Рішення № 10759532, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/1809.08.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В. При секретарі судового засідання Бойко Є.А. , розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел - Транс"

до

третя особаФізичної особи –підприємця Кутейніциной Тетяни Іванівни

Товариство з обмеженою відповідальністю "Великі перегони"

простягнення 23072,00 грн.

Представники сторін: від позивача Ковеленко І.В. –представник за довіреністю; від відповідача

від третьої особиКутейніцина Т.І.;

не з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел-Транс" про стягнення з Фізичної особи –підприємця Кутейніциної Тетяни Іванівни заборгованості на загальну суму 23072 грн., у т.ч. 22400,00–основного боргу, 670,00 грн. –3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати отриманих послуг з перевезення. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що є не належним відповідачем, оскільки послуги з перевезення були замовлені відповідачем на виконання договору доручення укладеного з третьою особою, яка і повинна була розрахуватись за послуги з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.10р. було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ТОВ «Великі перегони».

Однак, представник третьої особи письмових пояснень по суті позовних вимог не надала, явку своїх представників в судове засідання не забезпечила.

Листом від 26.07.10р., суд направив запит до Головного управління статистики, щодо надання відомостей про включення ТОВ «Великі перегони»до ЄДРПОУ із зазначенням юридичної адреси та керівника.

На момент прийняття рішення по справі, відповіді на вищевказаний лист, судом отримано не було.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За заявою позивача від 26.07.10р., розгляд справи було продовжено на 15 днів.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва.

В С Т А Н О В И В:

29.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вел -транс" (перевізник, позивач) та Фізичною особою –підприємцем Кутейніциною Тетяною Іванівною (далі – замовник, відповідач) був укладений разовий договір-заявка на здійснення транспортного перевезення (далі –договір-заявка), відповідно до умов якого замовник просить надати автомобіль, а експедитор підтверджує надання автомобіля для виконання транспортного перевезення.

Договором-заявкою встановлено, що перевізник зобов’язується перевезти обладнання у кількості до 10 тон за маршрутом Латвія Рига-Київ- розмитнення, розвантаження Харьков, Україна. Дата завантаження –30.09.2008 року, дата розвантаження –02.10. –Київ, 03.10.- Харків. Вантажоодержувач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Великі перегони". Вартість перевезення 2800 доларів США по курсу НБУ на день розвантаження протягом 7 днів.

На виконання умов разового договору –заявки позивачем виконані, а відповідачем прийняті послуги з перевезення на загальну суму 15 582,00 грн., що підтверджується актом від 07.10.2008 № 92/а прийому –здачі виконаних робіт, що підписаний та скріплений печаткою позивача та відповідача. Про виконані послуги з перевезення свідчить також міжнародна товарно –транспортна накладна №0107330, копія якої є в матеріалах справи.

Позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру від 07.10.2008 на загальну суму 15582,00 грн.

Відповідач вартість послуг з перевезення не оплатив, що також не заперечується відповідачем під час розгляду справи.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зміст укладеного разового договору-заявки від 29.09.2008 року він містить елементи договору про надання послуг та договору перевезення.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Враховуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивачем як перевізником виконані умови разового договору –заявки в повному обсязі, претензій щодо строку поставка, кількості та якості поставленого товару не було, відповідачем прийняті послуги в повному обсязі, однак не оплачені.

Як зазначає відповідач, він уклав договір від 29.09.2008 на підставі договору доручення від 14.04.2008.

14.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Великі перегони", як замовником (третя особа) та Фізичною особою –підприємцем Кутейніциною Тетяною Іванівною, як експедитором (відповідач) укладено договір –доручення, відповідно до умов якого експедитор буде замовляти автотранспорт, а замовник надавати вантаж для здійснення перевезення, згідно з підписаної між сторонами заявки, в якій відображаються умови перевезення.

Відповідно до п. 3.9 договору доручення експедитор зобов‘язаний за рахунок коштів замовника здійснювати розрахунки з перевізником за виконане перевезення з іншими особами, які надавали необхідні для організації перевезення послуги.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ст. 1007 цивільного кодексу України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Судом не приймаються посилання відповідача на відсутність у нього зобов‘язань щодо сплати коштів за отримані послуги з перевезення у зв‘язку з тим, що він є тільки посередником, оскільки виходячи з умов разового договору –заявки від 29.09.2008, відповідач виступає не в ролі посередника, а в ролі замовника послуг з перевезення.

Крім того, суд відзначає, що договір - заявка від 29.09.2008, укладений між позивачем та відповідачем, ніяких застережень щодо того, що оплату послуг з перевезення здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Великі перегони", сторонами не зазначено.

Також, слід зазначити, що умовами договору доручення передбачено, що саме експедитор здійснює розрахунок за рахунок коштів замовника з перевізником. Не здійснення замовником розрахунків з експедитором по договору доручення не є підставою для відмови експедитора здійснити розрахунок з перевізником.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як замовник послуг з перевезення, повинен здійснити розрахунок з позивачем, як перевізником за послуги, що були надані останнім.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості послуг з перевезення на загальну суму 15 582,00 грн. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав здійснити оплату вартості послуг з перевезення на суму 22 400,00 грн., яку позивач розрахував виходячи з курсу НБУ станом на 28.09.2009 (2800 доларів США *8) та вимагав сплати 3% річних на загальну суму 672,00 грн. Претензія була отримана відповідачем 10.10.2009.

Розглядаючи даний спір, в частині розміру заборгованості, суд не погоджується з розміром основної заборгованості, яку позивач просить стягнути на суму 22400,00 грн., оскільки в матеріалах справи є акт виконаних робіт на загальну суму 15582,00 грн., рахунок фактура на загальну суму 15582,00 грн.

Окрім того, умовами разового договору заявки, сторонами погоджено строк протягом якого повинна була бути здійснена оплата, а саме протягом 7 днів з дня розвантаження ( 07.10.2008 –дата розвантаження + 7 днів =14.10.2008). Тобто у позивача відсутні правові підстави здійснювати розрахунок вартості наданих послуг станом на 28.09.2009.

За таких обставин та з урахуванням строків оплати, що передбачені сторонами в договорі-заявці, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22400 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 15582,00 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 670,00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок 3% річних не надано.

За розрахунком суду розмір 3% річних становить 444,41 грн. (15582,00 грн. *3%*347 (кількість днів прострочки з 15.10.2008 по 27.08.2009(дата претензії) /365).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця Кутейніциної Тетяни Іванівни (03190, м. Київ, вул. Бабушкіна, 29А, кв. 39, код 2080205984 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вел Транс" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 18/20, код 30684363) суму основної заборгованості у розмірі 15582 (п‘ятнадцять тисяч п‘ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 444 (чотириста сорок чотири) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 26 коп. та 163 (сто шістдесят три) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 11.08.10