Рішення № 107593813, 28.11.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року №320/9607/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України з вимогою:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Київській області з нарахування ОСОБА_1 відповідно до рішення №011560247 від 08.06.2021 зобов`язань зі сплати штрафу у розмірі 1763,91 грн. та за період з 20.10.2018 по 26.12.2019 пені у розмірі 2288,83 грн., у загальному розмірі санкцій 4052,74 грн.;

- скасувати рішення №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо винесення рішення №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправними, а тому вказане рішення повинно бути скасованим. Зазначив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2022 по справі №320/2337/20, яке набрало законної сили, визнані неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з нарахування ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску за період 2017-2020 років, а також визнанні протиправними та скасовані вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 30.03.2019 №Ф-164805-51на суму 18276,72 грн., від 10.08.2019 №Ф-164805-51 на суму 5508,36 грн., від 05.11.2019 №Ф-164805-51 на суму 17210,97 грн., від 08.02.2020 №Ф-164805-51 на суму11277,20 грн. Зауважив на тому, що вказане, не можуть бути нараховані штрафні та фінансові санкції (штраф та пеня), які є похідними від вимог про сплату єдиного соціального внеску, які є скасованими.

Вказав, що для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, слід зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. Вказав, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства України. Зауважив, що оскільки у інформаційній системі «Податковий блок» наявна інформація, що за позивачем обліковується податковий борг по єдиному соціальному внеску, у зв`язку з чим відповідачем було сформоване оскаржуване рішення та направлене позивачу, для сплати останнім вказаного податкового боргу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець в період з 17.01.2001 по 20.08.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління Державної податкової служби у Київській області винесене рішення №0115602407 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким накладено штраф у розмірі 1763,91 грн. за період з 20.10.2018 по 26.12.2019 та нараховано пеню у розмірі 2288,83 грн., у загальному розмірі санкцій 4052,74 грн.;

Позивач, не погодившись зі спірним рішенням подав скаргу щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0115602407 від 08.06.2021 до Державної податкової служби України.

За результатом розгляду скарги ДПС України рішення від 06.07.2021 №5374/С/99-00-06-02-01-09, яким рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0115602407 від 08.06.2021 залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Вважаючи дії та оскаржуване рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачають положення Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI, в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 2 частини 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону №2464-VI).

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону №2464-VI).

Аналогічні правові норми закріплені в положеннях Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449(далі -Інструкція №449, в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

В підпункті 2 пункті 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Для платників, зазначених у пунктах 1та16частини першої статті 4 Закону, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у пунктах 4-5-1частини першої статті 4 Закону,- календарний квартал.

Згідно з частиною 10статті 25 Закону № 2464-VI та пункту 5 розділу VII Інструкції №449на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду.

Пункт 8 розділу VІ Інструкції №449 передбачає, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином проаналізувавши вказані вище правові норми, суд дійшов висновку, що законодавцем визначено порушення, за вчинення яких до порушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Отже для визначення правильності нарахування штрафу та пені слід встановити факт невиконання платником єдиного внеску обов`язку по сплаті сум внеску, а також розмір недоїмки, на який нараховано штраф та пеню. Належними та допустимими, достатніми доказами несвоєчасної сплати платником (позивачем) сум єдиного внеску є дані інтегрованої картки платника, які внесені до неї контролюючим органом в результаті подання платником звітних документів та сплати єдиного внеску (для нарахування штрафу), а також звіти платника щодо нарахування єдиного внеску (для нарахування пені).

Надаючи правову оцінку рішенню Головного управління ДПС у Київській області №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким до позивача застосовано штраф та нараховано пеню, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець в період з 17.01.2001 по 20.08.2019.

У період з 06.07.2016 по 07.09.2018 позивач перебував у трудових відносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка», дане підтверджується довідкою від 28.02.2020 вих. №13, яка наявна в матеріалах справи.

Також, з 10.09.2018 та на час подачі даного позову до суду, позивач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», що підтверджується довідкою від 27.02.2020 вих. №73-ЗП, яка наявна в матеріалах справи.

Згідно з даними інтегрованих карток платника податків позивача по єдиному соціальному внеску ГУ ДПС у Київській області здійснено наступні нарахування:

-ЄСВ за 2017 рік - 704 грн. х 12 = 8448,00 грн., сума боргу склала 8448,00 грн.;

-ЄСВ за І квартал 2018 (граничний термін сплати 19.04.2018) - 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 10905,18 грн.;

-ЄСВ за II квартал 2018 (граничний термін сплати 19.07.2018) - 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 13362,36 грн.;

-ЄСВ за III квартал 2018 (граничний термін сплати 19.10.2018) - 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 15819,54 грн.;

-ЄСВ за IV квартал 2018 (граничний термін сплати 21.01.2019) - 819,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 18276,72 грн.;

-ЄСВ за І квартал 2019 (граничний термін сплати 19.04.2019) - 918,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 21030,90 грн.;

-ЄСВ за II квартал 2019 (граничний термін сплати 19.07.2019) - 918,06 грн. х 3 = 2457,18 грн., сплачено 0 грн., сума боргу склала 23785,08 грн.

У зв`язку з наявністю в ІКПП позивача за кодом бюджетної класифікації 71040000 заборгованості зі сплати ЄСВ та відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI сформовано наступні вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 30.03.2019 №Ф-164805-51, за якою станом на 30.03.2019 заборгованість по єдиному соціальному внеску у позивача становила 18276,72 грн.

Згідно вимог п.5. розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 №508/26953 зі змінами та доповненнями листом №1953/9/10-36-50-07 від 12.06.2019 до Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надіслано для примусового виконання узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-164805-51/У від 30.03.2019 на суму 18276,72 грн.

Станом на 31.07.2019 за позивачем обліковувалася заборгованість у розмірі 23785,08 грн., відповідно до Закону №2464-VI відповідачем було сформовано і направлено позивачу вимогу від 10.08.2019 №Ф-164805-51 на суму 23785,08 грн. Дане поштове відправлення отримано особисто позивачем 04.09.2019, про що свідчить підпис на корінці поштового відправлення.

Відповідно до частини 7 розділу VI Інструкції №449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу подається до органів державної виконавчої служби тільки на суму зростання.

Таким чином, до Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надіслано для примусового виконання узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-164805-51/У від 10.08.2019 №Ф-164805-51/У, на суму зростання боргу у розмірі 5508,36 грн.

Надалі, у зв`язку із наявністю у позивача заборгованості з єдиного соціального внеску відповідачем сформовані також вимога від 05.11.2019 №Ф-164805-51 на суму 17210,97 грн. (заборгованість станом на 31.10.2019) та вимога від 08.02.2020 №Ф-164805-51, на суму 11277,20 грн. (заборгованість станом на 31.01.2020).

Як вбачається х матеріалів справи, позивачем було сплачено заборгованість по єдиному соціальному внеску, а саме: 29.08.2019 - 2705,77 грн., 12.09.2019 - 849,59 грн., 15.10.2019 - 3018,75 грн., 11.11.2019 - 2883,12 грн., 12.11.2019 - 5508,36 грн., 11.12.2019 - 3 059,00 грн., 26.12.2019 - 5760,49 грн., всього позивачем сплачено 23785,08 грн., відтак борг по єдиному внеску сплачено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Отже, зважаючи на вищенаведене, вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 30.03.2019 №Ф-164805-51, від 10.08.2019 №Ф-164805-51, від 05.11.2019 №Ф-164805-51 вважаються відкликаними.

В подальшому, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0142805105 від 10.12.2019 на загальну суму 11277,20 грн. (у тому числі штрафні санкції у розмірі 2993,113 грн. та пені - 8284,07 грн.).

Отже, дійсною є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2020 №Ф-164805-51, за якою станом на 31.01.2020 заборгованість з єдиного соціального внеску визначена у сумі 11277,20 грн. за рішенням про застосування штрафних санкцій №0142805105 є не сплаченою.

Позивач, вважаючи оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі №320/2337/20, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено:

- визнано неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з нарахування ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску за період 2017-2020 років;

- визнано протиправними та скасовані вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 30.03.2019 №Ф-164805-51на суму 18276,72 грн.; від 10.08.2019 №Ф-164805-51 на суму 5508,36 грн.; від 05.11.2019 №Ф-164805-51 на суму 17210,97 грн.; від 08.02.2020 №Ф-164805-51 на суму11277,20 грн.

У вказаному рішенні, судом встановлено, що позивач у період з 06.07.2016 по 07.09.2018 перебував у трудових відносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка», а з 10.09.2018 та на час подачі даного позову до суду - з Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», де отримував дохід, з якого роботодавцями здійснювались передбачені законодавством відрахування. Дане підтверджується довідками від 28.02.2020 вих. №13 та від 27.02.2020 вих. №73-ЗП, які наявні в матеріалах справи.

Судом ураховується факти відсутності у позивача за вказаний період доходу від підприємницької діяльності, як фізичної особи-підприємця, та отримання заробітної плати, як найманим працівником. База нарахування єдиного внеску у період за який була нарахована заборгованість була не нижчою, ніж мінімальна заробітна плата. Таким чином, єдиний внесок за вказаний період щодо позивача було сплачено його роботодавцем у відповідності до вимог Закону №2464-VI.

При цьому Законом №2464-VI не визначено підстав та порядку нарахування єдиного внеску при одночасному перебуванні особи на обліку в якості фізичної особи-підприємця та виконанні ним трудових обов`язків, як найманого працівника.

Суд наголошує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, в розумінні Закону №2464-VI, позивач у період за який нарахована заборгованість по єдиному соціальному внеску була застрахованою особою, і єдиний внесок за нього нараховувався та сплачувався роботодавцем в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем, як фізичною особою-підприємцем, за відсутності доказів отримання ним доходу внаслідок здійснення підприємницької діяльності.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання позивачем у період з 2017 року по ІІ квартал 2019 року доходу внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності, відтак, позивачу, як фізичній особі-підприємцю, неправомірно нараховано єдиний внесок за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Однією із ознак обов`язковості судового рішення є надання встановленим ним обставинам приюдиційного значення.

Так, згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення не враховано висновки викладенні у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі №320/2337/20, а тому суд дійшов висновку про протиправні дії Головного управління ДПС у Київській області при винесенні рішення №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Отже, оскільки відповідач протиправно виніс оскаржуване рішення, суд вважає, що позовна вимога про скасування рішення №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, незаконними своїми діями відповідач нараховує позивачу заборгованість, мотивуючи свої вимоги даними інтегрованої карти платника податків, тому суд вважає, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II ПК України, наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі - Порядок № 610).

Пунктом 1 Розділу III Порядку № 610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ITC) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41,2 статті 41 Кодексу.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (надалі - Порядок № 5),

У Порядку №5 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Відповідно до п. 1 ч. 4 розділу V Порядку №5, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Як вбачається із зазначеного, податковий орган зобов`язаний привести у відповідність відомості в ІКП шляхом коригування даних у разі прийняття рішення суду по суті.

Як вже встановлено судом, позивач скасовував вимоги про сплату боргу з ЄСВ, про що свідчить долучене до матеріалів справи судове рішення, проте через відсутність коригування записів в ІКП, відповідач виносить протиправні рішення, що змушує знову позивача звертатись до суду.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в ІКП податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція вже висловлена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 у справі №825/3211/15-а.

Суд наголошує, що відображенням в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов`язання (в т. ч. нарахування пені, штрафних санкцій) на підставі рішення, що вважається скасованим, порушуються права платника податків.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо зобов`язання ГУ ДПС у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки (штрафи та пеню) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до вимог частини статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2211350988 від 27.07.2021, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з нарахування ОСОБА_1 відповідно до рішення №011560247 від 08.06.2021 зобов`язань зі сплати штрафу у розмірі 1763,91 грн. та за період з 20.10.2018 по 26.12.2019 пені у розмірі 2288,83 грн., у загальному розмірі санкцій 4052,74 грн.

3. Скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №011560247 від 08.06.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки (штрафів та пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням висновків суду.

5. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.