Рішення № 107595619, 30.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 листопада 2022 р.№ 520/5191/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.05.2022 №319 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 09.06.2022 №838о\с про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- поновити з 10.06.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час його вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначив, що службове розслідування, як таке, щодо ОСОБА_1 не проводилось, ніхто не з`ясовував питання щодо причин його відсутності на службі. Наказ від 27.05.2022 року №319 начальника Департаменту патрульної поліції в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції лейтенанта поліції Овсяніка А.В. винесено безпідставно та необґрунтовано. Оскільки наказ №838о/с від 09.06.2022 року начальника Департаменту патрульної поліції винесено на підставі наказу від 27.05.2022 року №319, то він також є незаконним. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що в період з 24 лютого по сьогоднішній день на території м. Харкова та Харківської області відбуваються активні бойові дії. Особовий склад УПП в Харківській області був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони м. Харкова. Позивач був відсутній на службі 25.02.2022 року, 26.02.2022 року, 27.02.2022 року, 28.02.2022, 01.03.2022 року, 05.03.2022 року, 09.03.2022 року, тому т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 та заступником начальника управління начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Диняком Я.В., у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак А.О., т.в.о. заступника начальника управління начальника ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В., складено акти про відсутність на службі позивача у вищезазначені дні. Було проведено службове розслідування, яке оформлене належним чином. Для більш детального встановлення обставин та причин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також реалізації його права на захист, засобами електронної комунікації 14.05.2022 року №283 з/41/14/02-2022 направлено виклик про необхідність прибуття о 10:00 18.05.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 для надання відповідних письмових пояснень в межах проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПП "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" від 14.05.2022 року №579. Дисциплінарною комісією був опитаний командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі з 24.02.2022. Як зазначив ОСОБА_3 , в телефонній розмові з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , останній повідомив про те, що у зв`язку з такою обстановкою у місті не може з`явитися на службу. Також зі слів командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 , стало відомо, що через деякий час лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що взагалі поїхав з міста Харкова та повертатися у найближчий час не планує. На підставі викладеного просив відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що відзив на позовну заяву відповідачем був поданий з порушенням процесуального строку, а тому, суд не може брати його до уваги. Зауважив, що пояснення ОСОБА_1 було дано під примусом керівництва

Управління патрульної поліції, яке шантажуючи його відкриттям кримінального провадження, примусило ОСОБА_1 частково оговорити себе стосовно прогулів за лютий 2022 року. Всі акти за період з 25.02.2022 по 28.02.2022 набрані печатним шрифтом, в тому числі і дані щодо осіб, які були причетні до його складання, але прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його місце служби вписані до цих актів рукописним почерком без жодного застереження. Вказане є доказом того, що вказаний акт було складено не під час реального встановлення службовими особами факту присутності чи відсутності на службі саме ОСОБА_1 . Більше того, в самих актах, складених щодо ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 по 28.02.2022, міститься примітка такого змісту "Акт складено в одному примірнику, який долучається до матеріалів службового розслідування". Проте службове розслідування щодо ОСОБА_1 як вбачається із його висновків здійснювалось лише в період з 14.05.2022 по 26.05.2022. А саме ця обставина є доказом того, що вищевказані акти складались "задніми" числами, тобто не в лютому 2022 року, а в травні 2022 року, коли вже було розпочате службове розслідування. Позивач вказав на недоліки та розбіджності в документах. Наголосив, що довідка про доходи №1358 підтверджує факт виконання службових обов`язків позивачем. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях представник відповідача наголосив на тому, що посилання позивача на наявність довідки про доходи є недоречним, оскільки за змістом довідки дійсно зазначено, що позивач фактично працював 28 робочих днів у лютому 2022 року, проте це жодним чином не спростовує факт відсутності останнього на службі у період з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року, оскільки довідка сформована відповідно до нарахованих та виплачених коштів у січні, лютому 2022 року. Наявні в матерілах службового розслідування та надані до суду акти відповідають розстановкам УПП в Харківській області ДПП, які в свою чергу узгоджуються з графіками несення служби особового складу УПП в Харківській області ДПП, що повністю спростовую твердження позивача про фальсифікацію цих матеріалів. Наголосив, що жодних доказів, які б підтверджували вчинення позивачем дій щодо прибуття до місця несення служби чи отримання дозволу покинути місце несення служби останній не надавав ні до суду, ні до дисциплінарної комісії. Посадові особи на керівництво Департаменту патрульної поліції Національної поліції в своїх діях дотримувалось приписів законодавства та не вчиняло протиправних дій. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У додаткових письмових поясненнях позивач наголосив на протиправність і діях відповідача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 262 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 24 лютого 2022 року в Харкові та області відбуваються активні бойові дії.

Особовий склад УПП в Харківській області ДПП був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.

Позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022, тому т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Диняком Я.В., у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак А.О., т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В., складено акти про відсутність на службі позивача у вищезазначені дні.

Відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 09.03.2022 № 82 за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни проведене службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (наказ ДПП від 09.03.2022 № 125).

На підставі наказу начальника ДПП "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" від 14.05.2022 № 579 розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП службової дисципліни, серед яких був позивач.

Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією становлено, що позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022, ці обставини зафіксовані та підтверджуються зазначеними актами.

З метою більш детального встановлення обставин та причин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також реалізації його права на захист, засобами електронної комунікації 14.05.2022 № 283з/41/14/02-2022 направлено виклик про необхідність прибуття о 10.00 18.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 для надання відповідних письмових пояснень в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПП "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" від 14.05.2022 № 579.

Інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 18.05.2022 року надав письмові пояснення, де зазначив, що 25.02.2022 по 05.03.2022 знаходився в бомбосховищі на станції метрополітену "Героїв Праці", про що кожного дня повідомляв свого безпосереднього командира - капітана поліції ОСОБА_3 та також в цей період просив останнього, якщо є така можливість, забрати його з даного місця для виконання службових обов`язків з причини того, що ОСОБА_1 не міг самостійно добратися до місця несення служби через постійні бомбардування даного району та відсутність власного транспорту, на що командир повідомив, що такої можливості немає. Весь час, який позивач знаходився на станції метрополітену "Героїв Праці" в місті Харкові знаходилася також його молодша сестра - ОСОБА_4 , яка на той момент була вагітна та знаходилася в пологовому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з загрозою зриву вагітності, в лікарні сестрі позивача повідомили, що ліки на випадок кесаревого розтину відсутні, знеболювальні препарати також майже відсутні, їжа закінчувалася. Позивачем прийнято рішення разом із сестрою та своєю дівчиною 05.03.2022 евакуюватися до міста Лиман, Донецької області. Наголосив, що 02.03.2022 в робочий чат месенджера "Telegram" заступник командира роти повідомив, що ті співробітники, які прописані не в Харкові мають право приєднатися до районних відділів поліції за місцем прописки, як це зробив заступник командирароти - ОСОБА_5 . Після отримання даної інформації позивач знайшов номер телефону начальника відділу поліції в селищі міського типу Борова, Харківської області - ОСОБА_6 , поспілкувавшись з ним він повідомив, що якщо керівництво УПП в Харківській області ДПП дозволяє, товін готовий прийняти позивача до районного відділу поліції. Після чого позивач зателефонував капітану поліції ОСОБА_7 та повідомив, що в Борівському районному відділі поліції його можуть прийняти, на що командир повідомив: "так, можна їхати та після приїзду скинути рапорт який напише про те, що його зарахували до Борівського районного відділу поліції". Знайшовши таксиста, який готовий був забрати позивача зі станції метрополітену "Героїв Праці", довезти його з дівчиною до Південного вокзалу та забрати при цьому його вагітну сестру. З Південного вокзалу о 23.00 вони вирушили до міста Лиман, Донецької області, з Лиману на таксі позивач доїхав додому в село Піски-Радьківські, Ізюмського району, Харківської області. На місці позивач подзвонив капітану поліції ОСОБА_3 та повідомив, що зараз буде писати рапорт для приєднання до районного відділу поліції, але останній повідомив, що вже так неможливо тому, що приїхав керівник з Києва та заборонив, тому треба повертатися до Харкова. Але на той момент до Харкова позивач вже вернутися не міг з причини того, що з однієї сторони Борівської територіальної громади було вже захоплене місто Куп`янськ, з іншої сторони йшли жорстокі бої в місті Ізюм, а зі сторони міста Лиман підірваний місток в селищі Дробишево та через погодні умови об`їхати даний міст не було можливості, через небезпеку в Борівській громаді не було транспорту, власного транспорту позивач не має.

