Рішення № 107596208, 28.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ № 640/24887/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДніпровського районного суду м. Києвапровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача, а саме:

- відмову у розгляді у судовому порядку заяви позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020;

- ненадання належно оформлених виконавчих листів у продовж розумного строку;

2) встановити відповідність заяви позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів» від 08.11.2020 нормам КАС України та її прийнятність до розгляду у судовому порядку;

3) зобов`язати відповідача розглянути належно оформлену заяву позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» в межах 10 днів з дня ухвалення постанови;

4) зобов`язати відповідача видати позивачу оформлені згідно чинного законодавства виконавчі листи по справі № 2а-6873/11;

5) стягнути з відповідача суму моральної шкоди (справедливої сатисфакції) в розмірі 100 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що є стягувачем по справі № 2а-6873/11 за позовом до Управління Пенсійного фонду України Дніпровського району м. Києва, Управління праці і соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації згідно постанови Верховного Суду від 27.02.2020 та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 «Про виплату заборгованості по пенсійним і соціальним виплатам по справі № 2а-6873/11; позивач неодноразово звертався з письмовими заявами до посадових осіб всіх рівнів Дніпровського районного суду м. Києва із зареєстрованими заявами щодо видачі трьох виконавчих листів зобов`язального характеру згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 та постанови Верховного Суду від 27.02.2020; однак питання видачі належно оформлених виконавчих листів (дублікатів) відповідачем не вирішено по суті, що є незаконними діями відповідача щодо позивача в сфері управлінської діяльності на стадії виконання судового рішення; також відповідач своїми діями завдав позивачу моральної шкоди, яка полягає у почутті безпорадності, принизливості, внаслідок ігнорування чисельних звернень позивача відповідачем, неможливості своєчасно отримати пенсійну та соціальну заборгованість за рішеннями національних судів внаслідок тяганини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Патратій О.В.

03.11.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Патратій О.В.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Дніпровського районного суду м. Києва щодо відмови у розгляді у судовому порядку заяви ОСОБА_1 «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020 та стягнення з Дніпровського районного суду м. Києва моральної шкоди (справедливої сатисфакції) скасовано, направлено справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 залишено без змін.

Згідно із витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду адміністративний позов 22.01.2021 передано судді Патратій О.В.

25.01.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Патратій О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Дніпровського районного суду м. Києва щодо відмови у розгляді у судовому порядку заяви ОСОБА_1 «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020 та стягнення з Дніпровського районного суду м. Києва моральної шкоди (справедливої сатисфакції).

22.02.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач неодноразово звертався до Дніпровського районного суду м. Києва із заявами про видачу виконавчих листів у справі № 2-а-6873/11, які були опрацьовані відповідальним працівником суду; 23.04.2020 ОСОБА_1 отримано копії судових рішень по вказаній справі, про що свідчить розписка про їх отримання на заяві, яка міститься у матеріалах справи; 29.04.2020 позивачем отримано 3 виконавчі листи та виправлені копії судових рішень, про що свідчать розписки про їх отримання на заявах, які містяться у матеріалах справи; таким чином вищевказані заяви були опрацьовані відповідальними працівниками апарату суду та видано позивачу виконавчі листи та копії запитуваних судових рішень по справі № 2-а-6873/11; також 19.05.2020 на адресу суду надійшли заяви ОСОБА_1 про переоформлення виконавчих листів, що також свідчить про отримання ним останніх та спростовує факт їх невидачі; дані виконавчі листи містили виправлення та закреслення, оскільки позивач вважав, що вони неналежно оформлені; листом Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2020 заявнику було роз`яснено право звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до ст. 442 ЦПК України та повернуто 3 оригінали виконавчих листів по вказаній справі, які ним отримано 06.06.2020; таким чином твердження позивача про невидачу йому виконавчих листів по справі № 2-а-6873/11 не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи; 28.05.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, виправлення помилок у виконавчих листах та встановлення суми, яка ухвалою суду від 04.06.2020 повернута заявнику; 09.07.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, виправлення помилок у виконавчих листах та встановлення суми, яка ухвалою суду від 23.07.2020 задоволена частково та замінено боржника - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві; 28.07.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, яку ухвалою суду від 31.07.2020 залишено без розгляду; 11.08.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів,оформлених належним чином; разом із тим, позивач не врахував того факту, що виконавчі документи оформлено відповідно до вимог зазначеного закону та до тих відповідачів, які зазначені в судових рішеннях, тому в даному випадку ухвала про заміну сторони виконавчого провадження є додатком до виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, і не передбачає видачі виконавчого листа зі змінами, не зазначеними в судовому рішенні, на підставі якого й видано дані виконавчі листи; в частині стягнення моральної шкоди, то позивачем не надано доказів завдання йому моральної шкоди Дніпровським районним судом м. Києва; крім того, в діях відповідача не вбачається ознак протиправності, яка б спричинила настання негативних наслідків для позивача, а відтак вимоги про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню

