Рішення № 107596219, 16.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року м. Київ № 640/12716/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Васильченко І.П., Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до третя особа: Кабінету Міністрів України Акціонерне товариство «Ощадбанк» провизнання протиправним та скасування Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022, в частині пункту 19,-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - Бєльський-Панасюк О.О.

від третьої особи - Бершадська І.М.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Акціонерне товариство "Ощадбанк" про визнання протиправним та скасування «Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022, в частині пункту 19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Так, позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 було затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Так, оскаржуваним пунктом було затверджено порядок перевірки ділової репутації заявників на отримання мікрогранту за наступними критеріями: корупційних дій; наявність судових справ та відкритих виконавчих та кримінальних проваджень; наявності справ про банкрутство; наявності податкового боргу; арешту майна; шахрайство; санаційні списки. Згідно п. 19 вказаного Порядку негативна ділова репутація заявника є правовою підставою для відмови отримувачу у наданні мікрогранту. Враховуючи те, що серед критеріїв, які приводять до висновку про негативність ділової репутації є наявність судових справ, виконавчих та кримінальних проваджень, а позивач є активним громадським діячем та відповідно учасником багатьох судових справ та виконавчих проваджень, останньому було протиправно відмовлено у наданні мікрогранту з підстав негативної ділової репутації. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки експертиза вказаного проекту нормативно-правового акту в частині оцінки його відповідності вимогам Конституції та законам України не проводилась. Крім того, проект акту не був погоджений з усіма заінтересованими органами, що свідчить про порушення процедури прийняття. Крім того, на думку позивача, АТ «Ощадбанк» не уповноважений приймати рішення від імені держави, в тому числі про негативну репутацію.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив, з огляду на те, що Кабінет Міністрів України є уповноваженим органом, який наділений компетенцією затверджувати державні програми у сфері підприємництва. Розробником проекту оскаржуваного нормативно-правового акту є Міністерство економіки України. Разом із проектом, розробником було підготовлено пояснювальну записку, довідку про погодження проекту постанови, порівняльну таблицю та протокол узгодження позицій щодо проекту постанови. Так, даний проект було погоджено усіма заінтересованими органами, що погоджується наданими суду висновками Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Згідно висновку правової експертизи, проект нормативно правового акту відповідає Конституції України, законодавчим актам та указам Президента України, що спростовує твердження позивача про невідповідність вказаного нормативно-правового акту законодавчим актам.

Акціонерне товариство "Ощадбанк" у своїх поясненнях до позовної заяви, зазначило, що АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, який здійснює перевірку заяв про надання мікрогрантів на створення або розвитку власного бізнесу, згідно Статуту АТ «Ощадбанк» , затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261, а відтак твердження позивача, що Банк не наділений правом здійснювати перевірку ділової репутації є необґрунтованими. Так, перевірка заявок здійснюється на підставі даних Першого всеукраїнського бюро кредитних історій та на підставі даних системиYouControl. За результатами перевірки, Банком було встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 64.99 «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), яка у свою чергу є забороненою, згідно Кредитної політики для клієнтів мікро та малого бізнесу АТ «Ощадбанк», затвердженої рішенням наглядової ради АТ «Ощадбанк» від 30.09.2021 №5, дод. №2. Таким чином, правовою підставою для відмови позивачу у наданні мікрогранту є не участь останнього у судових засіданнях, а його господарська діяльність, яка є не сумісною для надання мікрогрантів за рахунок бюджетних коштів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, Міністерством економіки України було розроблено проект нормативно-правового акту Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, який листом від 21.06.2022 №3611-07/39787-01 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України.

Проект акту розроблено з метою вжиття заходів для підтримки функціонування та розвитку суб`єктів господарювання

Згідно висновку Секретаріату Кабінету Міністрів до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання грантів бізнесу" у проекті постанови відсутні положення, що стосуються зобов`язань України у сфері європейської інтеграції, прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, містять ризики вчинення корупційних правопорушень і, а правопорушень, пов`язаних з корупцією, що створюють підстави для дискримінації, стосуються інших ризиків та обмежень, які можуть вилинути під час реалізації проекту акта.

Проект акта погоджено із зауваженнями Мінагрополітики та без зауважень Міністерством юстиції України та Міністерством фінансів України.

Вважаючи те, що відповідачем допущені процедурні порушення Регламенту Кабінету Міністрів України в частині не проведення правової експертизи вказаного проекту нормативно-правового акту та в частині не погодження вказаного акту з усіма заінтересованими органами, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового оскарження є нормативно-правовий акт "Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022, в частині пункту 19.

За приписами ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Із матеріалів справи слідує, що позивач подавав заявку на отримання мікрогранту в межах державної фінансової підтримки для суб`єктів підприємництва, порядок надання якої регулюється оскаржуваною постановою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач є суб`єктом правовідносин до якого застосовується положення оскаржуваного акту.

Розглядаючи даний позов по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 113 Конституції України норми якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Частиною третьою статті 113 Конституції України норми якої узгоджуються із частиною першою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до пункту 4 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. , Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності (частина перша статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», розвиток малого і середнього підприємництва забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.

Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Таким чином, «Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 було прийнято Урядом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» наділяє Кабінет Міністрів України на затвердження державних програм підтримки з підприємництва в Україні.

Відповідно до п.6 Порядок № 738 надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію).

Щодо тверджень позивача, що АТ «Ощадбанк» не має повноважень здійснювати перевірку ділової репутації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності. Закон України «Про банки і банківську діяльність» не містить жодної заборони на здійснення банком перевірки ділової репутації суб`єкта господарювання.

Також варто зазначити, що відповідно до п. 1 Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є державним банком.

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті (п. 37 Статуту AT «Ощадбанк»).

Банк, крім надання фінансових послуг, має право, зокрема, провадити також діяльність щодо надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг, а також щодо операцій на фондовому ринку (п. 45 Статуту AT «Ощадбанк»).

Вищезазначене підтверджує здійснення Банком перевірки ділової репутації позивача виключно у відповідності до його статутної діяльності та на виконання норм чинного законодавства України.

Крім того, Підпунктом 14.1.277і пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетний грант - цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України в силу вимог закону наділений виключною компетенцією щодо визначення надавачів бюджетних грантів.

До того, ж, згідно пояснення представників відповідача та третьої особи, AT «Ощадбанк» є однією із найрозповсюдженіших банківських установ, що дозволяє громадянам різних міст України стати учасником даної державної програми.

Згідно з п.9 Порядок № 738 заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або електронної системи BankID.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки.

Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.

Кінцевий строк подання заяв визначається Мінекономіки з урахуванням наявного фінансування, про що Мінекономіки інформує Державний центр зайнятості та уповноважений банк. Мінекономіки встановлює кінцеві строки подання заяв у межах календарного року та визначає граничну суму мікрогрантів, що видаються на всі заяви, подані до одного кінцевого строку.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Порядок обміну та передачі документів між Уповноваженим банком та відповідачем визначається договором про взаємодію, укладеним 01.07.2022 між Уповноваженим банком, Мінекономіки та відповідачем.

Пунктом 4.1.3. Договору передбачено, що Уповноважений банк на підставі наданих отримувачами заяв, отриманих засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), здійснює визначення оцінки бізнес-плану, перевірку ділової репутації отримувачів та не пізніше третього робочого дня після завершення кінцевого строку прийняття заяв, формує перелік поданих заяв, отриманих протягом строку прийняття заяв, із зазначенням результатів визначення балу (оцінки) та передає їх до Державного центру зайнятості в електронній формі.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 738 порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Так, наказом Мінекономіки від 06.07.2022 № 1969 (далі - Порядок № 1969) затверджено Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1969 Уповноважений банк засобами програмного забезпечення з використанням інформаційних джерел, що ним використовуються у своїй діяльності, проводить перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес-плану отримувача за критеріями оцінювання, визначеними у додатках 1-4 до цього Порядку, шляхом розрахунку кількості балів на основі інформації, зазначеної отримувачем в заяві, сформованої засобами Порталу Дія.

Відповідно до пункту 5.1.8. Договору Уповноважений банк зобов`язаний здійснювати перевірку ділової репутації відповідно до вимог Порядку №738 та Порядку №1969, зокрема, за такими критеріями: корупційні дії; наявність судових справ, зокрема кримінальних; відкриті виконавчі та кримінальні провадження; наявність справи про банкрутство; наявність податкового боргу; арешт майна; шахрайство; санкційні списки.

Таким чином, перевірка ділової репутації та оцінювання бізнес - плану позивача, за вищенаведеними критеріями належить Акціонерному товариству "Ощадбанк".

При цьому, одним із критеріїв перевірки третьою особою ділової репутації отримувача мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначених у додатку 1 до Порядку №1969, є критерій (за кодом SP_3014) щодо перевірки сфери діяльності клієнта, із встановленим значенням обмеження - сфера входить до Переліку заборонених КВЕДів відповідно до кредитної історії банку, за результатом перевірки у разі наявності обмежень - відмова по виду діяльності.

Так, третьою особою було здійснено перевірку ділової репутації та оцінювання бізнес- плану позивача, за результатом якої третьою особою визначено негативну ділову репутацію: SP3012 «Заборонена діяльність» - КВЕД 64.99 «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.» (далі - КВЕД 64.99), згідно з Національним

класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 №457.

До того ж, положення п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» встановлюють обмеження щодо надання державної підтримки суб`єктам малого і середнього підприємництва, які є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами.

Враховуючи викладене, AT «Ощадбанк», у відповідності та з дотримання вимог нормативно правових актів, було здійснено перевірку ділової репутації позивача, встановлено, що його ділова репутація є негативною, відповідно результатом даної перевірки є: відмова по виду діяльності.

Наказом Державного центру зайнятості №81 від 22.07.2022 відповідно до пункту 17 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (далі - Порядок), за результатом розгляду інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувачів, а також оцінку співбесіди з отримувачами, проведеної регіональними центрами зайнятості, та протоколу комісії Державного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу від 22.07.2022 № 1, відмовлено в наданні мікрогранту отримувачам, згідно Додатку 3, в якому зазначено причину відмови «відмова по виду діяльності».

Враховуючи викладене, негативна ділова репутація позивача не пов`язана із його участю в судових справах, як помилково стверджував останній.

Крім того, дана обставина була встановлено судовим рішенням в адміністративній справі № 520/6600/22 від 24.10.2022.

Щодо тверджень позивача про невідповідність оскаржуваного пункту постанови вимогам 5 параграфу 33 Регламенту, то суд зазначає наступне.

Частина третя статті 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначає, що Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 параграфу 32 Регламенту передбачено, що проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

Як вбачається з положень Регламенту, процедура розроблення та прийняття актів Уряду передбачає декілька етапів: 1. процедура підготовки проектів актів; 2. погодження та консультації; 3. правова експертиза; 4. внесення проектів актів Кабінету Міністрів України; 5. опрацювання проектів актів у Секретаріаті Кабінету Міністрів України; 6. розгляд проектів Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1, 2 параграфу 33 Регламенту головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.

Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Пунктом 5 параграфу 33 Регламенту, передбачено, що проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов`язковому погодженню всіма заінтересованими органами, а також Мінфіном, Мінекономіки та Мінцифри.

Як вбачається із наявної у справі протоколу узгодження позицій до проекту постанови, остання погоджена із зауваженнями Міністерством фінансів України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством юстиції України, що у свою чергу спростовує доводи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано порядок затвердження постанови Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022

Враховуючи викладене, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору..

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено: 25.11.2022.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Суддя І.П. Васильченко

Суддя Н.Г. Вєкуа