Рішення № 107584864, 14.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2022Справа № 910/22024/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нідера Агро»простягнення 38 390,21 грн.та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідера Агро»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик»простягнення 56 283,99 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Марків Н.В. від відповідача за первісним позовом:Шмига Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик» (надалі - ТОВ «Компанія Транссервіслогістик») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідера Агро» (надалі - ТОВ «Нідера Агро») про стягнення 38 390,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих послуг на підставі договору про надання послуг з перевезення вантажу №07/01-1/П від 01.07.2021, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 26 981,61 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 269,49 грн., 3% річних у розмірі 1 645,89 грн. та інфляційних у розмірі 2 493,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що внаслідок несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відповідач зазнав збитків, а саме не зміг своєчасно скористатися правом на зменшення податкового кредиту, а також перед зверненням до суду не направив претензію, що унеможливило досудовий порядок врегулювання спору.

10.02.2022 через канцелярію суду від ТОВ «Нідера Агро» надійшов зустрічний позов, в якому заявник просить стягнути з ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» штраф у розмірі 11 793,69 грн. на підставі п. 6.8.1 договору про надання послуг з перевезення вантажу №07/01-1/П від 01.07.2021, у зв`язку з порушенням останнім строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» вказує, що невиконання ним зобов`язань з реєстрації податкових накладних не може бути підставою для покладення на нього господарської відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Також відповідач за зустрічним позовом вказує на відсутність доказів понесення позивачем реальних збитків у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку з своєчасної реєстрації податкових накладних.

05.09.2022 представником позивача за зустрічним позовом подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій ТОВ «Нідера Агро» змінило вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 11 793,69 грн. та просило стягнути з ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» збитки у розмірі 56 283,99 грн.

Вказана заява була подана з дотриманням приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом для подальшого розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 14.11.2022 представник позивача за первісним позовом з`явився, надав пояснення по суті спору, первісний позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання з`явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечувала, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити повністю.

В судовому засіданні 14.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» (виконавець) та ТОВ «Нідера Агро» (замовник) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу №07/01-1/П (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов`язується перевозити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж, найменування, якість, інші індивідуальні ознаки, а також кількість якого зазначені в товарно-транспортних накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, з місця завантаження до місця розвантаження (призначення), вказаного в ТТН, і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі згідно розпоряджень замовника, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату в погодженому сторонами розмірі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються замовником. Заявка на перевезення вантажів може бути подана за допомогою факсимільного електронного зв`язку, тощо.

За змістом п. 5.1 Договору оплата наданих виконавцем за даним договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в строк 3 банківських дні з моменту виконання послуг з перевезення. Дата виконання послуг є дата, зазначена в акті виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуги.

Згідно з п. 5.2 Договору сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення виконавцем та відповідно їх прийняття замовником є підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ, або інший документ, що може підтвердити факт надання послуг та прийняття послуг за цим договором.

На виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 576 981,61 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи належним чином підписані сторонами акти надання послуг та товарно-транспортні накладні за період з 01.07.2021 по 16.07.2021.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 550 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №451 від 02.11.2021 та банківською випискою з рахунку позивача.

Спір у справі за первісним позовом виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором.

Договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» надано ТОВ «Нідера Агро» послуги з перевезення вантажу на загальну суму 576 981,61 грн., з яких останнім сплачені частково, а саме на суму 550 000,00 грн. Вказані обставини не заперечувалися представником ТОВ «Нідера Агро» у поданих заявах по суті, а також поясненнями представника в судових засіданнях.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору, зобов`язання відповідача з оплати послуг перевезення становить 26 981,61 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент звернення позивача із первісним позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 26 981,61 грн. на підставі Договору за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ТОВ «Нідера Агро» обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» про стягнення з ТОВ «Нідера Агро» заборгованості у розмірі 26 981,61 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Також позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 269,49 грн., 3% річних у розмірі 1 645,89 грн. та інфляційних у розмірі 2 493,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 05.07.2021 по 23.12.2021.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг, наданих виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених послуг за кожний день такого прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з ТОВ «Нідера Агро» пеню у розмірі 7 269,49 грн., 3% річних у розмірі 1 645,89 грн. та інфляційні у розмірі 2 493,22 грн., а відтак первісні позовні вимоги задовольняються судом повністю.

Щодо зустрічного позову про стягнення з ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» збитків за порушення встановленого порядку реєстрації податкових накладних за Договором суд відзначає наступне.

Зокрема, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідачем був порушений строк реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 56 283,99 грн.

У відповідності до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

За приписами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується факт реєстрації відповідачем за зустрічним позовом реєстрації податкових накладних з порушенням строків, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України. Також до матеріалів справи були долучені докази (квитанції) на підтвердження факту зупинення реєстрації деяких податкових накладних, поданих ТОВ «Компанія Транссервіслогістик».

Вказані обставини, на думку ТОВ «Нідера Агро», свідчать про існування причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку з реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Однак, позивачем не подано доказів на підтвердження понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останній не зміг зарахувати до податкового кредиту за ПДВ, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання свого зобов`язання з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач склав та направив всі податкові накладні до органу фіскальної служби, і станом на момент розгляду справи по суті такі накладні зареєстровані, що не заперечується представником ТОВ «Нідера Агро».

Зі змісту абзацу 15 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вбачається, що порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника з доданням певного пакету документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №917/799/17.

Отже, дізнавшись про відмову в реєстрації чи зупинення реєстрації податкових накладних, позивач за зустрічним позовом мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплачених ним за поставлений товар грошових коштів до податкового кредиту ПДВ. Доказів понесення збитків позивачем до суду надано не було.

Зі змісту ст. 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг).

При цьому збитки та штрафні санкції, відповідно до ст. 173, 224, 230 Господарського кодексу України, можуть нараховуватись лише за порушення або неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст. 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної, відмова контролюючого органу в її реєстрації не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

З огляду на викладене, відсутність доказів понесення позивачем за зустрічним позовом реальних збитків у зв`язку з порушенням відповідачем свого обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації спірних податкових накладних, наявність передбаченого приписами податкового законодавства механізму впливу на ситуацію, яка склалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення збитків за порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в діях ТОВ «Компанія Транссервіслогістик» відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених ТОВ «Нідера Агро» вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на ТОВ «Нідера Агро».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідера Агро» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; ідентифікаційний код 42541071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транссервіслогістик» (08132, Київська обл., Бучансьский р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8; ідентифікаційний код 43864821) заборгованість у розмірі 26 981 (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 61 коп., пеню у розмірі 7 269 (сім тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 1 645 одна тисяча шістсот сорок п`ять) грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 2 493 (дві тисячі чотириста дев`яносто три) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідера Агро» відмовити повністю.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.11.2022.

Суддя В.П. Босий