Дисциплінарною комісією був опитаний командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі з 24.02.2022. Як зазначив ОСОБА_3 , в телефонній розмові з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , останній повідомив про те, що у зв`язку з такою обстановкою у місті не може з`явитися на службу. Також зі слів командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 , стало відомо, що через деякий час лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що взагалі поїхав з міста Харкова та повертатися у найближчий час не планує.

Дисциплінарною комісією був опитаний командир батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП підполковник поліції ОСОБА_8 , який пояснив що 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 особовий склад батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП був залучений до несення служби. Зі слів ОСОБА_8 встановлено, що ним особисто було сповіщено особовий склад через месенджери "Telegram"та "WhatsАрр" про точний час та місце прибуття для несення служби, а також доведено графік несення служби. Як зазначив ОСОБА_8 , інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Овсянік Анатолій Володимирович за місцем несення служби не з`явився, на зв`язок не виходив та місцезнаходження його невідоме.

Також було опитано командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Черватюка Андрія Володимировича, який надав аналогічні пояснення з капітаном поліції ОСОБА_3 .

Інших обставин, що свідчать про поважність відсутності на службі з 25.02.2022 по 09.03.2022 інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Овсяніка Анатолія Володимировича під час службового розслідування не встановлено.

Жодних документів на підтвердженні наявності поважних причин відсутності на службі позивачем надано не було.

Таким чином дисциплінарна комісія встановила, що лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 до 09.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Наказом №319 від 27.05.2022 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців другого та третього п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Овсяніка Анатолія Володимировича застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до витягу з наказу №838о/с від 09.06.2022 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Овсяніка Анатолія Володимировича з 09 червня 2022 року звільнено зі служби в поліції.

Не погоджуючись із наказом №319 від 27.05.2022 року та наказом №838о/с від 09.06.2022 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).

Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина 1 статті 24 Закон № 580-VIII).

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до абз. 2 ст. 17 Конституції України визначає, що забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII. Особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Приписами ч. 1 та ч. 2 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов`язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну в умовах дії воєнного стану на території України, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 25.02.2022 по 09.03.2022.

Позивач в перші дні війни та в подальшому, нехтуючи присягою, порушуючи обов`язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, визначені статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" прийняв рішення не з`являтися на службу, не отримав дозволу керівництва залишити службу, самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Таким чином позивач порушив вимоги пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 № 1179 та вчинив дії, які безумовно підривають авторитет Національної поліції України в очах громадян.

З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.05.2022 начальником ДПП видано наказ від 27.05.2022 № 319 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції та 09.06.2022 реалізовано наказом ДПП № 838 о/с.

Щодо посилання позивача про відсутність організаційних дій та фактичне припинення несення служби особовим складом УПП в Харківській області ДПП у період воєнного стану у місті Харкові та неправомірності дій відповідача, суд зазначає наступне.

Працівники роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП заступали на чергування 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 що підтверджується розстановками сил та засобів роти № 3 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП та несли службу у посиленому режимі у зв`язку з воєнним станом оголошеним на всій території України.

У поясненнях позивача наданих 18.05.2022 під час проведення службового розслідування, вбачається, що з 25.02.2022 до 05.03.2022 ОСОБА_1 знаходився у місті Харкові у бомбосховищі на станції метрополітену "Героїв Праці" та не вживав ніяких заходів з метою прибуття до місця несення служби, у той час коли особовий склад УПП в Харківській області стояв на захисті міста Харкова.

