Ухвала суду № 107585124, 30.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" листопада 2022 р. Справа № 911/2382/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк»

про стягнення 150 011,00 гривень, зобов`язання повернути контейнери

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВК-Мілк» про:

- стягнення 117 572,00 гривень заборгованості по орендній платі, 32 439,00 грн пені;

- зобов`язання відповідача передати позивачу 40ка футовий рефрижераторний контейнер GWLU 9007444.

Вказані вище вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди контейнерів №ОК-020 від 31.05.2019, згідно умов якого в користування відповідачу передано 40ка футовий рефрижераторний контейнер GWLU 9007444.

Так, відповідно до викладених у позові обставин:

- згідно специфікації №1 до договору строк оренди встановлено з 01.06.2019 по 31.05.2020, а орендна плата - 9830,00 грн на місяць;

- пунктом 5.8. передбачено коригування орендної плати пропорційно зміні курсу долару США до курсу гривні, а тому з урахуванням вказаного договірного положення у вересні 2022 року перерахована орендна плата складає 13 374,95 грн;

- за період з 01.06.2019 по даний час відповідач сплатив загалом 279 172,00 грн, а тому заборгованість відповідача на даний час складає 117 572,00 грн, а саме: 39 місяців * 9830,00 грн + 13 374,95 грн (орендна плата за останній місяць) 279 172,00 грн (фактична сплата);

- борг становить суму орендної плати більше ніж за 60 календарних днів, а саме за 12 місяців, оскільки 117 572/9830, як наслідок позивач нарахував відповідачу 32 439,00 грн пені згідно п. 7.5. договору та, з урахуванням п. 8.3. договору, вважає, що договір припинив свою дію 12.10.2021, попри те відповідач не повернув контейнер.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Згідно пп. 3, 4, 5, 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Всупереч наведеним вище процесуальним вимогам, зокрема п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ані позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України», ані доданий до неї розрахунок заборгованості не містять посилання на те, з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/платежів/рахунків складаються заявлені до стягнення 117 572,00 грн боргу, а також пояснення стосовно того, в рахунок оплати частково/повністю яких платежів/місяців (орендна плата за який місяць) позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів.

Водночас, у позовній заяві вказано про сплату відповідачем 279 172,00 грн, тоді як додана до позову банківська довідка містить інформацію про загалом сплачені відповідачем 210 362,00 грн, що свідчить про неузгодженість між викладеними позивачем обставинами щодо суми заборгованості та доданими до позову документами.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача, що умовами договору передбачено обов`язок по сплаті відповідачем коштів за користування контейнером у вигляді щомісячного платежу, а відповідачем проводились оплати з визначеним призначенням платежу.

Крім того в порушення п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України доданий до позовної розрахунок заявлених до стягнення сум пені не містить відомостей стосовно підстави походження зобов`язання (сукупність неоплачених/частково неоплачених місяців та/або рахунків на оплату), на яке здійснено відповідне нарахування, як і не містить наданий позивачем розрахунок:

- початкової дати періоду нарахування, тоді як вказані позивачем «дата початку - 30.06.202 року», «дата закінчення 13.10.2022» та кількість днів 63 днів не усуває відповідних недоліків позову;

- пояснення щодо обраного позивачем алгоритму розрахунку пені та використаних у такому алгоритмі показників, у тому числі розміру пені, оскільки договір оренди передбачає декілька видів ставок пені в залежності від прострочення оплати.

Також з огляду на вказане вище суд звертає увагу на те, що на позивача покладено процесуальний обов`язок з подання обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, а тому наявність арифметичних помилок та/або описок у таких розрахунках може тлумачитись не на користь позивача, що тягне для нього відповідні наслідки у вигляді прийняття судом рішення про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення сум.

Стосовно ж заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача сум пені, то зміст позову не містить правової підстави щодо такої вимоги, а також пояснень щодо нарахування пені у розмірі, більшому ніж подвійна ставка НБУ з огляду на приписи ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», згідно яких:

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін;

- розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вказане суд вважає за необхідне зауважити, що правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Крім того позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України», в порушення пп. 4, 6, 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не містить:

- відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає кожна із заявлених позовних вимог;

- відомостей про вжиття/невжиття заходів досудового врегулювання спору, а також заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2022 року в розмірі 2481,00 гривень.

З огляду вищенаведених норм закону та встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір ставок судового збору, за подання у 2022 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 481,00 гривень, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 868 350,00 грн; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2481,00 гривень.

Так, відповідно до змісту прохальної частини позивачем заявлено:

- майнові вимоги про стягнення коштів у сумі 150 011,00 гривень;

- одну немайнову вимогу про зобов`язання передати майно, а тому суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору загалом складає 4 962,00 грн, тобто 2 481,00 грн за майнову вимогу, оскільки 1,5% від 150 011,00 грн складає 2 250,17 та є меншим від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та 2 481,00 грн за вимогу немайнового характеру.

Однак до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» додано копію платіжного доручення №3053 від 14.10.2022 на суму 4 731,17 грн, що не відповідає вказаним вище вимогам щодо розміру необхідного до сплати судового збору, а відповідно недоплачена сума судового збору складає 230,83 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:

- реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

- наявність у особи певних прав і можливостей їх захисту та, відповідно, процесуальної можливості на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, у тому числі ст. 162 ГПК України;

- обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

- усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнери України» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

1) обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення 117 572,00 грн боргу, із зазначенням:

- з яких сум та частково/повністю неоплачених місяців/платежів/рахунків складається відповідна сума боргу;

- в рахунок оплати частково/повністю яких платежів/місяців (орендна плата за який місяць) позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем коштів;

2) пояснення стосовно неузгодженості між викладеними позивачем обставинами щодо сплати відповідачем 279 172,00 грн та доданими до позову документами;

3) обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені, із зазначенням:

- початкової дати періоду нарахування;

- пояснення щодо обраного позивачем алгоритму розрахунку пені та використаних у такому алгоритмі показників, у тому числі розміру пені згідно пункту договору оренди;

4) правової підстави щодо вимоги про стягнення з відповідача сум пені;

5) пояснень щодо нарахування пені у розмірі, більшому ніж подвійна ставка НБУ з огляду на приписи ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»;

6) якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідає кожна із заявлених позовних вимог;

7) відомостей про вжиття/невжиття заходів досудового врегулювання спору, забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

8) документів, які підтверджують доплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 230,83 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема