Ухвала суду № 107613087, 01.12.2022, Шумський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/950/22

2-н/609/36/2022

01 грудня 2022 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України»,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» заборгованості по заробітній платі в сумі 60744,08 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Відповідно до ч. 2 статті 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 зазначив учасниками справи позивача та відповідача, а не заявника та боржника, як передбачено ст. 42, 163 ЦПК України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з статтею 117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно ст. 49КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) затверджена Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, який затверджений постановою КМУ від 26 вересня 2001 № 1266. У довідці зазначається: місяці розрахункового періоду, кількість календарних (на вимогу Фонду соціального страхування України - робочих) днів у розрахунковому періоді, за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески, сума страхових внесків та/або єдиного внеску, сплачена застрахованою особою, розмір єдиного внеску для відповідної категорії застрахованих осіб згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 р., роз`яснено, що до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відповідно п. 9 Постанови, наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, заявником надано довідку №27 про наявну заборгованість, однак довідка датована 02.11.2022 року, а звернувся заявник до суду 30.11.2022 року. Через проміжок часу з моменту отримання зазначеної довідки та звернення до суду, неможливо встановити чи дійсно на час звернення існує заборгованість перед заявником. Окрім того, у вказаній довідці не вказано період за який виникла заборгованість, а також чи у цю заборгованість увійшла сума компенсації за 8 календарних днів невикористаної відпустки.

Відтак, з урахуванням наведеного, заявнику необхідно надати суду довідку про заборгованість по заробітній платі, станом на момент звернення до суду із зазначенням у ній вищевказаних відомостей.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки нормами ЦПК України, не передбачене залишення без руху заяви про видачу судового наказу, яка подана в порядку наказного провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України, щодо залишення без руху позовної заяви.

За таких обставин заяву про видачу судового наказу відповідно до ст. 185 ЦПК України, необхідно залишити без руху і надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 10, 163, 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про видачусудового наказупро стягненнягрошових коштівневиплачених призвільненні зДочірнього підприємства«Тернопільський облавтодор»Відкритого акціонерноготовариства «Державнаакціонерна компаніяАвтомобільні дорогиУкраїни» -залишити безруху і надати заявнику строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала судускладена 01грудня 2022року.

Суддя: М. В. Харлан