Рішення № 10759710, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/59511.08.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного

відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

До Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду

спеціального призначення "Спецжитлофонд"

Про стягнення 20110,53 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Іваненко І.П., Півень Д.О. –предст.

Від відповідача Годзяцький О.В. –предст.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 521104 за спожиту теплову енергію у розмірі 17632,11 грн., 607,45 грн. інфляційних нарахувань, 337,81 грн. нарахувань 3% річних та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману за вказаним договором теплову енергію у гарячій воді за період з 01.11.2004 по 01.07.2006.

Ухвалою суду від 18.09.2006 було порушено провадження у справі № 32/595.

Відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи на неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань.

Під час розгляду справи відповідач заявив клопотання про призначення у справі судової експертизи, з покладенням витрат по сплаті судової експертизи на КП "Спецжитлофонд".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2007 провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Пунктом 6 резолютивної частини вказаної ухвали було зобов’язано Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" попередньо оплатити вартість експертизи.

30.05.2008 справа № 32/595 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 16.03.2007 було направлено на адресу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" 27.06.2008 листом № 12/3-5150/5151 відповідний рахунок.

Однак, як вбачається з листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, станом на 27.08.2008 попередня оплата вартості експертизи не здійснена, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.03.2007 у справі № 32/595 залишена без виконання, а матеріали справи № 32/595 05.09.2008 отримані Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2008 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 12.11.2008 відповідачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення обсягів споживання теплової енергії відповідачем за спірний період.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2008 провадження у справі повторно зупинено у зв’язку з призначенням у справі будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Пунктом 6 резолютивної частини вказаної ухвали було зобов’язано Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" попередньо оплатити вартість експертизи.

29.12.2008 справа № 32/595 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

01.06.2010 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок будівельно-технічної експертизи від 31.05.2010 № 47 та матеріали справи № 32/595.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (споживач) було укладено договір № 521104 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати та оплатити останню відповідно до умов, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони зобов’язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 (п. 2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору споживач зобов’язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Згідно з додатком 2 до Договору споживач до початку розрахункового період сплачує постачальнику вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого у нього станом на 01.07.2006 утворилась заборгованість у розмірі 17 632,11 грн.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок використання тепловою енергією та порядок розрахунків за теплову енергію встановлені Правилами користування електричною та тепловою енергією (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 06.12.1981 із наступними змінами та доповненнями. Вказані Правила є обов’язковими для енергопостачальних організацій та споживачів теплоенергією незалежно від їх відомчої приналежності.

Відповідно до п.9.1.1 Правил розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються у відповідності до діючих тарифів на підставі показань засобів обліку теплової енергії.

Згідно з п.9.3.1 Правил кількість теплової енергії у гарячій воді, відпущеної споживачу, визначається як множення кількості води на її теплоємкість та різність температур падаючої та зворотної води.

Відповідач стверджує, що не використав зазначеної позивачем теплової енергії, хоча не надав суду доказів, які б підтвердили даний факт.

Відповідно до висновку № 47 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 31.05.2010 експертом Київського НДІ судових експертиз, визначити правильність розрахунків, виконаних акціонерною компанією "Київенерго" по обсягам споживання теплової енергії для відповідача за договором № 521104 від 01.08.2001 за період з січня 2005 року по липень 2006 року з урахуванням договірних теплових навантажень та фактичної температури не вбачається можливим через відсутність розрахунків, проте загальний спожитий обсяг теплової енергії на опалення, визначений розрахунковим способом за період з січня 2005 року по липень 2006 року (на опалення будинку) з врахуванням втрат теплової енергії в мережі споживача за договором № 521104 від 01.08.2001 становить 931,127 Гкал, а спожитий обсяг теплової енергії на гаряче водопостачання, визначений розрахунковим способом за період з січня 2005 року по липень 2006 року відповідно до діючих протягом цього періоду норм та стандартів по договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 521104 від 01.08.2001 становить 449 Гкал.

Проте такий висновок експерта спростовується запереченнями позивача щодо запропонованого експертом способу визначення обсягів теплової енергії на підставі КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії…" (наказ Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України від 30.03.2001 № 82). Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, на системі опалення житлового будинку (договір від 01.08.2001 № 521104) фактичні обсяги споживання теплової енергії для опалення визначалися згідно з показаннями приладу обліку.

Судом беруться до уваги також інші зауваження позивача щодо висновку судової експертизи.

Відповідно до розрахунку позивача за період з лютого 2005р. по липень 2006р. відповідачем було спожито та не оплачено теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 8 797,62 грн.

У той же час, позивачем було надано суду розрахунок основного боргу за теплову енергію за Договором, відповідно до якого заборгованість була сплачена відповідачем за платіжним дорученням від 13.02.2007 № 7712. Позивач факт погашення боргу не заперечив.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість була погашена під час розгляду справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи прострочення боржника, останній на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційної складової в 607,45 грн., наданим Позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 337,81 грн. підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (м. Київ пл. І. Франка, 5, код 00131305) 607,45 грн. інфляційних нарахувань, три проценти річних в сумі 337,81 грн., 185,77 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 17 632,11 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун