Ухвала суду № 107620016, 29.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/4788/17

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

29 листопада 2022 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянув у письмовому провадженні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

у с т а н о в и в:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 15.03.2018 року суддя зупинив провадження у справі.

Ухвалою суду 01.12.2021 суддя поновив провадження у справі.

Суд без виходу до нарадчої кімнати замінив відповідача у справі Червоноградську ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090).

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Вважає, що в силу приписів ч. 1 ст. 238 КАС України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, спірні правовідносини, які є предметом дослідження у цій адміністративній справі повинні розглядатися в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.

Частинами 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частинами 1, 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неприбуття у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, фіксування судового засідання не здійснювалось, справа № 813/4788/17 розглянута в письмовому провадженні.

Суд, розглянувши клопотання та заслухавши думку представників сторін, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначене Конвенцією поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикція адміністративних судів визначена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до пункту 5 частини першої якої така поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Тобто розгляд справ за зверненням платників податків з позовом про оскарження рішень контролюючого органу відбувається в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, Велика палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) дійшла висновку, що з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї (пункт 40 постанови).

Ураховуючи правовий висновок Великої палати Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) та з огляду на здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство, підвідомчість цього спору, слід визначати із застосуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду.

З огляду на вказане, дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Наслідки закриття провадження визначені статтею 239 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Виходячи з викладеного, провадження у справі №380/10761/20 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Суд роз`яснює позивачеві, що даний спір повинен вирішуватися Господарським суду Львівської області в порядку господарського судочинства.

При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Разом з тим, суд зазначає, що частиною 1 статті 239 КАС України передбачено, що суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Таким чином, з позиції суду, застосування механізму скерування справи до суду за встановленою юрисдикцією відбувається після оскарження судового рішення, яким питання предметної юрисдикції вирішено вперше, тобто ухвали суду про закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, тому застосування такого механізму є передчасним.

Приписами ч. 2 ст. 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання цього позову позивач згідно з квитанцією № 1706 від 12.12.2017 сплатив 3 000,00 грн судового збору.

Відтак, сплачений позивачем за подання цієї позовної заяви судовий збір в сумі 3 000,00 грн підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 29, 170, 238, 239, 241, 248, 256, 293-295 КАС України, суд-

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача та представниці відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження в адміністративній справі № 813/4788/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Львівська вугільна компанія" сплачений до бюджету відповідно до квитанції № 1706 від 12.12.2017 судовий збір в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання повного тексту ухвали.

СуддяСакалош В.М.