Рішення № 107588986, 18.07.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25741/21

Провадження № 2/752/3793/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач у період з 01.05.2015 по 01.02.2021 надавав послуги по будинку АДРЕСА_1 , який ввійшов до державного житлового фонду, віднесений до комунальної власності територіальної громади м. Києва, переданий до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та обліковується на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позивач щомісяця виконував по будинку комплекс робіт.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наймачами неприватизованої квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться у будинку за вказаною адресою. На ім`я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок. Власники, наймачі квартир, які володіють та користуються житловими квартирами та фактично отримують житлово-комунальні послуги зобов`язані укласти договір про надання йому житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договір по цій квартирі відповідачами, як наймачами квартири, не укладено.

Позивач звернув увагу суду, що належним чином оформлені акти-претензії від мешканців будинку, розташованого за зазначеною вище адресою про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі не надходили. Протоколи рішень зборів співвласників будинку про відмову від послуг позивача про визначення управителя та повідомлення про укладений договір про надання послуг управління багатоквартирним будинком, договір з енергопостачальною організацією на послуги з електропостачання до позивача не надходили.

Відповідачі споживають послуги з утримання будинку та прибудинкової території, про що отримують від позивача щомісяця рахунки на оплату послуг, але не сплачують за фактично отримані послуги. Позивач неодноразово нагадував відповідачам про необхідність оплатити заборгованість за послуги, розмір якої постійно зазначається у щомісячних рахунках - повідомленнях на оплату послуг та направляв претензії, але відповідачі борг не сплатили. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за спожиті послуги в розмірі 23205,29 гривень. Так як відповідачі прострочили виконання зобов`язання, вони зобов`язані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України також сплатити інфляційні втрати у розмірі 3653,20 грн. та 3% річних у розмірі 1324,91 грн.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» просило суд стягнути з відповідачів на їх користь зазначену вище заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а також судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 2 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 119-120).

Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.

В судове засідання представник позивача не прибув, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про час і місце розгляду справи повідомлене належним чином (а.с. 137), про причини неявки представника суд не повідомило.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали. Судові повістки, які була направлені на адресу реєстрації відповідачів, повернута до суду з відміткою відділу зв`язку, що адресати відсутні за вказаною адресою (а.с. 138-141).

Відповідач ОСОБА_1 направила до суду заяву, в якій просить застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до довідок Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА про реєстрацію місця проживання особи від 2 листопада 2021 року (а.с. 115-118), до інформаційних довідок Управління житлово-комунального господарства від 18 серпня 2021 року № 100/02-613 (а.с. 18) та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 26 лютого 2021 року № 02/01/05-48 (а.с. 19), в квартирі АДРЕСА_3 , загальною площею 58,70 кв. м, яка станом на 12 серпня 2021 року не приватизована, зареєстровані відповідачі, а тому вони є фактичними споживачами послуг, які надає позивач. Наймачем особового рахунку № НОМЕР_1 за вказаною адресою є ОСОБА_1 (а.с.19).

Наявними в матеріалах справи нормативно-правовими та розпорядчими актами Київської міської ради підтверджується, що будинок АДРЕСА_4 віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва та переданий до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

Рішенням Голосіївського районної в місті Києві ради 41 сесії V скликання від 19 жовтня 2010 року №41/10 було передано майно територіальної громади Голосіївського району міста Києва з балансу Голосіївської районної в місті Києві ради на баланс КП ««Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» 31 жовтня 2010 року й відповідно до акту прийому-передачі від 29 жовтня 2010 року було передано, зокрема, будинок, який знаходиться за по АДРЕСА_4 (а.с.21).

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» перейменовано в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (а.с.22-23).

З 01.05.2015 р. КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», як балансоутримувач, приступило до управління і здійснювало функції з утримання й обслуговування та безпосереднього виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , в тому числі і у будинку АДРЕСА_5 .

Тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджувалися розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 30.04.2015 № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та розпорядженням виконавчого органу КМДА від 06.06.2017 № 668 (а.с. 24, 26).

