Ухвала суду № 107585180, 28.11.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 листопада 2022 рокуСправа № 912/1306/22

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали позовної заяви Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, 25006, м. Кропивницький, вул. Є.Чикаленка, 11,

в інтересах держави в особі: Східного офісу Державної аудиторської служби, 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53,

Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", 25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, проспект Університетський, 2/5,

та Кіровоградської обласної ради, 25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, Площа Героїв Майдану, 1,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78,

про стягнення 1 314 168,19 грн,

представники:

від прокуратури - Ледовська Т.В., посвідчення від 17.12.20 № 058782;

від позивача 1- Тодорова О.Л., виписка з ЄДР;

від позивача 2 - участі не брали;

від позивача 3 - Фенько А.О., довіреність від 26.10.2022 № 01-140/1569-1;

від відповідача - Лисенко С.В., довіреність від 31.12.2021 № 38/07;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі: Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Кіровоградської обласної ради, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 1 314 168,19 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2020 №9-ТР/20, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", суперечать вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та в силу ст. 37 наведеного Закону є нікчемними, а отже грошові кошти, які отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" підлягають поверненню до бюджету на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 28.09.2022 відкрито провадження у справі № 912/1306/22; постановлено справу № 912/1306/22 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.10.2022 на 11:00 год; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

04.10.2022 до господарського суду від Східного офісу Державної аудиторської служби надійшов лист від 04.10.2022 № б/н, в якому позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

13.10.2022 до господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 13.10.2022 №1868/07, в якому відповідач вважає висновки Кропивницької окружної прокуратури стосовно нікчемності додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2020 № 9-ТР/20 безпідставними, побудованими на припущеннях з вільним тлумаченням чинного законодавства та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

26.10.2022 до господарського суду надійшла заява Кіровоградської обласної ради від 25.10.2022 № б/н, в якій заявник підтримує подану керівником Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області позовну заяву в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

26.10.2022 суд відкрив підготовче засідання. В підготовчому засіданні 26.10.2022 прокурором було подано усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні; заперечень від інших учасників справи не надійшло.

Протокольною ухвалою від 26.10.2022 суд усне клопотання прокурора про оголошення перерви задовольнив та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.11.2022 на 11:00 год.

04.11.2022 до господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області надійшла відповідь на відзив від 03.11.2022 № 12.51-78-825ВИХ-22, в якій позивач зазначає, що матеріалами позовної заяви доведено протиправність дій відповідача під час укладання додаткових угод до договору від 18.02.2020 № 9-ТР/20, наявний причинний зв`язок між порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі та дії відповідача під час їх протиправного укладання не спростовані, просить суд врахувати дану відповідь на відзив під час розгляду справи № 912/1306/22.

09.11.2022 до господарського суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 09.11.2022 № 2161/07. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позивач в своєму відзиві не доводить порушення інтересів держави, а позов зводиться лише до цитування статей законодавства про закупівлі та довільне, без належного обґрунтування, залучення до матеріалів висновків Верховного суду, також Позивач вказує на помилку Відповідача щодо визначення термінів. Крім того, в своїх запереченнях відповідач визнає, що при визначенні терміну Товари було помилково подано посилання на пункт 34) Закону "Про публічні закупівлі" в редакції від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (який вводиться в дію з 19 квітня 2020 року). В даному випадку, згідно діючої редакції правильним буде визначення згідно п.32. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позов недостатньо обґрунтованим та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та покласти на відповідача судові витрати.

14.11.2022 суд продовжив підготовче засідання. В підготовчому засіданні брали участь прокурор та уповноважені представники позивача І та відповідача. Представники позивачів ІІ та ІІІ участі не забезпечили.

В підготовчому засіданні 14.11.2022 прокурором було подано усне клопотання про залишення відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 13.10.2022 №1868/07 без розгляду.

Представником відповідача в підготовчому засіданні було подано клопотання про долучення поштового конверту.

Суд в підготовчому засіданні 14.11.2022 долучив до матеріалів справи № 912/1306/22 поштовий конверт з відправленням та протокольною ухвалою від 14.11.2022 відмовив прокурору в задоволенні усного клопотання про залишення відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 13.10.2022 №1868/07 без розгляду.

Прокурором було подано усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні, від інших учасників справи заперечень не надійшло. З огляду на вищевикладене, протокольною ухвалою від 14.11.2022 на підставі ст. 177, 183 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/1306/22 на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/1306/22 до 28.11.2022 на 11:00 год.

14.11.2022 до господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області надійшов лист від 08.11.2022 №15/2-497ВИХ-22, в якому прокурор зазначає, що відповідачем надіслано відзив на позовну заяву поза межами строку, встановленого судом, при цьому поважних причин його пропуску не надано, просить суд не приймати до уваги, надісланий з додатками відзив відповідача, а справу розглядати за наявними у ній матеріалами.