01.03.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання щодо витребування у відповідача всіх необхідних доказів для повного з`ясування обставин справи, а також надійшла відповідь на відзив, де позивачем ще раз акцентовано увагу на правомірності своїх позовних вимог.

Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2021 № 702 передано справу № 640/24887/20 на повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 головуючим по справі визначено суддю Пащенка К.С.

15.04.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Пащенко К.С.) було прийнято до провадження адміністративну справу № 640/24887/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

21.05.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний тому, який надійшов на адресу суду 22.02.2021.

09.07.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання щодо витребування у відповідача пояснення та доказів щодо вчинення передбачених процесуальним законодавством дій стосовно визначення (із застосуванням ЄСІТС) складу суду для розгляду процесуальної заяви позивача «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11 від 11.08.2020, а також належно оформлену довіреність на представництво у суді.

28.11.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 2а-6873/11 (адміністративне провадження № К/9901/7818/18) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 2а-6873/11 в частині скасування постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 в частині задоволення позовних вимог про: - визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори, із заробітної плати 0,03 гривень/місяць, одержаної ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році; - здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; - здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; - визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення і невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат; - зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати, скасовано і залишено в цій частині постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 в силі. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 2а-6873/11 залишено без змін.

На заяву позивача про видачу виконавчих листів від 16.03.2020, Дніпровським районним судом м. Києва 23.04.2020 видані три виконавчі листи у справі № 2-а-6873/2011, у яких зазначено, що рішення набрало законної сили 27.02.2020, строк пред`явлення виконавчого листа - 3 роки.

Як вбачається із копій виконавчих листів, 07.05.2020 та 08.05.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанови про повернення виконавчих листів на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

18.05.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про переоформлення виконавчих листів по справі № 2а-6873/11, у якій просив видати виконавчі листи до належних відповідачів по справі № 2а-6873/11 з виправленими описками, додатками до якої були оригінали трьох виконавчих листів.

Листом від 26.05.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що він може звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оформивши її відповідно до норм чинного законодавства. Також даним листом було повернуто позивачу три оригінали виконавчих листів у справі № 2а-6873/11.

20.07.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про повернення виконавчих листів по справі № 2а-6873/11, у якій вказав про те, що вказані виконавчі листи повертаються для подальшого опрацювання (виправлення помилок, вчинених Дніпровським районним судом м. Києва у виконавчих листах).

04.08.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою у порядку досудового врегулювання по справі № 2а-6873/11, у якій просив адміністрацію Дніпровського районного суду м. Києва при оформленні виконавчих листів вірними вважати дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

11.08.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, при оформленні виконавчих листів вірними вважати дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Листом за вих. № 6/16187 від 25.08.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що судом не ухвалювалося рішення щодо видачі дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, а тому здійснити видачу таких виконавчих листів не вбачається за можливе.

15.09.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою у порядку досудового врегулювання по справі № 2а-6873/11, у якій просив керівництво Дніпровського районного суду м. Києва вчинити службову перевірку по факту систематичної видачі заявнику виконавчих листів з недостовірними даними.

Листом за вих. № 5/16403 від 21.09.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що 21.04.2020 судом вже було розглянуто заяву ОСОБА_1 про проведення службової перевірки з підстав невиконання працівниками суду посадових обов`язків та за результатами розгляду листом від 15.07.2020 направлено відповідь. А тому провести службову перевірку з тих самих підстав відносно тих самих осіб не можливо, у зв`язку із відсутністю нових підстав, які не були означені в заяві заявника від 15.09.2020.

23.09.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про надання інформації, у якій просив надати інформацію про призначення головуючого судді по заяві про видачу дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином.

Листом за вих. № 6/17087 від 29.09.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що судом не ухвалювалося рішення щодо видачі дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, а тому здійснити видачу таких виконавчих листів не вбачається за можливе.

Вважаючи протиправними дії Дніпровського районного суду м. Києва щодо відмови у розгляді у судовому порядку заяви щодо видачі дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020 протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 у справі № 2-а-6873/11 позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України Дніпровського району міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори із заробітної плати 0,3 грн./місяць, одержаної позивачем за роботу в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Дніпровського району міста Києва: - скасувати розпорядження про призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 від грудня 2011 року; - затвердити нове розпорядження з достовірними даними розрахункової суми заробітної плати, яким встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивачу в сумі 0,3 грн./ місяць; - здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; - здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової компенсації як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи в розмірі 30 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а відповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати. В інших частинах позовних вимог ОСОБА_1 -відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 2а-6873/11 (2а/2604/218/12) апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат задоволено частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011.

Закрито провадження по справі № 2а-6873/11 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про: перерахунок пенсії згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.12.2010 по 22.07.2011 включно; визнання недійсними та скасування пенсійної довідки ВАТ «Радикал» № 3160 від 03.12.1997 та протоколу про призначення та нарахування пенсії відповідачем від грудня 1997 року; визнання незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва у розрахунку пенсії із заробітної плати 0,03 гривень/місяць, одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії в сумі 0,03 гривень/місяць.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 2а-6873/11 (адміністративне провадження № К/9901/7818/18) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 2а-6873/11 в частині скасування постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 в частині задоволення позовних вимог про: - визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори, із заробітної плати 0,03 гривень/місяць, одержаної ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році; - здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; - здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; - визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення і невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат; - зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати, скасовано і залишено в цій частині постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 в силі. В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі № 2а-6873/11 залишено без змін.

На заяву позивача про видачу виконавчих листів від 16.03.2020, Дніпровським районним судом м. Києва 23.04.2020 видано три виконавчі листи у справі № 2-а-6873/2011, у яких зазначено, що рішення набрало законної сили 27.02.2020, строк пред`явлення виконавчого листа - 3 роки.

Судом встановлено, що боржниками у вказаних виконавчих листах зазначено Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі в місті Києві (код ЄДРПОУ 22869448), Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва (код ЄДРПОУ 37397200), Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886390).

Як вбачається із копій виконавчих листів, 07.05.2020 та 08.05.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанови про повернення виконавчих листів на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про переоформлення виконавчих листів по справі № 2а-6873/11, у якій просив видати виконавчі листи до належних відповідачів по справі № 2а-6873/11 з виправленими описками, додатками до якої були оригінали трьох виконавчих листів.

Листом від 26.05.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що він може звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оформивши її відповідно до норм чинного законодавства. Також даним листом було повернуто позивачу три оригінали виконавчих листів у справі № 2а-6873/11.

20.07.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про повернення виконавчих листів по справі № 2а-6873/11, у якій вказав про те, що вказані виконавчі листи повертаються для подальшого опрацювання (виправлення помилок, вчинених Дніпровським районним судом м. Києва у виконавчих листах).

04.08.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою у порядку досудового врегулювання по справі № 2а-6873/11, у якій просив адміністрацію Дніпровського районного суду м. Києва при оформленні виконавчих листів вірними вважати дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Як вбачається із копій виконавчих листів, які були долучені до заяви позивача від 18.05.2020 про переоформлення виконавчих листів, та на яку Дніпровським районним судом м. Києва надано відповідь 26.05.2020 й повернуто оригінали виконавчих листів, в останніх зазначалися Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району міста Києва (02125, м. Київ, вул.. Курнатовського, 7-А, код ЄДРПОУ 37397200), Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886390) та Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (02094, м. Київ, вул.. Мініна, 4-А, код ЄДРПОУ 22869448).

Відповідно до ч. 1, 3, 7 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, суд зазначає, що виконавчі листи по справі № 2-а-6873/11 були оформлені Дніпровським районним судом м. Києва відповідно до норм чинного, на час їх видачі, законодавства України, а боржниками у зазначених виконавчих листах були зазначені відповідачі, які були вказані у судових рішеннях у справі № 2-а-6873/11.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2020 у справі № 2-а-6873/11 заяву позивача за участю заінтересованих осіб Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про видачу дублікату виконавчого листа повернуто заявнику без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.08.2020 позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, при оформленні виконавчих листів вірними вважати дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Суд зазначає, що порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначений пп. 18.4 п. 18 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп. 18.4 п. 18 розділу VІІ Перехідні положення у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Як зазначалося судом вище, позивач раніше уже звертався до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31.07.2020 вказану заяву залишено без розгляду, оскільки її подано без додержання абз. 10 ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України в частині надання суду доказів про надсилання (надання) такої заяви іншим учасникам справи.

А за результатами розгляду заяви позивача від 11.08.2020, листом за вих. № 6/16187 від 25.08.2020 Дніпровський районний суд м. Києва повідомив позивача про те, що судом не ухвалювалося рішення щодо видачі дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, а тому здійснити видачу таких виконавчих листів не вбачається за можливе.

Також Дніпровським районним судом м. Києва роз`яснено, що для отримання дублікатів виконавчих листів, заявнику необхідно звернутися до суду із заявою, яка буде відповідати нормам ст.ст. 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно до ч. 1 якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, проаналізувавши заяву позивача від 11.08.2020 про видачу дублікатів виконавчих листів, оформлених належним чином, вважає за необхідне зазначити наступне.

Із прохальної частини вказаної заяви вбачається, що заявник ( ОСОБА_1 ) просив суд: «надати заявнику дублікати 3 (трьох) втрачених виконавчих листів зобов`язального характеру по справі № 2а-6873/11, оформлених згідно вимог до виконавчого документу, встановленого законом, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.08 «Про заміну сторони виконавчого провадження та ін.» рекомендованим листом з описом вкладення на адресу заявника».

Суд погоджується із твердженням відповідача щодо того, що оскільки заява ОСОБА_1 містила вимогу надати йому дублікати втрачених виконавчих листів, оформлених з урахуванням ухвали суду від 23.07.08, то з її змісту можна було встановити, що судове рішення з даного приводу вже було ухвалено судом, внаслідок чого заявник хоче отримати дублікати виконавчих листів.

Крім того, заява позивача від 11.08.2020 не містила підстав видачі дублікатів виконавчих листів, які передбачені ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

А тому, встановивши, що Дніпровським районним судом м. Києва не приймалося судове рішення у вигляді ухвали від 23.07.08 щодо заміни сторони виконавчого провадження у справі № 2а-6873/11, заява ОСОБА_1 була правомірно розглянута відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», та надана відповідна відповідь листом від 25.08.2020.

Зважаючи на все викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій Дніпровського районного суду м. Києва щодо відмови у розгляді у судовому порядку заяви ОСОБА_1 «Про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 2а-6873/11» від 11.08.2020.

Щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.

У даному випадку позивачем не виконано свого процесуального обов`язку та не надано жодного доказу на доведення стверджуваних ним обставин заподіяння моральної шкоди та її розміру.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко