Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/31704.08.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/317
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська продовольча група»
доКонцерну «Військторгсервіс»;
Мукачівської філії Концерну «Військторгсервіс»
простягнення 68003,27 грн.
за участю представників сторін: від позивача- Сабараш О.О. від відповідача 1
від відповідача 2- Медецький М.Л.
- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатська продовольча група»(надалі –ТОВ «Закарпатська продовольча група») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Концерну «Військторгсервіс», Мукачівської філії Концерну «Військторгсервіс» про стягнення 54716,21 грн. заборгованості, 6009,79 грн. пені, 4541,46 грн. інфляційних витрат, 2735,81 грн. 5 % річних.
В обґрунтування пред’явлених вимог ТОВ «Закарпатська продовольча група»посилається на неналежне виконання Концерном «Військторгсервіс»своїх грошових зобов’язань за договором поставки товару № 585 від 02.02.2009 р.
Ухвалою від 20.05.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.
У судове засідання 04.08.2010 р. з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні надав суду пояснення у справі та просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвал суду не виконав, про час і місце слухання справи був повідомлений судом належним чином в порядку ст. 87 ГПК України. Ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу на поштову адресу та за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Закарпатська продовольча група»(продавець) та Концерном «Військторгсервіс»Мукачіївська філія (покупець) укладено договір № 585 від 02.02.2009 р. (надалі –Договір), відповідно до якого продавець зобов’язався передати, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити на умовах EXW/франко склад продавця / або DDP (доставка до місця призначення) Правил Інкотермс-2000, товари, продукцію в кількості і асортименті згідно заявки (замовлення) покупця.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 Договору загальна кількість товару по цьому договору визначається кількістю отриманого покупцем товару, згідно товарно-транспортних накладних.
Згідно п. 2 Договору загальна сума договору визначається сумою отриманих покупцем по товарно-транспортним накладним продавця товару та орієнтовано становить 100000 грн.
Так, на виконання умов Договору ТОВ «Закарпатська продовольча група»було здійснено поставку продукції на загальну суму 54716,21 грн., що підтверджується видатковими накладними: № № 64046, 64214 від 05.03.2009 p., № 72733 від 13.03.2009 p., № 73578 від 14.03.2009 р., №№ 7411, 74492, 75938, 75939, 77412, 75940 від 18.03.2009 p., № 77177 від 19.03.2009 p., №№ 728, 1401 від 21.03.2009 p., №№ 2308, 2310, 2309 від 24.03.2009 p., № 3786 від 25.03.2009 р., № 5120 від 26.03.2009 p., № 6461 від 27.03.2009 p., №№ 6677, 6678 від 28.03.2009 p., №№ 8656, 8711 від 31.03.2009 p., № 10136 від 01.04.2009 p., № 6169 від 10.03.2009 p., №№ 7205, 251, 7350 від 18.03.2009 p., № 7761 від 26.03.2009 р.
Відповідно до п. 7 Договору отриманий товар відповідач-2 (покупець) зобов'язався оплатити поставлений товар протягом 20 календарних днів.
Проте, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав своїх грошових зобов’язань належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 54716,21 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, заборгованість покупця перед позивачем у сумі 54716,21 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачами не спростована, а тому підлягає стягненню.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, Договір № 585 від 02.02.2009 р. підписаний зі сторони покупця –начальником Мукачівської філії Концерну «Військторгсервіс»Шинкарюк С.В., що був уповноважений на це довіреністю № 118 від 22.12.2008 р.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
За відсутності згаданих умов, коли склад учасників спору не відповідає ст. 1 ГПК України, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязанннями.
Оскільки Мукачівська філія Концерну «Військторгсервіс»не є юридичною особою, а за її зобов’язаннями відповідає Концерн «Військторгсервіс».
Враховуючи викладене, провадження в справі до Мукачівської філії Концерну «Військторгсервіс»підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 статті 80 ГПК України.
Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 6009,79 грн. пені, 4541,46 грн. інфляційних витрат, 2735,81 грн. 5 % річних.
Відповідно до п. 9 Договору сторони несуть встановлену законом відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань і, крім того, відшкодовують завдані одна одній збитки. У випадку виникнення прострочки в оплаті заборгованості, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми прострочення та 5 % річних від цієї суми. Прострочена заборгованість підлягає сплаті Покупцем з врахуванням індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 6009,79 грн. пені, 4541,46 грн. інфляційних витрат, 2735,81 грн. 5 % річних.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача 1.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Мукачівської філії Концерну «Військторгсервіс».
Позовні вимоги до Концерну «Військторгсервіс»задовольнити повністю.
Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська продовольча група»(89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 4, код 31326993) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 54716,21 грн. основного боргу, 6009,79 грн. пені, 4541,46 грн. інфляційних витрат, 2735,81 грн. 5 % річних, 680,06 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 09.08.2010 р.
Судове рішення № 10759457, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/317. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: