Рішення № 10761330, 06.05.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2010 р.Справа № 20/254-18/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/4

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Стальний легіон", м. Харків

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс", м.Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 783 651,38 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Кузнецов О.М., довіреність № 1 від

Позивач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1003426.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальний легіон" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 662 від 20.11.2009 року, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" загальної суми штрафних санкцій у розмірі 783 651,38 грн., з яких: 685 370,72 грн. пені , 87 245,95 грн. - 10% від неоплаченого товару, 11 034,71 грн. - інфляційне збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою від 27.11.2009 року господарським судом Полтавської області вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 20/254.

Господарським судом Полтавської області встановлено, що згідно витягу з ЄДР місцезнаходженням відповідача є: м. Світловодськ Кіровоградської області, а тому на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 28.01.2010 року справу № 20/254 передано за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області за місцем знаходження відповідача.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2010 року дану справу прийняти до свого провадження та присвоєно номер 20/254-18/15.

Відповідач надіслав до суду заяву № 167 від 28.04.2010 року про застосування позовної давності в якій просить суд застосувати позовну давність в 1 рік згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу.

Відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалами суду документи відповідач не подав, тому, на підставі ст.75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Стальний легіон" (позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 03/07/08-ДП (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у встановлений Договором термін у власність покупця металопродукцію, надалі - товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару згідно п. 1.2 Договору визначається в Специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємними частинами, та у відповідних накладних на поставку кожної партії товару.

Розділом 3 Договору сторони узгодили суму договору і порядок розрахунків. Орієнтовна ціна Договору на момент його укладання становить 20 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%. Загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх Специфікаціях та Додаткових угод до цього Договору.

Згідно п. 3.3 Договору умовами оплати є передоплата у розмірі 100% від вартості товару, що постачається згідно з встановленими Рахункоми-фактурами. Умовами оплати конкретної партії товару встановлюється у Специфікаціях або Додаткових угодах до цього Договору.

Постачальник, незалежно від форми оплати партії товару, встановленого у Специфікаціях або Додатковій угоді, має право проводити поставку товару покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку покупець проводить оплату товару в розмірі 100% від вартості товару протягом 3 -х днів з моменту поставки (п. 3.4 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

За прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі та додатках до нього, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Крім сплати пені покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару в зазначені в цьому Договору та додатках до нього строки (п. 5.2 Договору).

Відповідно п. 9.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Договір поставки № 03/07/08-ДП підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору поставлено, а відповідачем прийнято передбачений Специфікаціями до цього договору товар на загальну суму 1030728,47 грн., що підтверджується видатковими накладними та підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом приймання-передачі товару.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, тобто оплату прийнятого товару на суму 872459,47 грн. здійснив 10.03.2009 року в порушення п. 3.3 Договору поставки. Специфікаціями (копії, яких додано до матеріалів справи) передбачено умови оплати: № 3 від 12.08.2008 року - оплата 100% протягом 7-ми банківських днів з моменту поставки товару; № 4 від 28.08.2008 року - оплата 100% протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару; № 5 від 17.09.2008 року - оплата 100% протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару; № 6 від 28.10.2008 року - оплата 100% не пізніше 31.10.2008 року.

Несвоєчасна сплата відповідачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями: № 524 від 23.10.2008 року, № 471 від 13.022009 року, № 13 від 19.02.2009 року; Договором про зустрічне виконання зобов'язань від 10.03.2009 року; видатковими накладними: № 39 від 13.08.2008 року, № 63 від 29.08.2008 року, № 66 від 01.09.2008 року, № 14 від 15.09.2008 року

Оскільки в строк, визначений пунктом 3.3 Договору поставки та Специфікаціями до нього грошові кошти за поставлений та отриманий товар не надійшли на рахунок позивача, то на підставі п. 5.2 Договору, позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" пеню в сумі 685 370,72 грн.за період з 25.08.2008 року по 09.03.2009 року, штраф в розмірі 10% від суми несплаченого товару в сумі 87 245,95 грн., втрати від інфляції в сумі 11 034,71 грн.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності..., а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач не оспорюючи факту отримання товару на загальну суму 1030728,47 грн., однак позов про стягнення штрафу та пені не визнав, пославшись на пропуск позивачем строку позовної давності. За поясненням представника відповідача, строк коли позивач довідався про порушення свого права на оплату за поставлений товар почався після спливу строку на оплату, що зазначений у Специфікаціях, тобто, до 28.11.2008 року.

Статтею 223 ГК України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З врахуванням дати поставки товару відповідно до Специфікацій № 3 від 12.08.2008 року - оплата 100% протягом 7-ми банківських днів з моменту поставки товару; № 4 від 28.08.2008 року - оплата 100% протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару; № 5 від 17.09.2008 року - оплата 100% протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару; № 6 від 28.10.2008 року - оплата 100% не пізніше 31.10.2008 року., тобто перебіг позовної давності стосовно нарахування пені та штрафу розпочався 01.11.2008 року і закінчився 01.11. 2009 року.

З врахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України строк спеціальної позовної давності для стягнення пені в один рік закінчився 01.11.2009 року.

Позовна заява зареєстрована в господарському суді 27.11.2009 року, тобто, майже через 26 днів після закінчення строку позовної давності для стягнення пені та штрафу.

Частина 3 ст. 267 ЦК України не може бути застосована до правовідносин сторін щодо стягнення пені, так як вказана частина стосується загального строку позовної давності в три роки передбаченого ст. 257 ЦК України, а не спеціальних строків позовної давності визначених ст. 258 ЦК України, в даному випадку один рік для стягнення пені та штрафу.

Господарський суд враховує, що згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно обов'язок доказування певних фактів та обставин із наданням відповідних доказів покладається у господарському процесі на сторону.

Однак, позивачем не доведено належними доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України поважності причин пропуску позовної давності.

Враховуючи обставини справи, норми чинного законодавства, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 685 370,72 грн. період з 25.08.2008 року по 09.03.2009 року та штрафу в розмірі 10% від суми несплаченого товару в сумі 87 245,95 грн. слід відмовити повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з серпня 2008 року по березень 2009 року, які складають згідно обґрунтованого розрахунку позивача 11034,71 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 11034,71 грн. за період з серпня 2008 року по березень 2009 року, оскільки відносно стягнення втрат від інфляції застосовуються загальні правила ст. 257 Цивільного кодексу України, якою визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" (39618 вул. Мічуріна, 90, м. Кременчук Полтавської області, інша відома адреса: 27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Леніна,94, р/р 26007014678980 у філії ПРРУ "ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 33357431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальний легіон" (61067 м. Харків, вул. Довгалівська, 19, р/р 26007179824700 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35858394) втрати від інфляції в сумі 11034,71 грн., державне мито в сумі 110,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 1,4 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата підписання

рішення 11.05.2010 року.