Рішення № 10760210, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/22909.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЦентральної районною поліклініки Печерського району м. Києва

Простягнення 56780, 06 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року;

від відповідача: Руденко А.Я. –дов. № 346 від 14.06.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Центральної районної поліклініки Печерського району м. Києва про стягнення 46671, 28 грн. – основного боргу, 3 339, 57 грн. –пені, 5598, 14 грн. –інфляційних втрат та 1171, 07 грн. –3% річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору та угоди до нього, позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 25.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.06.2010 року.

В судовому засіданні 14.06.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2010 року надав заяву про припинення провадження у справі та докази повного погашення боргу до звернення позивача з позовом до суду.

Суд відзначив, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.06.2010 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 09.07.2010 року.

В судовому засіданні 09.07.2010 року представник позивача надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі, а також надав клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, у зв’язку з складним матеріальним становищем та несвоєчасним фінансуванням з місцевого бюджету.

Крім того, суд розглянув та відхилив клопотання відповідача від 14.06.2010 року про припинення провадження у справі, як безпідставне та необґрунтоване.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.07.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Центральною районною поліклінікою Печерського району м. Києва (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 30-03050 про користування електричною енергією (далі - Договір).

З метою приведення умов Договору у відповідність до вимог чинного законодавства, 01 жовтня 2008 року сторони даний Договір виклали в новій редакції, шляхом укладення Додаткової угоди (далі –Угода).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Угоди позивач зобов’язувався виконувати умови цього Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»), з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил устройства електроустановок, 6 видання, 1986 р. (із змінами та доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», забезпечити отримання споживачем електричної енергії у точці продажу на рівні дозволеної потужності відповідно до Додатка "Перелік об’єктів" на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕ, а відповідач в свою чергу, зобов’язувався виконувати умови цього договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік об’єктів» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків на електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.6 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду.

Щомісяця 21 числа Споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності».

Крім цього, споживач надає підписаний акт про приймання –передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Споживач до 25 числа поточного розрахункового місяця здійснює оплату 100 % від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.06.2008 р. по 01.03.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 303903, 63 грн., проте відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 252365, 02 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 46671, 28 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Разом з тим, судом встановлено, що основний борг в сумі 46671, 28 грн. погашено відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Центральної районної поліклініки Печерського району м. Києва за спірний період, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за Договором відсутня, що сторонами не заперечується, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2.2 Угоди, встановлено, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 –2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 4.2.2 Угоди нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3339, 57 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Як вбачається з наданих відповідачем документів, Центральна районна поліклініка Печерського району м. Києва є бюджетною установою і фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету.

Зважаючи на те, що фінансування з місцевого бюджету на оплату спожитої відповідачем електроенергії вчасно не здійснювалось, що унеможливлює своєчасні розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію, бюджетні асигнування на погашення пені не передбачені, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 500, 00 грн.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5598, 14 грн. та 3 % річних в розмірі 1171, 07 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 4177, 39 грн. та 3 % річних в сумі 1169, 96 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Центральної районної поліклініки Печерського району м. Києва (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 13, код ЄДРПОУ 26188567) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. пені, 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 1169 (одна тисяча сто шістдесят дев’ять) грн. 96 коп. 3 % річних, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 47 коп. державного мита та 24 (двадцять чотири) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

12.08.2010р.