Отже, позивач, відповідно до займаної посади повинен був реалізовувати свої повноваження виключно на території міста Харків та Харківської області.

Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження.

Тобто, підставою для службового відрядження є перш за все наказ, підписаний керівником органу поліції ДПП в період з 25.02.2022 до 09.03.2022. Позивач у службові відрядження в інший населений пункт не направлявся, відповідний наказ не видавався. При цьому позивач самовільно залишив територію міста Харкова та без погодження поїхав до Донецької області, міста Лиман, а потім до селища Піски-Радьківські, Ізюмського району, Харківської області.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Дисциплінарного статуту - під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму: посередньому та прямому керівникові.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.

Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 15.03.2022 № 2119-IX.

Відповідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб. Затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX. Відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з вимогами ст. 17 Закон України "Про правовий режим воєнного стану", органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут Національної поліції України), службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно пунктів 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський зобов`язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику

розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день суботу і святкові дні.

Вказані вимоги позивачем проігноровані та не виконані. У робочі дні, а саме з 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 05.03.2022 та 09.03.2022 був відсутній на службі без поважних причин.

Під час проведення розслідування, комісією, обставин, що пом`якшують відповідальність позивача не встановлено.

Дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.

Отже, підсумовуючи наведене, вбачається, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння позивача з`ясувала повно та оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння в частині безпідставного не виходу на службу та епізоду порушення Присяги поліцейського кваліфікувала правильно, норми закону визначила як належні, зміст норми права витлумачила відповідно до їх дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила).

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджено 26.05.2022.

Наказом ДПП від 27.05.2022 № 319 "Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення" до лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Наказом ДПП № 838 о/с від 09.06.2022 року позивача звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. У випадку незастосування крайнього заходу до поліцейського, який вчиняв прогули у той час коли необхідно було боронити народ України та виконувати свої поліцейські обов`язки у стані підвищеної готовності, це стало б негативним прикладом для інших поліцейських та могло дати їм привід думати, що вони теж можуть безкарно вчиняти такі дії, які вчинив позивач.

Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним

службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. У спірних правовідносинах службове розслідування було призначено та проведено.

Недоліки в організації службового розслідування, а також нездоланні та непереборні

дефекти у результатах службового розслідування відсутні.

Ознак порушення прав та інтересів заявника у ході службового розслідування матеріали справи не містять.

За правилами ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч. 3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Звідси слідує, що у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме: дисциплінарну комісію та керівника, дискреція кожного з яких є вільною, самостійною і незалежною один від одного (тобто межі дискреції цих суб`єктів дисциплінарного провадження не перетинаються, а вчинені адміністративні волевиявлення не мають безумовно імперативного характеру).

Повноваження керівників поліції з приводу накладення дисциплінарних покарань розмежовані приписами ст. 20 Дисциплінарного статуту, згідно з якою керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських (ч.3 ст.20); інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України (ч.4 ст.20).

Дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського з`ясувала повно, оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння кваліфікувала правильно, норму закону визначила належну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила).

Так, Дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності поліцейського.

Суд зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, дійсно створює загрозу для життя та здоров`я людей, які перебувають на території України.

Разом з тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов`язки не виконує.

Також, суд зазначає, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов`язків, невиході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.

Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб та у межах своїх повноважень, а спірний наказ Департаменту патрульної поліції від 27.05.2022 №319 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним та не підлягає скасуванню.

Суд наголошує, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 09.06.2022 №838о\с про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції; поновити з 10.06.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції; зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час його вимушеного прогулу є похідними.

Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, задоволення позову залежить від скасування наказу від 27.05.2022 №319. Оскільки правомірність похідного залежить від правомірності основного, а похідне не породжує прав і обов`язків без основного, суд зробив висновок про правомірність основної вимоги (правомірність наказу від 27.05.2022 №319).

Отже, оскільки основна вимога не підлягає задоволенню, то й похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією КАС у складі Верховного Суду (постанова від 05 травня 2021 року у справі №160/1505/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2022 року.

СуддяН.А. Полях