Рішення № 10759107, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/3305.08.10 За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства «Укрімпекс»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Міністерство фінансів України

2. Головне управління Державного казначейства України в м. Києві

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники:

від позивача: Купельський О.М. (довіреність від 21.01.2010р.)

від відповідача: не з’явились

від третьої особи-1: Наталич А.А. (довіреність від 02.07.2008р.)

від третьої особи-2: Шуткевич А.О. (довіреність від 07.07.2010р.)

В судовому засіданні присутній старший прокурор відділу Прокуратури м. Києва Морозов В.Ю.

В судовому засіданні 5 серпня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

ДПІ в Шевченківському районі м. Києва (надалі –позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Укрімпекс»(надалі –відповідач) заборгованості у сумі 17869537,71 грн. за кредитом, залученим під державні гарантії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки не виконав, повернення коштів в термін відповідно Договору не забезпечив та не сплатив проценти за користування коштами.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Розгляд справи неодноразово відкладався через невиконання сторонами вимог ухвал суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.1999р. між Міністерством фінансів України та АТ «Укрімпекс»було укладено угоду про реструктурування.

Пунктом 1.2 вказаної угоди встановлено, що позика –це грошові кошти в сумі 8264188,00 грн., які станом на 01.04.1999р. становлять заборгованість АТ «Укрімпекс»перед Державним бюджетом, що виникла внаслідок невиконання зобов’язань по поверненню кредиту, залученого згідно з умовами Кредитної угоди від 16.02.1994р. №02/47-95 для закупівлі другої партії дитячого харчування.

Пунктом 3.2. встановлено, що відповідач зобов’язується погасити позику та сплатити відсотки на протязі трьох років з дня підписання цієї угоди згідно з графіком платежів шляхом перерахування належної суми на рахунок Головного управління Державного казначейства України.

Графіком платежів встановлено кінцевий термін погашення заборгованості –01.05.2002р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України юридичні особи у разі за невиконання зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії несуть відповідальність у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

При співвідношенні частини 2 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.200 року №2181 та частини 4 статті 17 Бюджетного кодексу України слід виходити з того, що Бюджетний кодекс України прийнятий згідно Закону України від 21.06.2001 року №2542-111 тобто, пізніше ніж Закон України від 21.12.2000 року.

На підставі цього при розгляді справ про стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії застосовуються положення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в межах, що не суперечать Бюджетному кодексу України.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення відносяться податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Постановою Кабінету Міністрів від 14.02.1995р. №1002 „Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" із змінами та доповненнями, а саме п. 2 передбачено, що органи державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечують за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

На підставі вищезазначеної Постанови КМУ, Міністерством фінансів України було прийнято наказ №88 від 30.04.2003 року „Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 року №247/1272.

Відповідно до п. 2 даного Порядку у разі невідшкодування позичальником витрат державного бюджету у місячний термін державної податкової інспекції відповідно до подання за формою (додаток №2) територіальних органів Державного казначейства, оформлених відповідно до інформації Головного управління Державного казначейства, стягують з боржника у безспірному порядку повну суму нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Згідно стаття 17 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України в особі Міністра фінансів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно у межах повноважень, встановлених відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших суб'єктів. Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань, належать до платежів по боргу.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, вказаним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України без згоди юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду та господарського суду.

Заборгованість та пеня відповідача перед державним бюджетом в розмірі суми, пред’явленої до стягування (станом на день звернення позивача з даним позовом до суду), підтверджується довідкою Головного управління Державного казначейства України в м. Києві №05-04/993-8938 від 04.08.2010р. та довідкою, доданою Міністерством фінансів до відзиву на позов (містяться в матеріалах справи).

Враховуючи викладене, податковим органам надано право звернення до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитам що надавались під гарантії Уряду України. За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у сумі 25736,00 грн. (25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрімпекс»(ідентифікаційний код 00027269, адреса: 01601, м. Київ, вул. Воровського 22) на користь Державного бюджету (рахунок №31130402128021 в ОПРЕУ Державного казначейства України, код банку 820172, ідентифікаційний код 20055032, код бюджетної класифікації 00261200, символ звітності 402) 8070058.40 грн. (вісім мільйонів сімдесят тисяч п’ятдесят вісім гривень 40 копійок) грн. та на користь Державного бюджету (рахунок №31114105701028 в ОПРЕУ Державного казначейства України, код банку 820172, ідентифікаційний код 20055032, код бюджетної класифікації 21081000, символ звітності 105) 9799479,31 грн. (дев’ять мільйонів сімсот дев’яносто дев’ять тисяч чотириста сімдесят дев’ять гривень 31 копійку).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрімпекс»(ідентифікаційний код 00027269, адреса: 01601, м. Київ, вул. Воровського 22) (ідентифікаційний код 20005459, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77) на користь державного бюджету (рахунок 31110095700011, одержувач УДК Шевченківського району м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) державне мито в розмірі 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень) грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрімпекс»(ідентифікаційний код 00027269, адреса: 01601, м. Київ, вул. Воровського 22) на користь державного бюджету (рахунок 31218264700001, ідент. код 24262621, одержувач ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код платежу 22050003) 236,00 (двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 06.08.2010р.