Рішення № 10759466, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/37510.08.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи-підприємця Вакулюка Костянтина Едуардовича

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1177,75 грн..

                              Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Васильченко І.В. – представник за довіреністю № 39 від 09.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вакулюка Костянтина Едуардовича суми заборгованості у розмірі 1 177,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.10.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 4523 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Предметом договору є строкове платне користування державним нерухомим майном, а саме: приміщення загальною площею 156,52 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул Ломоносова, 33/43 та перебуває на балансі Національного інституту раку.

За твердженням позивача відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, в результаті чого станом на 23.06.2010 у відповідача виникла заборгованість за грудень 2009 року у розмірі 1 040,21 грн.

З посиланням на п. 3.7. Договору позивач зазначає, що відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 98,76 грн.

Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України, ст. 10 Закону України “Про оренди державного та комунального майна” та п.п. 3.6, 3.7. договору просить суд стягнути з відповідача також збитки від інфляції у розмірі 38,78 грн.

Ухвалою суду від 20.07.10 порушено провадження у справі № 40/375 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначений у судовому засіданні на 10.08.10.

У судове засідання 10.08.10 з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача до державного бюджету суму основної заборгованості у розмірі 1 040,21 грн, пеню у розмірі 98,76 грн та збитки від інфляції у розмірі 38,78 грн.

У судове засідання 10.08.10 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/375 від 20.07.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, яке наявне в матеріалах справи, а саме: м. Київ, вул. Декабристів, 9-А, кВ. 82. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.08.10, в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив:

Згідно з укладеним між позивачем і відповідачем договором оренди нерухомого майна № 4523 від 23 жовтня 2009 року, позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно), площею 156,52 кв.м. у підвалі двоповерхової будівлі центрального теплопункту, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, що знаходиться на балансі Національного інституту раку.

У відповідності до п. 2.1 Договору орендар вступає у стокове платне користування Майном у термін, що вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.

Сторони дійшли згоди, що цей Договорі укладено строком на один рік, що діє з 23 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2010 року включно (п.10.1 Договору).

23 жовтня 2009 року сторони підписали акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна загальною площею 156,52 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43.

03.02.2010 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4523/01 про розірвання договору оренди № 45233 від 23.10.2009 та 31.12.2009 підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –квітень 2009р.: 6283,93 грн.

Керуючись п.20, п.32, п.33 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 та Протоколом № 3 від 18.09.09, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем із урахуванням коефіцієнта 0,7 – 4 398,75 грн. без ПДВ за базовий місяць (квітень 2009 року).

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, жовтень 2009 року.

Перерахування здійснюється Орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховуються Орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 5.9. договору сторони домовилися, що Орендар (відповідач) зобов’язаний надавати Орендодавцю (позивачу) інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України) до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. На вимогу орендодавця орендар зобов’язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 5.3. Договору відповідач зобов’язався вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не виконуються договірні зобов’язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, тобто порушуються умови п.п. 3.6., 5.3. Договору та положення ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 1040,21 грн. за грудень 2009 року.

Позивач направив на адресу відповідача лист від 10.03.2010 № 30-05/4240 з вимогою сплатити заборгованість по орендним платежам до державного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена вимога була залишена відповідачем без належного реагування.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором оренди № 4523 від 23.10.09, а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1 040,21 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 98,76 грн, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума збитків від інфляції склала 38,78 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком збитків від інфляції, наданим позивачем в додатках до позовної заяви, тому вимоги щодо стягнення збитків від інфляції в сумі 38,78 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Вакулюка Костянтина Едуардовича (02121 м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 9-А, кв. 82, ідентифікаційний номер 2384219532) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України (одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, банк одержувача – ГУДК в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва – плата за оренду державного майна) суму основної заборгованості у розмірі 1040 грн. (одна тисяча сорок) грн. 21 коп., пеню в розмірі 98 (дев’яноста вісім) грн 76 коп., збитки від інфляції у розмірі 38 (тридцять вісім) грн 78 коп.

3. Стягнути з фізичної особи–підприємця Вакулюка Костянтина Едуардовича (02121, м. Київ, Дарницький район, вул. Декабристів, 9-А, кв. 82, ідентифікаційний номер 2384219532) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України 102 (сто дві) грн 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 11.08.2010р.