Рішення № 10758518, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/8504.08.10 За позовом Приватного підприємства «Житомиррадіоком»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Консалт"

Про стягнення 15126,45 грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Мацієвська Т.В. (дов. б/н від 20.04.2010р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство "Житомиррадіоком" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Консалт" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 15126,45 грн. заборгованості за договором №186 від 27.08.2009 року, з яких 13999,35 грн. основного боргу, 151,61 грн. інфляційних втрат, 716,22 грн. пені та 259,27 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує неналежним виконанням умов договору №186 від 27.08.2009 року у зв’язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 02.06.2010 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. №15 від 09.06.2010 року справу №24/85 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П., у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Постанови "Про звільнення суддів" від 03.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 року справу №24/85 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.08.2010 року.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 року про призначення розгляду справи, на адресу зазначену в позовній заяві, а саме: 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду з поміткою про те, конверт повертається за заявою закінчення терміну зберігання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 19.05.2010 року адреса відповідача є 04123, м. Київ, вул. Бестужева, 36.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України", порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 186 від купівлі- продажу товару, за яким позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар згідно заявки відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору, відповідач повинен розрахуватися з позивачем за поставлений товар згідно накладної в термін 14 календарних днів з дня поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи №Жит-021551 від 27.08.2009 р. на суму 3246,12 грн.; № Жит-021549 від 27.08.2009 р. на суму 158,14 грн.; № Жит-021804 від 31.08.2009 р. на суму 4372,98 грн.; № Жит-021805 від 31.08.2009 р. на суму 2291,79 грн.; № Жит-021972 від 01.09.2009 р. на суму 3268,92 грн.; № Жит-021971 від 01.09.2009 р. на суму 133,55 грн.; № Жит-021973 від 01.09.2009 р. на суму 153,12 грн.; № Жит-022281від 03.09.2009 р. на суму 47,91 грн.; № Жит-022064 від 02.09.2009 р. на суму 197,28 грн.; № Жит-022849 від 14.09.2009 р. на суму 129,54 грн., а всього на загальну суму 13999,35 грн.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.05.2010 року підписаного сторонами та завіреного мокрими печатками, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13999,35 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору за невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань в частині оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% за кожен прострочений день від суми платежу згідно з п.3.1. Сума пені розраховується позивачем. Відповідачу виставляється рахунок фактура разом з розрахунком суми пені.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та керуючись п. 6.1. Договору, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 13999,35 грн. основного боргу, 151,61 грн. інфляційних втрат, 716,22 грн. пені та 259,27 грн. 3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Консалт»(01030, м. Київ, вул. Бестужева, 36; код ЄДРПОУ 36218644) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного підприємства «Житомиррадіоком»(10014, м. Житомир, вул. Київська, 1; код ЄДРПОУ 24699022) 13999 (тринадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 35 коп. основного боргу, 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 61 коп. інфляційних втрат, 716 (сімсот шістнадцять) грн. 22 коп. пені, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 27 коп. 3% річних, 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 26 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 09.08.2010 року