Рішення № 10759381, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/28405.08.10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинський маслосирзавод» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Центр»

простягнення 22221,96 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Кучма С.В. (довіреність від 02.06.2010 року)

від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство обмеженою відповідальністю «Тульчинський маслосирзавод»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр»заборгованості за договором №222/09-Г від 29.01.2009 року в розмірі 22221,96 грн. (у тому числі 19766,83 грн. основного боргу; 1917,37 грн. інфляційних втрат; 537,76 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач не повернув надмірно сплачені кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року порушено провадження у справі №23/284 та призначено її розгляд на 10.06.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір на поставку природного газу №222/09-Г від 29.01.2009 року, відповідно до якого Відповідач зобов'язався поставляти природний газ, а Позивач - прийняти та оплатити його вартість.

Пунктом 4.1 договору №222/09-Г від 29.01.2009 року сторони погодили, що ціна природного газу становить 2020,52 грн. за 1404,05 куб. м газу, крім того послуга з газопостачання, яка оговорюється щомісяця за додатковою угодою. Зазначена ціна є динамічною. Згідно пункту 4.5 договору №222/09-Г від 29.01.2009 року кінцева вартість газу визначається згідно підписаного двома сторонами розрахунку за фактично спожитий природний газ.

Відповідно до пункту 4.6 договору №222/09-Г від 29.01.2009 року оплата за природний газ здійснюється на умовах стовідсоткової попередньої оплати.

На виконання договору №222/09-Г від 29.01.2009 року Позивачем було перераховано Відповідачу авансовий платіж у розмірі 1039 680 грн. (належним чином завірені копії платіжних доручень наявні у матеріалах справи).

Відповідно до актів прийому-передачі №03002/02-09 від 27.02.209 року, №00052/01-09 від 02.02.2009 року, №05204/04-09 від 31.03.2009 року, №05205/04-09 від 30.04.2009 року, №07301/04-09 від 29.05.2009 року Відповідач поставив Позивачу природний газ на суму 1019913,17 гривень.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №222/09-Г від 29.01.2009 року за становить 19766,83 гривень.

Згідно частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи свідчать, що Позивач 10.12.2009 року надсилав на адресу Відповідача вимогу про повернення грошових коштів в сумі 19766,83 грн. на яку Відповідач не надав відповіді та не повернув кошти у повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надлишково сплачені кошти не повернув, таким чином вимога про стягнення 19766,83 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України. Оскільки договором не встановлені грошові зобов’язання для Відповідача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинський маслосирзавод»до товариства з обмеженою відповідальністю «Центр»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр»(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10, ідентифікаційний код 31469384) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинський маслосирзавод»(23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Полковника Ганжи, 16 ; ідентифікаційний код 34465052) 19766,83 грн. (дев’ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 83 копійки) основного боргу; 197,66 грн. (сто дев’яносто сім гривень 66 копійок) державного мита та 209,92 грн. (двісті дев’ять гривень 92 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 09.08.2010 року.