Рішення № 10759016, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/21604.08.10 За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого

органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

До           Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-

реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне

товариство “Україна-реставрація” (відповідач -1)

Української спеціальної науково –реставраційної проектно-

будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»

(відповідач -2)

Про           стягнення 4270 300 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від прокуратури Некрасов О.М. –посвідчення №259 від 08.12.2009р.

від позивача не з»явився

від відповідача-1 Медведєва К.С. –по дов. №б/н від 12.04.2010р.

від відповідача -2 Амірова Ю.В. –по дов. №б/н від 15.01.2009р.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.07.2010р. оголошувалась перерва до 04.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного правління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна - реставрація” та Української спеціальної науково –реставраційної проектно- будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»4270 300 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції по договору № 728 від 15.08.2006р. та додаткової угоди №2 від 25.02.2008р. до договору від 15.08.2006р. №728.

Відповідачем 16.06.2010р. через відділ діловодство Господарського суду міста Києва подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник прокуратури протии задоволення данного клопотання заперечував.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку представника прокуратури суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Справою адміністративної юрисдикції може бути такий, переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (декількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб’єкта. У випадку, якщо суб’єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції відносно іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Суб’єкт (особа) за нормами Кодексу адміністративного судочинства України вважається суб’єктом владних повноважень лише тоді, коли він у конкретних правових відносинах, у яких виник спір, здійснює владні управлінські функції (владно керує поведінкою інших суб’єктів, а ці суб’єкти підкоряються вимогам та приписам такого владного суб’єкта). У випадку, якщо суб’єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (відносно іншого суб’єкта, який є учасником спору), такий суб’єкт не знаходиться “при здійсненні владних управлінських функцій”, та має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб’єкта владних повноважень.

Даний висновок підтверджується також листом Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005.

Як вбачається позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу який виник внаслідок неналежного виконання договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 1111 від 13.12.2007. Отже, між позивачем та відповідачем виник спір у цивільних (господарських) відносинах стосовно реалізації позивачем свого цивільного (господарського) права на отримання передбаченого договором внеску.

Дані відносини не засновані на владному підпорядкуванні відповідача позивачу, у даних відносинах позивач не здійснює владних управлінських функцій відносно відповідача.

За вказаних обставин Господарський суд міста Києва вважає, що спірні відносини є цивільними (господарськими) та регулюються цивільним (господарським) законодавством, оскільки засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності позивача і відповідача. Спір у даних приватних цивільних (господарських) відносинах повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства в порядку підвідомчості та підсудності встановлених Цивільним чи Господарським процесуальними кодексами України.

Даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, тому подану позивачем позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник прокуратури в судовому засіданні 28.07.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від прокуратури міста Києва надійшла заява про уточнення найменування відповідача -1, а саме зазначено найменування відповідача -1 Акціонерне товариство закритого типу “Спеціальне науково - реставраційне проектно-будівельно - виробниче акціонерне товариство “Україна –реставрація». Крім того, відповідно до даної заяви прокуратура просить стягнути основний борг солідарно з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна - реставрація” та Української спеціальної науково –реставраційної проектно- будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»в розмірі 4270 300 грн.

Представник позивача в судове засідання не з»явився. Заяв, клопотань від позивача на адресу суду не надходило.

Відповідач -1 у письмовому відзиві на позов проти позову заперечує з наступних підстав.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»встановлено, що суб»єкти господарської діляьності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно- транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів до 01 січня 2012 року.

Підставою для відстрочення таких платежів та відрахувань є письмова заява суб»єкта господарської діяльності, що здійснює житлове будівництво, до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань. Заява має містити інформацію про суму і термін відстрочення сплати відповідних платежів та відрахувань. Термін відстрочення не може перевищувати термін дії цієї статті.

Таким чином, частиною 5 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»передбачено право відповідача -1 на зміну строків внесення пайового внеску в односторонньому порядку за умови подання відповідно заяви.

Враховуючи викладене та керуючись правом, наданим частиною 5 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» відповідач -1 надіслав на адресу позивача по справі заяву за №28 від 05.02.2009р. з проханням відстрочити сплату пайових внесків на створення інженерно –транспортної інфраструктури м. Києва до 01.12.2012р.

За таких обставин, на думку відповідача -1, з моменту поданння такої заяви були змінені положення договору №728 від 15.08.2006р. щодо строків оплати пайового внеску, а тому підстави вважати права позивача порушеними відсутні.

Крім того, в обгрунтування своїх заперечень відповідач -1 посилається на те, що відповідно до ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову»до пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва будинків житлового фонду соціального призначення та доступу житла.

Пунктом 1 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури м. Києва, затверженного рішенням Київської міської ради від 14.05.2010р. №793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010рік»передбачено, що пайова участь не сплачується забудовниками (інвесторами), які здійснюють будівництво (реконструкцію) будь –яких об»єктів на замовлення виконавчого органу Київради (Київської мсіької державної адміністрації) та /або органів місцевого самоврядування та/або органів державної влади за кошти державного та/або міського та/або районних у м. Києві бюджетів; будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районою у м. Києві державною адміністрацією, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, державних підприємств, організацій, установ тощо.

Відповідач -1 здійснив будівництво житла соціального призначення на замовлення Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської адміністрації за кошти державного бюджету, на підставі інвестиційного договору №24/2 від 24.11.2006р. та здійснив передачу 20 квартир у будинку 6 по вул. Бориспільська в Дарницькому районі м. Києва, що підтверджується актом №19 від 29.12.2006р. та актом №5 від 15.05.2007р.

Крім того, відповідач -1 передав Міністерству України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 27 квартир у будинку №6 по вул. Бориспільська в Дарницькому районі м. Києва, на підставі договору про пайову участь №21-5/510 від 27.10.2008р. та договору про пайову участь №21-5/149 від 27.10.2008р., що підтверджується актом №28 від 01.06.2009р. та актом №29 від 01.06.2009р.

З огляду на викладене відповідач -1 вважає, що позивачем порушено вимоги частини 5 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи та розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», оскільки не надано відстрочку на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури міста та не зменшено суму пайового внеску на вартість збудованих зовнішніх інженерних мереж та не враховано передачу Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого орагну Київради (Київської міської державної адміністрації) 11 квартир та не враховано передачу виконавчому органу Київради 47 квартир.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні 04.08.2010р. надав письмовий відзив на позов в якму проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про планування і забудову територій»якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів поза межами його земельної ділянки, величина пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Побудовані замовником інженерні мережі або об'єкти передаються на баланс відповідним підприємствам з їх утримання.

Згідно пункту 1 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.05.2010 року, № 793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік»(далі - Порядок), при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документи, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.

Крім того, пайову участь не сплачують забудовники (інвестори), які здійснюють (п. 1 Порядку):

1) будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та/або органів місцевого самоврядування та/або органів державної влади за кошти державного та/або міського та/або районних у м. Києві бюджетів;

2) будівництво житла для соціально незахищених категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, державних підприємств, організацій, установ тощо;

3) будівництво об'єктів інженерного забезпечення, енергозбереження та енергопостачання: насосних станцій та теплових мереж, бойлерних, котелень, трансформаторних підстанцій, РП, ПС, ГРИ, ЛЕП тощо.

АТЗТ «Україна-Реставрація», яке виконувало функції забудовника зазначеного будинку, за рахунок власних коштів побудувало інженерні мережі поза межами земельної ділянки, на якій розташований зазначений житловий будинок, а саме: здійснило реконструкцію камери на каналізаційній перемичці по проспекту Бажана; здійснило прокладку труб водопостачання та пожежогасіння від вул. Кронштадської до НС «Південний водопарк»; здійснило перекладку трубопроводу від ТК-416 до ТК-416/1 орієнтовною довжиною 45 м та відновлено трубопровід від ТК-416/2 до житлового будинку по вул. Вересневій, 9, включаючи підвальне приміщення будинку; здійснило будівництво проводу БСМ розподільчої фідерної лінії від будинку по вул. Вересневій, 5; здійснило будівництво мереж зовнішнього освітлення по вул. Бориспільській, 6; виконало роботи по електропостачанню; здійснило виконання робіт по перенесенню газово - розподільного пункту (ГРП-21).

Загальна вартість виконаних АТЗТ «Україна - Реставрація»робіт по будівництву інженерних мереж поза межами земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок по вул. Бориспільській, 6, становить 6 637 385,62

Також на замовлення Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської адміністрації за кошти державного бюджету АТЗТ «Україна - Реставрація»здійснило будівництво житла соціального призначення та передало 20 квартир у будинку 6 по вул. Бориспільська в Дарницькому районі м. Києва.

Крім того, АТЗТ «Україна - Реставрація»передало Міністерству України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 27 квартир у будинку 6 по вул. Бориспільська в Дарницькому районі м. Києва, на підставі договору про пайову участь № 21-5/150 від 27.10.2008 р. та договору про пайову участь № 21-5/149 від 27.10.2008 р., що підтверджується Актом № 28 від 01.06.2009 р. та Актом № 29 від 01.06.2009 р.

Позивач викладені обставини не врахував та помилково здійснив нарахування заборгованості з пайових внесків з будівництва будинку №6 по вул. Бориспільській в м. Києві.

Крім того, відповідач -2 в обгрунтування своїх заперечень посилається на частини 5 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи та розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», відповідно до якої відповідачі мають право на відстрочку на сплату пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури міста.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідачів, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

15.08.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та Українською спеціальною науково –реставраційною проектно –будівельно – виробничою корпорацією «Укрреставрація»укладений договір №728 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору його предметом є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв’язку із будівництвом житлового будинку (загальна площа квартир –10925, 60 кв. м.) з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею –2475,00 кв. м.( в тому числі офіси –1106,00 кв.м., аптека –340,00 кв.м., поштове відділення –171,00 кв.м., магазин –858, 00 кв.м.) на вул. Бориспільській, 6 у Дарницькому районі м. Києва.

Згідно п. 1.2. договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунком 1, 2, 3 та 4 становить 1765 450 грн.

Відповідно до п. 2.1.1 договору відповідач -2 зобов’язався перерахувати пайовий внесок у сумі 1 765 450 грн.(без ПДВ) в термін з вересня 2006 року по травень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджений рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

25 лютого 2008 року між Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, Українською спеціальною науково –реставраційною проектно –будівельно –виробничою корпорацією «Укрреставрація»(забудовник -1) та Акціонерним товариством закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” (забудовник -2) була укладена додаткова угода №2 до договору №728 від 15 серпня 2006 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди сторони погодили, що сплату пайового внеску по договору №728 від 15.08.2006р. здійснюють забудовник -1 та забудовник -2.

Пунктом 6 додаткової угоди до договору встановлено, що забудовники відповідно до п. 3 та п.4 цієї угоди перераховують заборгованість у сумі 335980 грн. (без ПДВ) у строк до 28.02.2008р. та додаткові пайові внески у сумі 2178460 грн. (без ПДВ) у строк з березня 2008 року по серпень 2008 року включно, рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюжжету .

Однак, відповідачі в порушення умов договору з урахуванням умов додаткової угоди №2 пайовий внесок не внесли, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 4270 300 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4270 300 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача- 1 викладені в письмовому відзиві та представником в судовому засіданні судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач -1 доказів внесення змін в договір №728 від 15.08.2006р. з урахуванням умов додаткової угоди №2 від 25.02.2008р. в частині зменшення пайового внеску на створення соціально та інженерно –транспортної інфраструктури м. Києва на вартість збудованих зовнішніх інженерних мереж та переданих Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 11 квартир та переданих виконавчому органу Київради 47 квартир суду не надав.

Посилання відповідачів на пункт 1 Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно –транспортної інфраструктури м. Києва, який затвержений рішенням Київської міської ради від 14.05.2010р. №793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010рік» є безпідставним, оскільки в період укладення договору №728 та додаткової угоди №2 доданого договору дане рішення Київської мсіької ради не діяло, а були чинними інші рішення Київської міської, що зазначені в преамбулі договору та додаткової угоди.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідачів на п.5 ч. 3 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»як на право відповідача -1 змінювати умови договору в одностороньому порядку, оскільки даним пунктом встановлено, що суб»єкти господарської діляьності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно- транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів на внесків до цільових фондів місцевих бюджетів до 01 січня 2012 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на вимогах чинного законодаства, є обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процессуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” (м. Київ, Контрактова площа, 4, код 21616277), Української спеціальної науково –реставраційної проектно –будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»(м. Київ, Контрактова площа, 4, код 14358900) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 04633423) 4270300 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету –МФО 820019, код ЄДПРОУ 24262621, р/р 31517932700001 в ГУ ДКУ у м. Києві.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” (м. Київ, Контрактова площа, 4, код 21616277), Української спеціальної науково –реставраційної проектно –будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»(м. Київ, Контрактова площа, 4, код 14358900) в доход Державного бюджету України 25500 грн. державного мита.

Стягнути солідарно з Акціонерного товариства закритого типу “Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство “Україна-реставрація” (м. Київ, Контрактова площа, 4, код 21616277), Української спеціальної науково – реставраційної проектно –будівельно –виробничої корпорації «Укрреставрація»(м. Київ, Контрактова площа, 4, код 14358900) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

06.08.2010р.