Рішення № 107595627, 29.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2022 року № 520/16823/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Харківській області щодо нескладення та неподання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум 7251,45 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 7251,45 грн., що безпідставно стягнені за вимогою №Ф-581-17 від 07.06.2017 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24 240.50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка скасована у судовому порядку. Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення примусово стягнених коштів та відповідач відмовив у повернення даних коштів позивачу. Також, позивач зазначає, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, повинен сплатити йому нараховану на цю суму пеню. У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки скасовуючи вимогу про сплату боргу, суд не скасував нарахування з єдиного внеску. Тобто, на думку відповідача, рішення суду щодо скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), не скасовує суми недоїмки по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи приписи ст.78 КАС України, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.09.2000 до 19.01.2017 був зареєстрований як фізична особа - підприємець, з 01.01.2012 був платником єдиного податку (2 група ставка 20 відсотків) на спрощеній системі оподаткування, з 01.02.2017 виключений з реєстру платників єдиного податку з 01.02.2017.

В інтегрованій картці платника податків ITC Податковий блок станом на 30.04.2017 за позивачем рахується сума боргу по єдиному внеску, за кодом 71040000, у розмірі 24 240,50 грн (в т.ч. борг на 01.10.2013 - 6960,48 грн., 21.10.2013 - нарахування за III квартал 2013 - 1194,03 грн, 20.01.2014 - нарахування за IV квартал 2013 - 1218,67 грн, 22.04.2014 - нарахування за І квартал 2014 - 1267,95 грн, 21.07.2014 - нарахування за II квартал 2014 - 1267,95 грн, 20.10.2014 - нарахування за III квартал 2014 - 1267,95 грн, 20.01.2015 - нарахування за IV квартал 2014 - 1267,95 грн, 20.04.2015 - нарахування за І квартал 2015 - 1267,95 грн, 20.07.2015 - нарахування за II квартал 2015 - 1267,95 грн, 19.10.2015 - нарахування за III квартал 2015 - 1323,47 грн, 19.01.2016 - нарахування за IV квартал 2015 - 1434,51 грн, 19.04.2016 - нарахування за І квартал 2016 - 909,48 грн, 19.07.2016 - нарахування за II квартал 2016 - 941,16 грн, 19.10.2016 - нарахування за III квартал 2016 - 957,00 грн, 19.01.2017 - нарахування за IV квартал 2016 - 990,00 грн та 19.04.2017 - нарахування за січень 2017 - 704,00 грн) (а.с. 53 - 57).

07.06.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-581-17 в сумі 24 240,50грн та податкову вимогу №Ф-665-23 від 07.06.2017 про сплату податкового боргу в сумі 1 327,65грн .

Згідно довідки державного виконавця від 07.04.2021 № 15532 за виконавчим провадженням з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), виданої 07.06.2017 року ГУ ДФСУ у Харківській області про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 24240,50 грн, з позивача стягнуто кошти у розмірі 8042.60 грн. в тому числі 7251,45 грн на користь стягувача (держави в особі ДПС), 725,15 грн. виконавчий збір та 66,00 грн витрати виконавчого провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 у справі 520/7616/2020 визнано протиправними та скасовано рішення № 0006565105 Головного управління ДПС у Харківській області від 05.03.2020 про сплату штрафу в сумі 294,35грн та пені в сумі 6 759,16грн., всього у розмірі 7 053,51 грн; вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-581-17 від 07.06.2017 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24240,50 грн; вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-665-23 від 07.06.2017 про сплату податкового боргу в сумі 1 327,65грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року у справі №520/7616/202 набрало законної сили - 03.02.2021року.

В подальшому позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про повернення примусово стягнених коштів.

19.04.2021 року Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло заяву позивача від 12.04.2021 року та повідомило листом №14647/6/20-40-24-07-20, що скасування вимог не скасовує суму недоїмки по суті.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9 та 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі - Порядок № 6, чинний на час виникнення правовідносин).

Вказаний Порядок № 6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 Порядку № 6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування", відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Пунктами 4-7 Порядку № 6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу.

Повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Згідно п. 6 Порядку, повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 6 у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719, підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації. У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, можна дійти висновку про те, що повернення надміру сплачених сум єдиного внеску здійснюється відповідним підрозділом органу доходів і зборів на підставі заяви платника податків у випадках, визначених пунктом 5 Порядку № 6, за умови відсутності у платника податків заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій. При цьому, перелік підстав, з яких платнику податків може бути відмовлено у задоволенні його заяви, передбачений пунктом 7 Порядку № 6, є вичерпним.

У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі 520/7616/2020 зазначено, що за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 позивачем сплачено ЄСВ в повному обсязі, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 та ОК-7. Вказані обставини не були спростовані відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.

Отже, непогашеною залишилась сума заборгованості за період з 01.01.2015 по 31.01.20217

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02.09.2014, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: " 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.

Суд зазначає, що вищезазначеними приписами Закону не скасовано обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) сплачувати його, а було надано можливість на період АТО, тимчасово, не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.

Суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року у справі №520/7616/2020, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДФС у Харківській області № Ф-581-17 від 07.06.2017 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 24240,50 грн; вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №Ф-665-23 від 07.06.2017 про сплату податкового боргу в сумі 1327,65 грн.

При цьому, такими рішеннями не зобов`язано податковий орган провести коригування (списати) суму боргу в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску, тобто, зазначеним рішенням скасовано виконавчий документ, а не скасовано заборгованість з єдиного внеску.

Поняття "скасування вимоги" та "скасування недоїмки" не є тотожними за своїм змістом.

Скасування в судовому порядку податкової вимоги (письмового документа) не є скасуванням боргу, який обліковується за платником податку. Оскільки рішеннями Харківського окружного адміністративного суду заборгованість з єдиного внеску не скасовано, це рішення не тягне за собою обов`язку податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податку, виключивши суму боргу.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297КАС України, суд,

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.