Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/2642/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2022 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
позивач Львівське міське комунальне підприємствао по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»
(79007, м. Львів, проспект Свободи, 39, ЄДРПОУ: 20772578),
до
відповідач ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ),
відповідач ОСОБА_2
( АДРЕСА_1 ),
про стягнення заборгованості,
встановив:
Позиції сторінтаучасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 11687 грн. 45 коп. та суму понесених позивачем витрат на оплату судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликаються на те, що квартира АДРЕСА_2 , перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Айсберг», яке було створено відповідно до ухвали Львівської міської ради. Основним завданням діяльності ЛКП визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками вищевказаної квартири, однак вони за період з 01.10.2019 року по 01.05.2022 року не сплачували витрати за утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим, станом на 01.05.2022 року виникла заборгованість у розмірі 11687 грн. 45 коп. З огляду на наведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2022 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01.07.2022 року від представника позивача адвоката Білика П.Б. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
27.07.2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява у якій останній просить проводити розгляд справи у його відсутності. Водночас, просить при розгляді справи врахувати, що рахунки за комунальні послуги протягом десятиліття сплачує саме він, у той час, як ОСОБА_2 не сплачувала рахунки за комунальні послуги. Відтак, просить стягнути заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» саме з ОСОБА_2
20.10.2022 року представником ЛМКП «Айсберг» ? М. Савчук подано заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви, у зв`язку з тим, що відповідачами було сплачено в добровільному порядку частину заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: 1526 грн. 90 коп., ЛМКП «Айсберг» вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог та просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10160 грн. 55 коп., а також витрати на оплату судового збору.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилися. Як наведено вище, від ОСОБА_1 надійшла заява у якій останній просить проводити розгляд справи у його відсутності. В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції.
Відповідно до ч.2 ст. 223ЦПКУкраїни,судвідкладаєрозглядсправи всудовомузасіданнівмежахвстановленогоцим Кодексомстрокузтакихпідстав: 1)неявкавсудовезасіданняучасникасправи,щодоякоговідсутнівідомостіпроврученняйому повідомленняпродату,часімісцесудовогозасідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідачі неодноразово не з`являлися в судове засідання, а матеріали справи містять заяву представника позивача та ОСОБА_1 про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідачів котрі не з`явилися в судове засідання, є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
При цьому, суд виходить з того, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.
Стаття 10.Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану
1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а такожсудів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану
1. В умовах правового режиму воєнного станусуди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.
2. Повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Стаття 26.Правосуддя в умовах воєнного стану
1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лишесудами. На цій території діютьсуди, створені відповідно доКонституції України.
2. Скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства забороняється.
3. У разі неможливості здійснювати правосуддясудами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудністьсудових справ, що розглядаються в цихсудах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходженнясудів.
4. Створення надзвичайних та особливихсудів не допускається.
Наведені положення покладають на суд обов`язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваженнясудів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких формсудочинства прямо забороняється Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно дост.15ЦКУкраїни,кожнаособамає правоназахистсвого цивільногоправауразі йогопорушення,невизнанняабооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги
При ухваленні рішення суд має з`ясовувати яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї і прописки, виданої ЛМКП «Айсберг», яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до положеньЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»,послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відносяться до житлово-комунальних послуг.
Обов`язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбаченийст. 68 ЖК України.
Відповідно до ч. 2ст. 382 ЦК України,усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території мешканців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 року по 01.05.2022 рік наявна заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 11687 грн. 45 коп.
З урахуванням поданого розрахунку ЛМКП «Айсберг», разом із заявою про зменшення позовних вимог, по даному рахунк частково сплачено заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1526 грн. 90 коп., відтак заборгованість відповідачів, станом на 01.09.2022 р. становить 10160 грн. 55 коп.
Пунктом 1 ч.1ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву відповідає визначений п.4 ч.2 ст.7 Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.1 ч.2ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Балансоутримувачем даного будинку і виконавцем послуг є ЛКП «Айсберг», який несе витрати з утримання будинку і прибудинкової території, надає послуги його мешканцям, у тому числі і відповідачам, а тому останні повинні сплачувати житлово-комунальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно ст.42Земельного кодексуУкраїни,земельні ділянки,наякихрозташовані багатоквартирнібудинки,атакожналежні донихбудівлі,спорудитаприбудинкові територіїдержавноїабокомунальної власності,надаютьсявпостійне користуванняпідприємствам,установаміорганізаціям,якіздійснюютьуправління цимибудинками. Земельніділянки,наякихрозташовані багатоквартирнібудинки,атакожналежні донихбудівлі,спорудитаприбудинкова територія,щоперебуваютьу спільнійсуміснійвласностівласників квартиртанежитловихприміщень убудинку,передаютьсябезоплатноу власністьабовпостійне користуванняспіввласникамбагатоквартирногобудинку впорядку,встановленомуКабінетомМіністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до частини першоїстатті 322 ЦК України,власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наведеним положенням Закону спростовуються твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що заборгованість повинна стягуватися лише з співвідповідача ОСОБА_2 , яка не несе жодних витрат по сплаті наданих послуг. В свою чергу, наведені положення свідчать про право позивача звертатися до відповідачів з вимогою про солідарне стягнення заборгованості.
Разом з тим, оцінюючи доводи відповідача щодо того, що заборгованість слід стягнути лише з відповідача ОСОБА_2 , суд відзначає наступне.
Статтею 360 ЦК Українипередбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Відповідно до частини першоїстатті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четвертастатті 544 ЦК України).
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто вчиняє фактичні дії спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги, регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Зазначене відповідає правовому висновку наведеному у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Судом не ставиться під сумнів факт часткової оплати наданих послуг відповідачем ОСОБА_1 , який підтверджений копіями відповідних квитанції. Разом з тим, наведений факт не спростовує солідарного обов`язку усіх відповідачів по сплаті за отримані житло-комунальні послуги встановлений Законом.
Жоден з відповідачів у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення їх від оплати, відповідачами надано не було.
Ураховуючи те, щовідповідачі належним чином та в повному обсязі не виконували своїх обов`язків щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг, утворилась заборгованість у визначеному на підставі відповідного розрахунку позивачем розмірі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах заборгованість відповідачів перед позивачем за наданіжитлово-комунальні послуги є підставною та обґрунтованою, а обов`язок відповідачів оплачувати дані послуги випливає з вимог Закону.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(ч.1ст. 509 ЦК України).
Як наведено вище, згідност. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового провадження.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.
Відповідно до вимогч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ? задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10160 грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі по 1240 грн. 50 коп., з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємствао по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»
(79007, м. Львів, проспект Свободи, 39, ЄДРПОУ: 20772578),
представник позивача Мар`яна Савчук
(79007, м. Львів, проспект Свободи, 39)
відповідач ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 ),
відповідач ОСОБА_2
( АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення суду складено 28 листопада 2022 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.
Судове рішення № 107588647, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 22.11.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/2642/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: