Рішення № 10760553, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/13611.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вектор»

про стягнення 206795, 56 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Михальченко О.В.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 206795, 56 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 28.05.09 р. № 20/4-2009 та додатковою угодою № 1 від 01.10.09 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 20/4-2009 від 28.05.09 р., з яких: 169344, 00 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування електроенергії, 14209, 49 грн. інфляційних нарахувань, 3827, 93 грн. 3 % річних, 19414, 14 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначених договору та додаткової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.07.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У зв’язку з нез’явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду ухвалою суду від 19.07.2010 р. у даній справі розгляд останньої був відкладений на 11.08.2010 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 19.07.2010 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

28.05.09 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення №20/4-2009 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в тимчасове користування виробничий цех загальною площею 1200 кв.м., яке використовуватиметься відповідачем під виробництво, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-б.

Пунктом 2.1. сторони погодили мету оренди –використання об’єкту оренди під влаштування виробничого цеху для здійснення господарської діяльності відповідачем.

Пунктом 11.4 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.05.2010 р., але не інакше як до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони погодили, що об’єкт передається в оренду за актом приймання-передачі з 01.06.2009 р. до 01.05.2010 р. Термін оренди може бути скорочений або продовжений за взаємною згодою сторін, висловленою шляхом підписання додаткової угоди до даного договору.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.06.09 р. (копія –у матеріалах справи).

Орендна плата та порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 5 договору, відповідно до якого розмір орендної плати за весь об’єкт, що передається в оренду становить: 43200 грн., у т. ч. 20% ПДВ –7200 грн. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 календарних днів після виставлення рахунку-фактури. Розмір орендної плати може переглядатися сторонами за згодою сторін шляхом підписання письмової додаткової угоди до вказаного договору. Орендна плата повинна вноситися у гривні.

Пунктом 7.1. договору передбачено обов’язок відповідача нести всі витрати з експлуатації об’єкта, що передається в оренду (сплачувати рахунки спеціалізованих організацій за електроенергію, водопостачання, телефонні рахунки, експлуатаційні витрати) шляхом перерахування відповідних сум позивачеві на підставі додаткових рахунків, що виставлятимуться позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписані такі акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 226844,00 грн., а саме: 01.09.09 р. № Дп-0000036 на суму 43200,00 грн., 01.09.09 р. № Дп-0000037 на суму 35700,00 грн., 31.07.09 р. № Дп-0000027 на суму 7500,00 грн., 01.09.09 р. № Дп-0000038 на суму 43200,00 грн., 30.09.09 р. № Дп-0000039 на суму 43200,00 грн., 01.09.09 р. № Дп-0000040 на суму 9044,00 грн., 30.10.09 р. № Дп-0000049 на суму 15000,00 грн., 30.11.09 р № Дп-0000052 на суму 15000,00 грн., 31.12.09 р. № Дп-0000059 на суму 15000,00 грн.

Листом від 29.09.09 р. № 1-09/29, що направлений на адресу відповідача 30.09.09 р., позивач запропонував відповідачу перерахувати 174344,00 грн. заборгованості за договором від 28.05.09 р. № 20/4-2009.

Додатковою угодою №1 від 01.10.09 р. до договору оренди нежитлового приміщення №20/4-2009 від 28.05.09 р. сторони виклали в новій редакції п.1.3. договору: 1.3. Загальна площа об’єкта, що передається в оренду: 500 (п’ятсот метрів квадратних)», а також –п. 5.1. договору: «5.1. Розмір щомісячної орендної плати за весь об’єкт, що передається в оренду, становить: 15000 гривень, у тому числі ПДВ 20 % 2500 грн.».

01.10.09 р. сторони підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення (копія –у матеріалах справи), відповідно до якого відповідач передав позивачу нежитлове приміщення площею 700 кв.м. у будинку, який розташований за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1б.

31.12.09 р. сторони підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення (копія –у матеріалах справи), відповідно до якого відповідач передав позивачу нежитлове приміщення площею 500 кв.м. у будинку, який розташований за адресою: м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1б.

Судом встановлено, що загальний розмір орендної плати за договором від 28.05.09 р. № 20/4-2009 за період з червня 2009 року до грудня 2009 року складає 217800,00 грн.

З матеріалів справи, зокрема фіскального чеку від 30.09.09 р. № 9871 та опису вкладення від 30.09.09 р. вбачається, що відповідачу було виставлено рахунки –фактури зі сплати орендної плати на загальну суму 172800,00 грн. за червень –вересень 2009 року, а з відшкодування витрат по електроенергії за червень –серпень 2009 року на суму 9044,00 грн., а саме рахунки –фактури: від 01.06.09 р. № Дп-000046 за оренду приміщення за червень 2009 року на суму 43200,00 грн., від 15.07.09 р. № Дп-0000050 за оренду приміщення за липень 2009 року на суму 43200,00 грн., від 03.08.09 р. № Дп-0000067 за оренду приміщення за серпень 2009 року на суму 43200,00 грн., від 01.09.09 р. № Дп-0000069 від 01.09.09 р. за оренду приміщення за вересень 2009 року на суму 43200,00 грн., від 01.09.09 р. № Дп-0000070 з відшкодування витрат по електроенергії за червень, липень, серпень 2009 року на суму 9044,00 грн.

У той же час з виписки з банківського рахунку позивача від 16.07.09 р. вбачається, що відповідачем сплачено 7500,00 грн. згідно з рахунком-фактурою від 15.07.09 р. № Дп-0000050.

Вказані обставини свідчать про те, що станом на 16.07.2009 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 15.07.09 р. № Дп-0000050.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в силу вимог ст. 530, ст. 253 ЦК України, положень п. 5.2., 7.1. договору прострочення обов’язку відповідача щодо сплати орендної плати за червень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року почалося 04.10.09 р., щодо сплати відшкодування витрат по електроенергії за червень, липень, серпень 2009 року –01.10.09 р., щодо оренди за липень 2009 року –20.07.09 р.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок з банківського рахунку позивача від 16.07.09 р., від 29.09.09 р., відповідач розрахувався з позивачем частково, в сумі 57500,00 грн., з яких: 50000,00 грн. –оплата за оренду за липень, серпень 2009 року, 7500,00 грн. згідно з рахунком № Дп-50 від 15.07.09 р. (тобто оплата за оренду за липень 2009 року).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором позивач просить стягнути з відповідача 160300, 00 грн. заборгованості з орендної плати за період з червня 2009 року до грудня 2009 року та 9044,00 грн. заборгованості з відшкодування електроенергії за період з червня 2009 року до серпня 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 28.05.09 р. №20/4-2009, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не навів.

Як зазначалося вище, п. 5.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача протягом 3 календарних днів після виставлення рахунку-фактури, а п. 7.1. договору визначений обов’язок відповідача нести всі витрати з експлуатації об’єкта, що передається в оренду (сплачувати рахунки спеціалізованих організацій за електроенергію, водопостачання, телефонні рахунки, експлуатаційні витрати) шляхом перерахування відповідних сум позивачеві на підставі додаткових рахунків, що виставлятимуться позивачем.

Таким чином, у п. п. 5.2., 7.1. договору сторони самостійно узгодили підставу для оплати –рахунок-фактуру.

Приймаючи до уваги, що договором не обумовлений обов’язок відповідача отримати у позивача рахунок-фактуру, і останній має складатись безпосередньо позивачем, суд приходить до висновку, що і обов’язок направлення/вручення вказаного рахунку-фактури є обов’язком позивача.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що п. 5.2. договору передбачено обов’язок відповідача сплатити орендну плату протягом 3 календарних днів після виставлення рахунку-фактури, а останні виставлені лише за оренду приміщення за червень –вересень 2009 року на суму 172800,00 грн., та враховуючи, що відповідач за вказаний період розрахувався частково, в сумі 57500,00 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню, в розмірі 115300,00 грн.

Оскільки відповідно до п. 7.1. договору позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру з відшкодування витрат по електроенергії на суму 9044,00 грн., а відповідач свого обов’язку щодо оплати вказаного рахунку не виконав, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 9044,00 грн. заборгованості з відшкодування електроенергії правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 19414,14 грн. пені за періоди: з 05.06.09 р. до 15.07.09 р., з 05.06.09 р. до 28.09.09 р., з 19.07.09 р. до 28.09.09 р., з 19.07.09 р. до 10.01.2010 р., з 07.08.09 р. до 04.02.2010 р., з 05.09.09 р. до 05.03.2010 р., з 05.10.09 р. до 04.04.2010 р., з 06.11.09 р. до 06.05.2010 р., з 05.12.09 р. до 07.05.2010 р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ч. 1 ст. 546, ст. 547 ЦК України).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку виникнення прострочення зі сплати орендних платежів, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (визначається на момент виникнення заборгованості) від суми боргу за кожен день прострочення.

Оскільки вимога про стягнення пені є похідною та безпосередньо пов’язаною з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, а остання задоволена частково, та враховуючи, що при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періодів нарахування штрафних санкцій та сум, від яких вказані санкції обчислюються, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 7194,31 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 14209,49 грн. інфляційних нарахувань за періоди: з 01.06.09 р. до 30.06.09 р., з 01.06.09 р. до 30.09.09 р., з 01.08.09 р. до 30.09.09 р., з 01.08.09 р. до 31.03.2010 р, з 01.08.09 р. до 31.03.2010 р., з 01.09.09 р. до 31.03.2010 р., з 01.10.09 р. до 31.03.2010 р., з 01.10.09 р. до 31.03.2010 р., з 01.11.09 р. до 31.03.2010 р., з 01.12.09 р. до 31.03.2010р; 3827,93 грн. 3 % річних за періоди: з 05.06.09 р. до 15.07.09 р., з 05.06.09 р. до 28.09.09 р., з 19.07.09 р. до 28.09.09 р., з 19.07.09 р. до 07.05.2010 р., з 07.08.09 р. до 07.05.2010 р., з 05.09.09 р. до 07.05.2010 р., з 07.10.09 р. до 07.05.2010 р., з 05.10.09 р. до 07.05.2010 р., з 06.11.09 р. до 07.05.2010 р., з 05.12.09 р. до 07.05.2010 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних є похідними та безпосередньо пов’язаними з вимогами про стягнення заборгованості за договором, а останні задоволені частково, та враховуючи, що при перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань, 3 % річних судом встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періодів нарахування інфляційних нарахувань, 3 % річних та сум, від яких вони обчислюються, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в розмірі 8131,49 грн., 3 % річних в розмірі 2263,49 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за розгляд позовних вимог про стягнення сум основного боргу та пені, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Вектор»(01133, м. Київ, бул. Лихачова, буд. 8-Б, кв. 18, ідентифікаційний код 31992234) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Про Плюс»(01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 50, ідентифікаційний код 32304064) 115300 (сто п'ятнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 9 044 (дев’ять тисяч сорок чотири) грн. 00 коп. заборгованості з відшкодування електроенергії, 7194 (сім тисяч сто дев’яносто чотири) грн. 31 коп. пені, 8131 (вісім тисяч сто тридцять одну) грн. 49 коп. інфляційних нарахувань, 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 49 коп. 3 % річних, 1419 (одну тисячу чотириста дев’ятнадцять) грн. 33 коп. державного мита, 161 (сто шістдесят одну) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.