Рішення № 10760824, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/24810.08.10

За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луна-94»

про стягнення 11798,36 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача Ганненко Г.М. за дов.

Від відповідача Грищенко С.Ю. за дов.

Обставини справи :

Пред’явлені вимоги про стягнення 7461,09 грн. заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги, а саме: теплову енергію, 270,59 грн. за технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж згідно договору №24К-04 на оплату за комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району від 01.01.07р. та 4066,68 грн. шкоди.

Відповідачем подане заперечення на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнає та вказує на недоведеність позивачем факту нанесення шкоди відповідачем, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №24К-04 на оплату за комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району, відповідно до якого відповідач отримує комунальні послуги з опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання, вивезення твердих побутових відходів та прибирання території будинку по вул. Бальзака, 42/20 у м. Києві.

Відповідно до п.1.1 договору, кошти за комунальні послуги сплачуються до 20 числа кожного місяця на рахунки виконавця.

Строк дії договору №24К-04 з 01.01.2007р. по 30.12.2007р.(п.7.2).

25.09.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу приміщення шляхом викупу, згідно якого право власності на частку будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 42/20 перейшло до ТОВ «Луна-94».

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням, балансоутримувачем якого є позивач, не здійснюючи розрахунки за надані комунальні послуги.

Пунктом 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що одним із обов’язків балансоутримувача є укласти договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна.

01.10.2003р. між АЕК «Київенерго»та КП «Ватутінськінвстбуд»був укладений договір №1631033 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. становить 7461,09 грн. за фактично спожиті комунальні послуги, а саме надану теплову енергію, 270,59 грн. за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Доказів здійснення відповідачем оплати вказаних сум, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав, стверджувань позивача не спростував.

Позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 4066,68, посилаючись на вимоги ст.1166 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 20 ГК України, кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів у тому числі і шляхом відшкодування збитків..

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди, необхідно наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності ) особи;

2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

3) причинного зв‘язку між протиправною поведінкою та шкодою;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку це стосувалося позивача, який мав довести факт заподіяння шкоди відповідачем та надати відповідні докази.

Таким чином, в порушення статей 33, 34 ГПК України позивач не надав суду належних доказів спричинення шкоди відповідачем, наявності причинного зв‘язку між протиправною поведінкою та шкодою.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 7461,09 грн. за фактично спожиту теплову енергію, 270,59 грн. за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж.

Вимоги в частині стягнення шкоди у розмірі 4066,68 грн., задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луна-94» (02222, м. Київ, вул. Бальзака, 42/20, код 22895925) на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»(02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 25278959) 7461 (сім тисяч чотириста шістдесят один) грн. 09 коп. заборгованості за надану теплову енергію, 270 (двісті сімдесят) грн. 59 коп. за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, 65 (шістдесят п’ять) грн. 53 коп. державного мита, 154 (сто п’ятдесят чотири) грн. 66 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя                               О.М. Ярмак                                                  

Повне рішення складене 12.08.10