Рішення № 10761253, 27.04.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2010 р.Справа № 9/25 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/25

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія", м. Кіровоград, вул. Є.Маланюка, 11а

до відповідача: споживчого товариства "Кооператор МВ", Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 69

про стягнення 2190,24 грн.

Представники сторін:

від позивача - Ковтун А.М., довіреність б/н від 28.01.2010 р., представник;

від відповідача - участі не брав.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" подано позовну заяву від 16.03.2010 року про стягнення з споживчого товариства "Кооператор МВ" заборгованості за договором постачання №41 від 06.02.2008 року в сумі 2190,24 грн., в тому числі: 1700,00 грн. основного боргу, 408,23 грн. індексу інфляції, 82,01 грн. 3% річних з покладенням на відповідача судових витрат по справі.

В судовому засіданні 27.04.2010 року представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (надалі - постачальник) та споживчим товариством "Кооператор МВ" (надалі - покупець) укладено договір постачання №41 (надалі - договір постачання №41 від 06.02.2008 року).

Відповідно до п. 1.1 договору постачання №41 від 06.02.2008 року постачальник зобов'язується здійснити поставку, а покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість продовольчих товарів (надалі - товар).

Найменування, кількість та інші індивідуально визначені відомості про товар згідно п. 1.2 договору постачання №41 від 06.02.2008 року визначаються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.4 договору постачання №41 від 06.02.2008 року товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах постачальника.

В розділі 3 договору постачання №41 від 06.02.2008 року сторонами погоджено вартість товару та порядок розрахунків. Так, згідно п. 3.2 цього договору сплата вартості товару проводиться шляхом готівкового (у касу постачальника) чи безготівкового (за банківським переказом) розрахунку.

Положеннями п. 3.3 договору постачання №41 від 06.02.2008 року передбачено, що термін сплати вартості товару не повинен перевищувати 6 (шести) календарних днів з моменту поставки, визначеного у п. 2.4 цього договору.

Пунктом 6.1 договору постачання №41 від 06.02.2008 року визначено, що цей договір укладається сторонами на строк з 06.02.2008 року і взаємного бажання обох сторін або за бажанням однієї із сторін розірвати відносини.

Договір постачання №41 від 06.02.2008 року підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору постачання №41 від 06.02.2008 року передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 18854,87 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін видатковими накладними: №РН-000107 від 19.03.2008 року, №РН-000123 від 26.03.2008 року, №РН-000208 від 02.04.2008 року, №РН-000388 від 16.04.2008 року, №РН-000484 від 24.04.2008 року, №РН-001340 від 20.06.2008 року, №РН-001442 від 26.06.2008 року, №РН-001582 від 03.07.2008 року, №РН-001988 від 24.07.2008 року (а.с. 22-24, 26, 28-29, 31, 33-34).

Згідно накладних на повернення від покупця (№286 від 02.04.2008 року, №410 від 16.04.2008 року, №1010 від 22.06.2008 року, №1163 від 02.07.2008 року) споживчим товариством "Кооператор МВ" повернуто позивачеві товар на загальну суму 333,69 грн. (а.с. 25, 27, 30, 32).

Відповідач на виконання умов пунктів 1.1 та 3.3 договору постачання №41 від 06.02.2008 року частково оплатив отриманий товар в сумі 17154,87 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 35-55).

Отже, сума боргу складає 1700,00 грн., про що свідчить також підписаний представниками сторін та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків від 01.02.2010 року (а.с. 13).

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідач в порушення умов пунктів 1.1 та 3.3 договору постачання №41 від 06.02.2008 року та приписів статей 692, 712 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар в сумі 1700,00 грн., доказів на підтвердження його оплати товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1700,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 408,23 грн. індексу інфляції за період з серпня 2008 року по лютий 2010 року, а також 3% річних в сумі 82,01 грн.

За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 408,23 грн. індексу інфляції за період з серпня 2008 року по лютий 2010 року, а також 3% річних в сумі 82,01 грн.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з споживчого товариства "Кооператор МВ" (Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 69, ідентифікаційний код 33578476) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна дистрибуційна компанія" (м. Кіровоград, вул. Є.Маланюка, 11а, ідентифікаційний код 35347598) - 2190,24 грн. заборгованості, в тому числі: 1700,00 грн. основного боргу, 408,23 грн. індексу інфляції, 82,01 грн. 3% річних, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 28.04.2010 року.