах, необхідних для оформлення та видачі посвідчення водія, недостовірних відомостей;

якщо в ЄДР МВС відсутні відомості щодо видачі особі свідоцтва;

якщо в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання;

якщо особу не зареєстровано закладом у ЄДР МВС до початку занять;

якщо щодо особи встановлено тимчасове обмеження у праві на керування транспортними засобами;

якщо особа перебуває в розшуку (про виявлення таких осіб працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію України);

невнесення плати за послугу та/або бланкову продукцію або її внесення не в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що визначений пунктом 8 розділу V Інструкції №515 перелік підстав для відмови в оформленні та видачі посвідчення водія, є вичерпним.

Відмову позивачу в оформленні та видачі посвідчення водія нового зразка взамін посвідчення водія серії НОМЕР_2 відповідач оформив листом від 02.05.2022 № 31/13-4641-475.

В обґрунтування правомірності відмови позивачу у обміні водійського посвідчення, відповідач посилається на те, що посвідчення водія, яке виготовлено на бланку НОМЕР_2 , видавалось 06.08.1997 року громадянину ОСОБА_2 , після чого 20.08.1997 року даному громадянину видано інше посвідчення водія, внаслідок чого посвідчення водія на бланку НОМЕР_2 являється недійсним відповідно до абзацу 7 п. 28 Порядку №340.

На підтвердження правомірності відмови, відповідачем подано до суду екзаменаційні картки водія ЄДР МВС на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до екзаменаційної картки водія ЄДР МВС ОСОБА_2 , вказаному громадянину 06.08.1997 року видано посвідчення водія категорії «С» серії НОМЕР_2 .

Відповідно до екзаменаційної картки водія ЄДР МВС ОСОБА_1 , позивачу 11.12.1979 року видано посвідчення водія категорії «А» серії НОМЕР_3 , а 08.07.1980 року видано посвідчення водія категорії «В» серії НОМЕР_4 .

Суд звертає увагу, що у відмові, оформленій листом від 02.05.2022 № 31/13-4641-475, відповідач вказав, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС (станом на 22.04.2022 року) надане позивачем для обміну посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.04.2000 року належить іншій особі, та за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 жодного посвідчення водія не значиться.

Водночас, із наданої відповідачем картки водія ЄДР МВС ОСОБА_1 , вбачається наявність у реєстрі МВС записів про видачу позивачу посвідчень водія серії НОМЕР_3 та серії ААЧ 863925.

Вищенаведене надає підстави суду стверджувати, що відповідач, відмовляючи позивачу у обміні посвідчення водія, не в повній мірі дослідив наявність у ОСОБА_1 раніше виданих посвідчень водія, наявності у ЄДР МВС відповідної інформації про видані позивачу посвідчення водія, а також обставини видачі позивачу 06.04.2000 року посвідчення водія на бланку серії НОМЕР_2 , яке раніше було видано гр. ОСОБА_2 . Тобто, відповідач не скористався наданими йому Інструкцією №515 повноваженнями щодо належної перевірки поданих позивачем документів за відомостями ЄДР МВС та прийняття відповідного рішення.

У пункті 1 розділу XIII Інструкції №515 визначено перелік підстав для анулювання посвідчення водія, а саме:

установлення факту оформлення та видачі посвідчення водія з порушенням вимог цієї Інструкції;

установлення факту оформлення та видачі посвідчення водія на підставі підроблених чи фіктивних документів;

установлення факту внесення до ЄДР МВС фіктивних відомостей про проходження особою підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації водіїв;

позбавлення особи, що отримала посвідчення водія вперше, права на керування транспортними засобами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 2-5 розділу XIII Інструкції №515 у разі встановлення факту оформлення та видачі посвідчення водія з порушенням вимог цієї Інструкції чи інших нормативно-правових актів або на підставі підроблених чи фіктивних документів (відомостей) РСЦ МВС проводить службове розслідування щодо виявлених порушень. За результатами службового розслідування складається висновок про анулювання посвідчення водія. У разі встановлення фактів, визначених абзацами третім та четвертим пункту 1 цього розділу, уповноважені працівники ТСЦ МВС негайно інформують територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України. Інформація про анулювання посвідчення водія вноситься до ЄДР МВС. Анульоване посвідчення водія підлягає здачі до ТСЦ МВС для його знищення в порядку, визначеному розділом XIV цієї Інструкції.

Проте, відповідачем не подано до суду доказів проведення службового розслідування щодо виявлених порушень норм Інструкції №515 при оформленні та видачі позивачу водійського посвідчення на бланку НОМЕР_2 , у зв`язку із наявністю в ЄДР МВС відомостей про видачу посвідчення водія на бланку НОМЕР_2 іншій особі, чи доказів звернення до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України з даного приводу.

З наведених підстав суд вважає, що в цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача буде визнання протиправним та скасування відмови відповідача в оформленні та видачі позивачу посвідчення водія нового зразка взамін посвідчення водія серії НОМЕР_2 , оформленої листом від 02.05.2022 № 31/13-4641-475.

При цьому позовна вимога про зобов`язання відповідача провести обмін позивачу посвідчення водія серії НОМЕР_2 на посвідчення водія нового зразка не підлягає до задоволення, оскільки прийняття рішення про обмін водійського посвідчення, відповідно до норм Порядку №340 та Інструкції №515, належить до виключної компетенції відповідача.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.80 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певного свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, зобов`язання відповідача провести обмін позивачу наявного посвідчення водія на посвідчення водія нового зразка буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено: договір про правове обслуговування №02/22 від 25.07.2022 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1152753, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №259 від 10.03.1994 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №02/22 від 28.07.2022 на суму 3000,00 грн.

З огляду на викладене, судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_1 в оформленні та видачі посвідчення водія нового зразка взамін посвідчення водія серії НОМЕР_2 , оформлену листом від 02.05.2022 № 31/13-4641-475.

3. Зобов`язати Головний сервісний центр МВС повторно розглянути питання заміни посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 на посвідчення водія нового зразка, з врахуванням висновків суду у цій справі.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного сервісного центру МВС (вул. Лук`янівська, 62, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109173).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 01.12.2022.

Суддя Костецький Н.В.