Рішення № 107589100, 22.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13183/21

провадження № 2-а/753/17/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Ганіної М.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції, третя особа - поліцейський 3-ї роти 1-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП сержант поліції Малахов Олександр Ігорович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2021 року ОСОБА_1 , шляхом формування документів в системі «Електронний суд», звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до поліцейського 3-ї роти 1-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП сержанта поліції Малахова Олександра Ігоровича, в якому просить: визнати дії поліцейського 3-ї роти 1-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП сержанта поліції Малахова О.І. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров`я населення серії ЕГА №330324 винесену за ч.2 ст.44-3 КУпАП, а справу закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки при складенні постанови відповідачем не надані жодні докази вчинення правопорушення, а розгляд справи інспектором поліції проводився з порушенням процесуальних норм.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 липня 2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В. (фактично передано судді 5 липня 2021 року).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року позов залишено без руху для усунення недоліків.

1 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій також просив замінити первісного відповідача поліцейського 3-ї роти 1-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП сержанта поліції Малахова Олександра Ігоровича на належного відповідача - Департамент патрульної поліції, а також подав уточнену позовну заяву, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в галузі охорони праці і здоров`я населення серії ЕГА №330324 винесену за ч.2 ст.44-3 КУпАП, а справу закрити.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 4 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом. Ухвалено розглядати справу за правилами ст. 286 КАС України з повідомленням учасників справи, призначено у справі судове засідання на 22 листопада 2021 року.

16 листопада 2022 року до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву.

Свої заперечення проти позову Департамент обґрунтовує тим, що реалізуючи покладені на патрульну поліцію повноваження щодо припинення порушення громадського порядку, поліцейський встановив особу позивача, враховуючи встановлені Постановою КМУ № 1236 обмеження, повідомив йому про правопорушення, про норми, які позивач порушив, в результаті чого, ґрунтуючись на доказах, що свідчать про порушення карантинних обмежень та керуючись внутрішнім переконанням, виніс постанову за частиною другою статті 44-3 КУпАП, яка оформлена відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Також Департамент наголошує, що постанова винесена уповноваженою особою, під час її винесення була дотримана процедура розгляду справи та права позивача.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 25 червня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Малаховим О.І. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 330324, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 44-3 КУпАП, за те, що 25 червня 2021 року у місті Києві по вул. Луговій, 19 він перебував у рейсовому автобусі 102 без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски під час дії карантину, що закриває ніс та рот.

У зв`язку з зазначеним, на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З 12 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року на усій території України встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641 та від 9 грудня 2020 року № 1236.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 6 листопада 2020 року, статтю 44-3 КУпАП доповнено частиною другою.

Відповідно до частини другої статті 44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 25 червня 2021 року у місті Києві по вул. Луговій, 19 під час дії карантину перебував у рейсовому автобусі 102 без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски, що закриває ніс та рот.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З викладеного вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Тобто, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.

При цьому, стаття 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/855/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Не додано Департаментом будь-яких доказів вчинення позивачем порушення, вказаного в оскаржувані постанові, також і в порядку надання відзиву на позов.

Посилання ж на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Враховуючи, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем дійсно було вчинене адміністративне правопорушення внаслідок недотримання карантинних обмежень.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 44-3 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції .

Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 330324 від 25 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 44-3 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646), витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 листопада 2022 року.

Суддя О.В. Якусик