18.11.2022 до господарського суду від Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" надійшла заява від 14.11.2022 №4714/04 про слухання справи 14.11.2022 без участі позивача 2.

25.11.2022 до господарського суду від Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області надійшли пояснення (у порядку ст. 196 ГПК України), в яких прокурор зазначає що підстави представництва інтересів держави прокурором у суді наведені у позовній заяві, відповідачем у запереченнях не спростовано. Крім того, щодо нікчемності додаткових угод, прокурор зазначає, що твердження відповідача є безпідставними та побудованими на припущеннях з вільним тлумаченням законодавства, які жодним чином не спростовують доводи прокурора, зазначені у позовні заяві.

28.11.2022 суд продовжив підготовче засідання. У підготовчому засіданні 28.11.2022 брав участь прокурор, уповноважені представники позивачів 1, 3 та відповідача.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано підписання додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2020 №9-ТР/20, що спричинило безпідставне збільшення ціни товару та зменшення обсягів поставки, внаслідок чого позивач 2 надмірно сплатив відповідачу кошти за товар, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі позивачів: Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Кіровоградської обласної ради.

За твердженням прокурора, дії позивачів (Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Кіровоградської обласної ради) свідчать саме про пасивність їх поведінки, які, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не зверталися.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Прокурор зазначає, що відповідно до положень ст. 57 Бюджетного кодексу України та п. 2.4. Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ кошти сплачені за непоставлений товар - електричну енергію мають бути повернуті на рахунок Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та в подальшому повинні бути обов`язково перераховані до доходів загального фонду обласного бюджету. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Крім того, з огляду на положення ст. 19, 143 Конституції, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" та статуту Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" - Кіровоградська обласна рада, в першу чергу як представник інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також як засновник позивача 2, уповноважена здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах.

Листом від 07.09.2022 №01-35/1330-1 Кіровоградська обласна рада повідомила прокурора, що позов з підстав інтересів держави в суді, а саме повернення безпідставно сплачених коштів за даною закупівлею, не подавався. У разі подання прокурором такого позову, обласна рада підтримає позовні вимоги. Водночас про причини не вжиття заходів самостійно звернутись до суду з відповідною позовною заявою, прокурора не повідомлено.

За твердженням прокурора, оскільки Кіровоградською обласною радою у своєму листі чітко визначено не бажання вжиття реальних заходів до усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, даний позов пред`явлено в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної ради.

Разом з тим незважаючи, що відповідачем в повному обсязі не виконано зобов`язання за договором, по теперішній час заходи щодо відновлення порушеного права, а саме про стягнення безпідставно утриманих коштів, Кіровоградською обачною радою, як засновником та Комунальним некомерційним підприємством "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", не вживаються.

Прокурор також зазначає, що згідно положень ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 2, п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Положення про Державну аудиторську службу України, органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах також є Східний офіс Держаудитслужби України в особі правління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.

Господарським судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до суду, а також після подання прокурором позову, позивачі не зверталися до суду з позовом про повернення зайво сплачених сум за вказаним договором (з врахування укладених додаткових угод до нього).

Суд враховує, що у даній справі орган прокуратури просить повернути позивачу 2 - Комунальному некомерційному підприємству "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", зайво сплачені кошти на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, внаслідок того, що укладені додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2020 №9-ТР/20, суперечать вимогам ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та в силу ст. 37 наведеного Закону є нікчемними.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" зайвою сплатою коштів відповідачу з обласного бюджету.

Щодо звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 1 314 168,19 грн суд зазначає таке.

Беручи до уваги положення ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 названого Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в інтересах якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 1.1, 1.4., 5.1. статуту Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" останнє належить до об`єктів комунальної власності та користується майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області та закріплене за ним на праві оперативного управління, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремого майна, що здійснюється за згодою власника у встановленому порядку та в межах, установлених законодавством і власником майна або уповноваженим органом. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Засновником (учасником) підприємства є Кіровоградська обласна рада (пункт 1.9. статуту).

Підприємство є юридичною особою публічного права (п. 4.1. статуту).

Згідно із п. 4.7., 4.10. статуту підприємство має право укладати угоди (договори), набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями засновника.

Відповідно до пп. 5.7.2. п. 5.7. статуту джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема, бюджетні кошти (державного та місцевих бюджетів), державні субвенції, інші субвенції з обласного та державного бюджетів, в тому числі на реалізацію програм в галузі охорони здоров`я.

Оскільки Комунальне некомерційне підприємство "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" є неправомірним.

Комунальне некомерційне підприємство "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" є юридичною особою публічного права, права та обов`язки якої набуває з моменту державної реєстрації та самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В свою чергу, зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що прокурор просить стягнути надмірно сплачені грошові кошти за товар на користь Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", а не на користь органу місцевого самоврядування - Кіровоградської обласної ради.

При цьому, Кіровоградська обласна рада не є стороною Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2020 №9-ТР/20, за яким сторонами виступають лише Комунальне некомерційне підприємство "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Враховуючи положення п. 4.11. статуту Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", Кіровоградська обласна рада не несе відповідальність за зобов`язаннями підприємства, отже не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, які склалися безпосередньо між Комунальним некомерційним підприємством "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Господарський суд також бере до уваги, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин. Владні повноваження органу мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Крім того, суд враховує наявний в матеріалах справи лист Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 04.08.2022 №07.2-18-06/3765, у відповідності до якого, за даними обліку органів Казначейства оплата за отриману електричну енергію відповідно до Договору від 18.02.2020 №9-ТР/20 здійснювалась за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету.

У разі повернення товару (надання послуги), повернення помилково чи зайво зарахованих сум, кошти зараховуються (повертаються) на рахунки, з яких була здійснена оплата. В разі задоволення позову кошти, які були безпідставно сплачені у 2020-2021 роках, підлягають поверненню на реєстраційний рахунок лікарні за відповідними реквізитами. В подальшому зазначені кошти повинні бути обов`язково перераховані до доходів загального фонду обласного бюджету.

В той час, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, в даному випадку стосовно того, що повернуті кошти будуть обов`язково перераховані до загального фонду обласного бюджету, в даному випадку Кіровоградської обласної ради, в інтересах якої прокурором заявлено позов (позивач 3).

Відповідно до частин 1, 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

В той час, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області листом від 14.09.2022 №12395-22 повідомило прокурора, що відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пп. 2 п. 6 Положення про Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, в результаті проведення аналізу інформації, оприлюдненої в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro та отриманої від Замовника з листом-відповіддю, встановлено, що додаткові угоди до спірного договору укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Такі дії призвели до недоотримання Замовником активів. Враховуючи виконання умов договору, в Управління відсутні підстави для початку моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2019-12-16-000246-b.

Планом роботи Управління на ІІІ квартал 2022 року не передбачено проведення заходів державного фінансового контролю у Замовника. У зв`язку з вищезазначеним, дана інформація буде в межах компетенції та відповідно до ризик-орієнтовного підходу, врахована Управлінням в ході проведення у Замовника наступного заходу державного фінансового контролю. Наразі Управління не має підстав щодо оскарження додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів.

Наведене свідчить про наявність у Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області передбаченого планового аудиту та формування висновків щодо діяльності у сфері закупівель, що спростовує відсутність пасивної поведінки позивача 1, не вжиття активних дій.

При цьому, суд враховує, що здійснення аудиту за правилами, встановленими Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 № 631 та Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачає планування здійснення аудиту певних суб`єктів у сфері державних закупівель, про що й повідомлено в листі від 14.09.2022 №12395-22 прокуратуру.

Відтак прокурор безпідставно й формалізовано ототожнює планування проведення аудиту за приписами законодавства з відсутністю активних дій й пасивної поведінки позивача 1, що призвело до помилкового обґрунтування підстав необхідності захисту інтересів держави та пред`явлення позову саме прокурором, а не уповноваженим державою органом з наявними повноваженнями.

Суд також звертає увагу, що положеннями п. 8, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю у судовому порядку стягувати саме у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено вище, державний фінансовий контроль щодо даної закупівлі не проводився, вимоги щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів Східним офісом Державної аудиторської служби до Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" не висувались.

Предметом позову у даній справі є повернення коштів саме на користь комунального некомерційного підприємства (яке не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, не є суб`єктом владних повноважень та може самостійно захищати в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення), а не стягнення коштів у дохід держави.

Таким чином, господарським судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі.

Якщо суд, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 53, 177, 182, 185, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Залишити позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" та Кіровоградської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 1 314 168,19 грн без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Кропивницькій окружній прокуратурі Кіровоградської області (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Східному офісу Державної аудиторської служби (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (на електронну пошту: kirovograd@dkrs.gov.ua); Комунальному некомерційному підприємству "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради" (на електронну пошту: kirovograd-obl-likar@ukr.net); Кіровоградській обласній раді (на електронну пошту: oblrada@shtorm.com); Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (на електронну пошту: kresc@kresc.com.ua).

Повний текст ухвали складено 30.11.2022.

Суддя О.Л. Бестаченко