Факт надання позивачем житлово-комунальних послуг, які споживалися у процесі експлуатації та використання квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному будинку, а також вихідні дані для визначення і розрахунку їх вартості підтверджується матеріалами справи, де, серед іншого, містяться договори про надання послуг і виконання робіт з додатковими угодами і додатками до них (відомості об`єктів, переліки послуг і робіт, дислокації об`єктів житлового фонду тощо), що укладалися позивачем з відповідними контрагентами для забезпечення належного обслуговування та утримання ввіреного йому житлового фонду, а саме: договір № 03/08Д від 3 серпня 2015 року про надання послуг з дератизації та дезінсекції (а.с. 28-29), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 04 червня 2015 року №406, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (а.с.30-32), договір №10 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25 січня 2016 року, з додатковою угодою до вказаного договору (а.с. 33, 34), договір № 07/10-16Д від 15 жовтня 2016 року щодо проведення робіт з очищення, дезінфікування та витравлювання (а.с.36-37), договір № 427 від 11 січня 2016 року щодо проведення робіт з дератизації та дезінсекції, з додатковою угодою до вказаного договору (а.с.38, 39-40), договір № 2 від 5 січня 2017 року про надання послуг дератизації та дезінсекції, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та ТОВ «Проф дез контроль плюс» (а.с.41-42), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 20 січня 2017 року №13 (а.с.44-45), договір № 85 від 5 квітня 2017 року про надання послуг, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та КК «Центр комунального сервісу» (а.с. 47-50), договір № 37 від 7 лютого 2018 року про надання послуг дератизації та дезінсекції, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та ТОВ «Комуналка» (а.с.51-52), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12 лютого 2018 року №54 (а.с.53-54), договір № 114 від 2 березня 2018 року про надання послуг (а.с. 56-59), договір № 17 від 10 січня 2019 року про надання послуг (а.с. 60-64), договір на закупівлю електричної енергії № 17195-Т117/350 від 16 грудня 2016 року (а.с. 65-67), договір на закупівлю електричної енергії № 17195-Т118/587 від 13 грудня 2017 року (а.с. 68-70), договір № 20114011 ПВ від 04.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, додатковими угодами до вказаного договору (а.с. 71-73, 74, 78-79, 80, 81-82), додаткову угоду № 20114011Р-Т121 від 21 грудня 2020 року про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії (а.с.77), договір № 36 від 6 лютого 2018 року про виконання послуг по технічному обслуговуванню вентиляційних каналів (а.с. 83-87), договір № 835 від 18 грудня 2018 року по технічному обслуговуванню вентиляційних каналів (а.с. 88-90), договір № 835-Д/528 від 11 грудня 2019 року про надання послуг дератизації та дезінсекції (а.с. 91-93), договір № 840 від 21 грудня 2018 року про надання послуг дератизації та дезінсекції (а.с. 94-97), договір № 427 від 23 грудня 2020 року про надання послуг операційно-диспетчерського обслуговування (а.с. 98-101), договір № 90 від 10 березня 2020 року про закупівлю послуг операційно- диспетчерського обслуговування (ОДС) об`єднаних диспетчерських систем (а.с. 102-105), договір № 454 від 31 грудня 2020 року про надання послуг, укладений з КК «Центр комунального сервісу» (а.с. 106-109).

Водночас факт ненадання послуг або зниження якості послуг (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).

У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.

Відповідачі не надали суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що послуги не були надані їм КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» чи надані неналежним чином (звернення з претензіями, скаргами).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Суб`єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, балансоутримувач та управитель (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, учасниками правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами укладених договорів. Водночас відповідно до пункту 1, 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІУ споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.

Позивачем було вчинено дії на користь відповідачів - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачами таких послуг.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2009 року № 5 власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги

Позивач посилається на те, що між ним та відповідачами договір по квартирі АДРЕСА_6 , не укладено, проте останні знаходяться у фактичних договірних відносинах із позивачем.

Оскільки співвласниками будинку АДРЕСА_4 за зазначеною вище адресою не створені об`єднання співвласників, не прийняті рішення про форму управління багатоквартирним житловим будинком, послуги з утримання будинків і прибудинкових територій у будинках продовжило надавати підприємство позивача за тарифом встановленим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 668.

Відповідачі отримують від позивача (виконавця) послуги, однак виставлені рахунки за спожиті послуги не сплачують та допускають виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІУ учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК Української РСР власники квартир зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 7 якого визначає, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина 2 статті 12 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

В силу положень ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18).

Як встановлено судом, відповідачі належним чином не виконали свій обов`язок з оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій, що надавались позивачем, внаслідок чого відповідно до наданого розрахунку у них виникла заборгованість в період з 01.05.2015 р. по 01.02.2021 р. в розмірі 23205,29 грн (а.с. 16).

У лютому 2021 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з претензією від 12.02.2021, в якій вказував на розмір простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та наголошував на необхідності її термінової оплати (а.с. 20).

Відповідь на вказану претензію не надійшла.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги.

Суд звертає увагу на те, що доказів на спростування зазначених розрахунків зі сторони відповідачів суду не надано, як і не надано доказів про належну сплату внесків або ж погашення суми заборгованості, а тому суд приймає ці розрахунки, як належні докази, які підтверджують розмір боргу відповідачів перед позивачем.

Що ж стосується застосування судом строків позовної давності, то стороною відповідачів було заявлено клопотання, в якому відповідачка ОСОБА_1 просить суд застосувати позовну давність.

Перевіряючи доводи відповідача ОСОБА_1 про застосування до позовних вимог строків позовної давності, суд приймає до уваги те, що згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач, відповідно до ст. 267 ЦК України, заявила клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Судом встановлено, що порушення відповідачами зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги розпочато з 01.05.15 та саме до травня 2018 року позивач мав право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, проте, позов пред`явлено лише в жовтні 2021 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Дослідивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем, судом встановлено, що у 2016 році відповідачами за послуги було здійснено оплату - у квітні, липні, серпні, жовтні та листопаді; у 2017 році - у січні; у 2018 році - у березні; у 2020 році - у березні, квітні, червні, липні, серпні та жовтні (а.с. 16).

За змістом ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

Відтак, суд застосовує строки позовної давності та із зазначених підстав відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 1 травня 2015 року по 24 жовтня 2018 року включно, які нараховані позивачами у розмірі 9609,42 грн. Тобто, стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», підлягає заборгованість у розмірі 8617,76 грн. (18227,18-9609,42).

Згідно зі ст.509 ЦК України цивільні права та обов`язки вникають з підстав, передбачених законодавством, а в силу зобов`язання одна особа зобов`язана вчинити на користь іншої особи певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що, окрім повернення боргу за житлово-комунальні послуги, відповідачі мають сплатити позивачу три проценти річних і інфляційні втрати та надали розрахунок, згідно з яким нарахували три проценти річних й інфляційні втрати за період прострочення з 01.05.2017 року по 01.02.2021 року включно (а.с. 16).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми з 01.11.2020 по 01.02.2021 року (з урахуванням застосованого судом строку позовної давності).

Судом зроблений розрахунок інфляційних збитків позивача, пов`язаних з простроченням виконання відповідачами своїх зобов`язань згідно зі ст. 625 ЦК України:

Місяці прострочення; Індекси інфляції; Сукупний індекс інфляції; Сума боргу; Сума боргу з урахуванням інфляції; Збитки від інфляції - листопад 2020 - січень 2021; 101.3, 100.9, 101.3; 1.035404521; 8617,76; 8922,87; 305,11.

Отже, інфляційні збитки за вказаний період складають 305,11 грн.

Заборгованість у вигляді 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України суд розраховує наступним чином:

Дата початку; Дата закінчення; Кількість днів; Сума боргу; Відсоткова ставка; Відсотки - 25.10.2020; 31.01.2021; 99; 8617,76; 3%; 70,12.

Сума відсотків за користування грошовими коштами складає 70,12 грн.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають штрафні санкції за прострочення сплати за спожиті послуги в загальному розмірі 375,23 гривень.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомо) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у в розмірі 8617,76 грн, інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 375,23 грн, судові витрати у розмірі 2270 грн, що разом складає належну до стягнення суму 11262 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 99 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк