Ухвала суду № 107591017, 30.11.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/10632/21

провадження 2-во/201/87/22

УХВАЛА

30 листопада 2022 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» 19 жовтня 2021 року звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року у справі було закрито провадження.

Представник відповідача ОСОБА_1 25 листопада 2022 року звернувся до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним виправити описку допущену в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року в абз. 13-16 та резолютивній частині, а саме: замість «Крім того, сторона позивача ставить питання про повернення сплаченого при подачі позову судового збору, тобто відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України сторона позивача ставить питання про відшкодування судових витрат.

Згідно статті 142 «Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду» 1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. 2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. 3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. 4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат. 5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. 6. У випадках, встановлених частинами третьою ? п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Вказане передбачено і ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Суд вважає вказане обґрунтованим і основаним на законі, а тому можливим стягнення, повернення на користь позивача 50% понесених ним витрат на судовий збір від суми 12 718 грн. 22 коп. 6 359 грн. 11 коп., оскільки вказане знайшло своє документальне підтвердження і докази про це є в матеріалах справи.» зазначити вірно: «Крім того, сторона позивача ставить питання про повернення сплаченого при подачі позову судового збору, тобто відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Вказане передбачено п. 5) ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження судом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях».

Суд вважає вказане обґрунтованим і основаним на законі, а тому можливим повернення на користь позивача понесених ним витрат на судовий збір у розмірі 12 718 грн. 22 коп., оскільки вказане знайшло своє документальне підтвердження і докази про це є в матеріалах справи» та замість «Провадження по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Повернути позивачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 6 359 грн. 11 коп. (50% від 12 718 грн.22 коп.), який сплачений при подачі позову за платіжним дорученням № ІНВ91В3RAS від 21 вересня 2021 року», зазначити вірно «Провадження по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п.2 ч. 1 ст.255ЦПК України закрити.

Повернути позивачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 12 718 грн. 22 коп., який сплачений при подачі позову за платіжним дорученням № ІНВ91В3RAS від 21 вересня 2021 року», оскільки останнє підтверджується матеріалами справи та заявленою заявою, тому у зазначеній ухвалі суду від 31 жовтня 2022 року по цій справі дійсно було допущено описку стосовно зазначеного та заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 261, 269 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Виправити описку допущену в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2022 року в абз. 13-16 та резолютивній частині, а саме: замість «Крім того, сторона позивача ставить питання про повернення сплаченого при подачі позову судового збору, тобто відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України сторона позивача ставить питання про відшкодування судових витрат.

Згідно статті 142 «Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду» 1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. 2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. 3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. 4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат. 5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. 6. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Вказане передбачено і ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Суд вважає вказане обґрунтованим і основаним на законі, а тому можливим стягнення, повернення на користь позивача 50% понесених ним витрат на судовий збір від суми 12 718 грн. 22 коп. 6 359 грн. 11 коп., оскільки вказане знайшло своє документальне підтвердження і докази про це є в матеріалах справи.» зазначити вірно: «Крім того, сторона позивача ставить питання про повернення сплаченого при подачі позову судового збору, тобто відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Вказане передбачено п. 5) ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження судом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях».

Суд вважає вказане обґрунтованим і основаним на законі, а тому можливим повернення на користь позивача понесених ним витрат на судовий збір у розмірі 12 718 грн. 22 коп., оскільки вказане знайшло своє документальне підтвердження і докази про це є в матеріалах справи» та замість «Провадження по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Повернути позивачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 6 359 грн. 11 коп. (50% від 12 718 грн.22 коп.), який сплачений при подачі позову за платіжним дорученням № ІНВ91В3RAS від 21 вересня 2021 року», зазначити вірно «Провадження по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити.

Повернути позивачу Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету судовий збір у розмірі 12 718 грн. 22 коп., який сплачений при подачі позову за платіжним дорученням № ІНВ91В3RAS від 21 вересня 2021 року».

Ухвала набрала законної сили 30 листопада 2022 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя